Замміністра АПК Денис Башлик: аграрний реєстр не є засобом для оподаткування чи мобілізації селян

Не секрет, що частина населення не хоче “світитися” перед держустановами. Ніхто не хоче платити зайвих податків, а дехто - потрапити в поле зору ТЦК. Які особливі дані збирає реєстр про користувачів?            

— Варто розуміти, що ДАР і “Дія” не зберігають інформацію про користувачів. Ці платформи є виключно інформаційним хабом, який комунікує з державними реєстрами і показує вже наявні в системі дані. Умовно кажучи, якщо агровиробник зареєструється в ДАР — це не означає, що він почне “світитися” в якійсь базі. Це означає, що ДАР, який сам не зберігає дані будь-яких реєстрів, “підтягує” і акумулює в одному застосунку вже доступну про аграрія інформацію.

Зараз багато говорять про розсилання повісток через “Дію”, хоч Мінцифри це постійно заперечує, а деякі громадяни навіть видаляють цей застосунок. Чи не фіксуєте подібне в ДАР?   

— За весь час існування реєстру я пам'ятаю дві заяви від фермерів з проханням видалити їх з ДАР. Вони надійшли буквально за останній місяць: одна з них була через помилкову реєстрацію, а друга… просто аграрій не захотів далі бути зареєстрованим в системі.

Які зауваження або пропозиції є у Мінагрополітики до проекту закону про мобілізацію?

— В будь-якій конфігурації законопроекту про мобілізацію в ньому має бути прописана можливість бронювання працівників агросектору. І це питання не до конфігурації документу, а до механізму реалізації бронювання. Агровиробник має, наприклад, перед посівною заздалегідь розуміти, хто буде в нього працювати, чи вистачить взагалі людей. Не має бути ситуацій, коли у фермера закінчується бронювання працівників, і продовження їхньої “броні” розтягується на три місяці, тоді як за законом її мають оформити не більш ніж за місяць.

В будь-якій конфігурації положення закону про мобілізацію мають виконуватись у встановлений законом строк. Це надважливе питання для агросектору, тому що не завжди можна просто одразу замінити мобілізованого працівника на іншого.

В поточній версії законопроекту є норми про посилення обліку агротехніки, яку не можна буде вивозити за межі регіону прописки.

— Я не бачу сенсу в забороні на виїзд сільгосптехніки з області.

Чи можливе стягнення податків через ДАР?  

— Коли приймався перший законопроект про Державний аграрний реєстр, були окремо прописані перестороги, що реєстр не може використовуватись для оподаткування. 

Якщо говорити про інші способи використання цих даних, то тут нас обмежує закон, і немає жодного сенсу його якось порушувати. В законі чітко вказано: дані про користувачів можуть бути використані тільки для оформлення державної підтримки сільгоспвиробників.

В ДАР будуть з'являтися нові програми підтримки агросектору з донорами України і міжнародними партнерами. Іноземні організації готові надавати нашим фермерам добрива, насіння і іншу підтримку, але розподіляти її виключно через ДАР. Їх влаштовує прозорість і зручність механізму — донорам не потрібно їхати в кожен райцентр, збирати заявки, розміщати оголошення, якщо це все можна зробити в одному місці.

Наша задача як міністерства — стимулювати зареєструватися в ньому якомога більше фермерів. 

Яку частку сектору вже вдалося охопити?

— Коли уряд розробляв і запускав ДАР, орієнтиром були дані Державної служби статистики, яка оцінювала кількість офіційно зареєстрованих малих і середніх фермерів приблизно в 45-50 тис. Тоді не було єдиної бази щодо кількості фермерів, тому що в Україні не звітуються одноосібники. Хоча по суті вони є тими ж малими фермерами. Малі і середні аграрії іноді теж не звітують, тому їх не “бачить” Держстат. Звітуються тільки великі агропідприємства.

За перші півроку після запуску в ДАР перших програм держпідтримки в системі зареєструвались приблизно 60 тис. нових агровиробників. Тобто вже тоді облікували більше осіб, ніж їх існувало за даними офіційної статистики.

Коли почали додаватися програми для середніх і великих учасників ринку, динаміка реєстрацій почала збільшуватися. Зараз їх вже понад 126 тис.

