У БЕБ озвучили масштаб проблеми з фіктивністю експортерів зерна: 20% вивозить незрозуміло хто

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як зазначається у повідомленні відомства, це становить понад 20% від загальної кількості. Такими виявилися результатами аналізу його співробітниками експортних операцій з сільськогосподарською продукцією.

Одним з найпоширеніших методів "чорного" експорту зерна називається використання ризикових підприємств, які заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, придбаного за готівку.

"Аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників", - пояснюють у БЕБ.

Таке зерно після вивезення з України перепродається кілька разів, і тоді вже легально потрапляє до кінцевого покупця. Однак в таких випадках валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними. Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія-нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.

Також, як виявили у бюро, існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.

В БЕБ також звітують, що задля протидії правопорушенням у цій сфері його працівники створили за результатами аналізу експортних операцій 43 аналітичні продукти та довідки, а до Державної міграційної служби направили майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду чи переогляду вантажів.

"Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області, митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 мільйона тонн на суму понад 430 мільйонів доларів", - повідомляють у відомстві.

В рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам ризикових підприємств-експортерів зерна за статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу (підроблення документів та ухилення від сплати податків), проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень скеровано до суду. Судами винесено вже 8 обвинувальних вироків.

Що пропонує БЕБ для нівелювання експорту фіктивними компаніями

Також у БЕБ повідомляють, надали до Кабінету міністрів свої пропозиції щодо змін до нормативно-правових актів, що регулюють експорт агропродукції. Зокрема, для зменшення ризиків неповернення валютної виручки, несплати податків та ефективного запровадження режиму експортного забезпечення пропонується скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60-90 днів та удосконалити порядок заповнення митних декларацій.

Крім того, в бюро радять доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження, розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення, а також створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільгосппродукції.

Нагадаємо при цьому, що граничний термін повернення валютної виручки для експортерів агропродукції Національний банк України днями вже зменшив удвічі - з 180 до 90 днів.

При цьому бізнес до цього скаржився на недостатність встановленого раніше періоду та закликав владу не допустити його скорочення. Більш того, від такого наміру закликав відмовитися й комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Джерело фото: ua.depositphotos.com