Рада прийняла за основу законопроект про електронну акцизну марку: чим саме невдоволений бізнес

Електронна акцизна марка визначена як унікальний графічний елемент - двовимірний штрих-код швидкого реагування (QR-код), який наноситься на пачку (одиничну упаковку) тютюнового виробу або пляшку (одиничну упаковку) з алкогольними напоями або ємності (одиничні упаковки) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах.

Марка має містити інформацію про виробника або імпортера товару, місце виробництва, зберігання, відвантаження або торгівлі товаром, обладнання для виробництва (для тютюнових виробів), вид продукції, код товару згідно з УКТ ЗЕД, власну назву і характеристики товару, суму сплаченого акцизного податку, режим оподаткування тощо.

Законопроектом також встановлюється генерації і застосування групового ідентифікатора електронних марок, який містить інформацію про усі одиничні електронні марки, нанесені на групові транспортні упаковки підакцизних товарів; а також порядок активації та деактивації електронних марок. Емітентом електронних марок буде Державна податкова служба.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Документ передбачає запровадження електрої систему обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет, що має складатися з електронного кабінету користувача та реєстру акцизних електронних документів.

Для компаній, що виробляють, імпортують або торгують зазначеними товарами, передбачено обов'язковість реєстрації в цій електронній системі. Після реєстрації виробник та/або імпортер отримають статус економічного оператора, а суб’єкт, що здійснює транспортування – перевізника. При перевезенні підакцизних товарів треба буде формувати в реєстрі акцизний електронний документ, що складатиметься з транспортної, податкової та акцизної частин.

При цьому скасування маркування звичайними марками акцизного податку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет та, відповідно, запровадження електронної системи у повному обсязі передбачено з 1 січня 2025 року.

Крім цього, 231 голосом парламент прийняв за основу і пов'язаний законопроект №8287, що передбачає внесення змін до Податкового кодексу та інших законів у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет.

Зазначимо також, що на такі рішення Ради негативно відреагували в Європейській Бізнес Асоціації. Як ідеться в її повідомленні, експерти ЄБА послідовно не підтримують запровадження будь-яких інструментів, спрямованих на облік кожної окремої пляшки алкогольного напою на всіх етапах руху товару.

"Така позиція бізнесу ґрунтується на особливостях ринку імпортних алкогольних напоїв, адже компанії працюють з партіями товару, а не кожною окремою пляшкою. А отже і відслідковування в ланцюгу поставок кожної пляшки потребуватиме значного додаткового ресурсу – як людського, так і фінансового", - констатують в асоціації.

Такий підхід до обліку називають і не в повній мірі обґрунтованим, враховуючи чинну систему авансової сплати акцизного податку з підакцизних товарів в Україні.

"До того ж, бізнес переконаний, що українська електронна система контролю за обігом підакцизних товарів має орієнтуватися на практики, реалізовані в європейській Excise Movement and Control System, а не запозичувати елементи і підходи російської Єдиної державної автоматизованої інформаційної системи, що за своєю природою є надзвичайно обтяжливою у фінансовому, операційному та технічному плані", - вказують в ЄБА.

Там кажуть, що попляшковий облік вимагатиме переоснащення технічних потужностей на підприємствах: за попередніми розрахунками учасників галузевого комітету асоціації, додаткові мінімальні витрати імпортерів алкогольних напоїв від впровадження попляшкового обліку складуть від 3 до 4 гривень на кожну пляшку, що у перерахунку на рік тільки для компаній-членів ЄБА складе близько 260 мільйонів гривень.

Крім того, потенційно зростуть у 8 разів складські витрати, а час приймання товару – в 60 разів. За оцінками бізнесу, витрати на доопрацювання програмного забезпечення, необхідного для переходу складу на роботу з пляшками, становитимуть сотні тисяч доларів для однієї компанії. Крім того, значне фінансове навантаження також прогнозується і для суб’єктів роздрібної торгівлі.

"Отже, запропоновані зміни створять суттєве фінансове, операційне та логістичне навантаження на легальних операторів ринку у той час, як компанії і так потерпають від наслідків війни в Україні та намагаються забезпечити безперебійну роботу в умовах відсутності електропостачання, зниження споживчого попиту, нестачі персоналу", - підкреслюють в асоціації.

Вимоги попляшкового обліку можуть призвести до підвищення вартості продукції і, як наслідок, до зменшення товарообігу таких компаній і їхніх податкових відрахувань до бюджету, резюмують в ЄБА.

Окрім того, там прогнозують, що зростання цін на продукцію легальних операторів ринку фактично лише збільшить розрив між ціною легальної та нелегальної продукції, що сприятиме обігу нелегального алкоголю в Україні.

Натомість у ЄБА кажуть, що загалом підтримують ідею скасування у перспективі акцизних марок для алкогольних напоїв та спрощення чи переведення звітності щодо них в електронний вигляд.

"Однак поточна ініціатива, викладена у законопроєктах №8286 та №8287 потребує ґрунтовного доопрацювання в напрямку гармонізації з політикою ЄС щодо протидії та боротьби із шахрайством підакцизних товарів", - зазначається у заяві.

В асоціації кажуть, що в поточній редакції ці законопроєкти не враховують інтереси бізнесу в питанні боротьби з нелегальною алкопродукцією, а лише створюють необґрунтоване суттєве фінансове та операційне навантаження на легальних операторів ринку алкогольних напоїв, а також надмірне регулювання контролюючими органами обігу підакцизних товарів, що породжує додаткові ризики для зловживання такими органами своїми повноваженнями.

Джерело фото: ua.depositphotos.com