Ми розуміємо, що і це далеко не всі аграрії. Боюсь казати у відсотках, але це точно навіть не половина всього сектору — цей висновок можна зробити по зареєстрованому земельному банку України. 

Як можна досягти 100% охоплення агросектору? 

— Лише коли реєстрація в ДАР стане обов'язковою, а не за бажанням, як зараз. Нинішня державна політика не передбачає примусової реєстрації. 

В країнах Євросоюзу аналогічні ДАР платформи є обов’язковими, тому не виключаю, що в процесі інтеграції з ЄС український парламент в майбутньому може запровадити цю ініціативу і у нас.

Ви згадали про нові програми підтримки через ДАР. Які стимули заплановані для фермерів на 2024 рік?

— ДАР планується зробити “єдиним вікном” для комунікації аграрія з профільними відомствами через інтернет. Стимулом переходити в систему стала, наприклад, запущена в минулому році спільно з Держстатом можливість оформляти статистичне звітування через аграрний реєстр. Не в образу колегам з Держстату, але багатьом агровиробникам зручніше звітувати напряму через ДАР завдяки більш зрозумілому інтерфейсу. 

Варто згадати, що багато компаній хочуть долучитися, надати допомогу в розвитку системи. Наприклад, компанія AgroChart надала в 2023 році безкоштовний доступ до своєї аналітики для зареєстрованих в ДАР агровиробників. Зазвичай, цю інформацію вони продають.

Не хочу забігати наперед, але в 2024 році ми ведемо перемовини ще з двома компаніями, послугами яких звикли користуватися аграрії класу “середні+”. Ідея — розвивати в ДАР культуру інформаційних інструментів для середніх і малих виробників.

Водночас, ми будемо посилювати інтеграцію з іншими держорганами — митницею, податковою службою. Не з метою оподаткування, а з метою звітування, щоб можна було зручніше подавати дані через единий сервіс.

До речі, про Держстат, котрий на час військового стану не публікує частину статистики, зокрема, про стан галузей. Чи не може статись так, що інші держоргани просто почнуть виконувати частину його функцій і надавати ринку важливу інформацію?        

— Всі державні службовці обмежені Конституцією і працюють в межах законодавства. Існує поняття статистичної конфіденційності — як би нам не хотілося іноді отримати статистику по певним господарствам чи регіонам, ми не можемо цього зробити, тому що ми не маємо права.

З іншого боку, Мінагрополітики вже працює як ресурс, що надає державну допомогу, збирає інформацію завдяки супутниковим знімкам тощо. Ми вже зібрали свою статистику, яку зможемо в майбутньому використовувати. Забігаючи наперед, зараз вже Держстат просить у нас інформацію по супутникових даних, а не ми у них. Тому так, міністерство теж генерує певні статистичні дані, які будуть використовуватися не лише державою, але і бізнесом через ДАР.

Тобто вже є можливість відстежувати тіньових виробників зерна? На якому етапі господарської діяльності вони “проявляються”?

— На етапі розшифрованих супутникових знімків з космосу, коли видно оброблювані поля, які не “б'ються” з нашою статистикою. 

Загалом, тема зерна за “кеш” і неповернення валютної виручки в країну є дуже актуальною і болючою, і сильно б'є по нашій економіці. Забігаючи наперед, урядом вже розробляються механізми відслідковування зерна з кожного гектару до кінцевого покупця. Міністерство над цим активно працює —  я думаю, що до літа ми вже підготуємо законодавчі і технічні рішення для вирішення питання тіньового агросектору.

Біографія 

Денис Башлик народився 6 лютого 1990 року в Луганську.

• У 2011 році закінчив Київський інститут міжнародних відносин за однойменною спеціальністю;
• В 2013-2015 рр. — помічник депутата Верховної Ради;
• 2016-2017 рр. — головний спеціаліст відділу міжнародних відносин Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру у Луганській області;
• 2017-2019 рр. — директор Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру;
• 3 27 листопада 2019 року по 25 травня 2020 року —  голова Держгеокадастру;
• З 27 травня 2022 року — заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. 

Деякий час працював директором із зв'язків з органами влади в великій аграрній асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Денис Башлик неодружений, дітей не має.