Складний політ: як ринок агродронів продовжує розвиток під час війни

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Після 2020 року в Україні різко інтенсифікувалось використання БПЛА у сільському господарстві, а справжній бум продажів агродронів почався в 2021 році. Найчастіше їх застосовують для виконання операцій із захисту рослин (обприскування), живлення (розкидання гранульованих добрив), а також посіву дрібнонасінних культур (сидератів). Крім того, агросектор використовує агродрони для проведення аналізу стану посівів, їх розвитку, прогнозування врожайності та інших агрономічних параметрів.

Як повідомили виданню Delo.ua в компанії DroneUA, яка є найбільшим українським імпортером та дистриб'ютором дронів, у 2022 році запити агровиробників на внесення ЗЗР з БПЛА продовжили зростати: дронами-обприскувачами оброблено близько 1,2 млн га, що на 20% більше в порівнянні з 2021 роком. 

Також важливо, що сьогодні Україна є центром практичного використання AgTech-інновацій та робототехніки в агросекторі. В країні сформована ринкова екосистема безпілотних технологій і дронів-обприскувачів, яка вже кілька років поспіль стає взірцем на світових просторах. Навіть в умовах повномасштабної російської агресії, країні вдається втримувати лідерські позиції – ринок дронів-обприскувачів України в 2022 році став найбільшим в Європі, сформувавши 40% загальноєвропейського ринку агродронів, тоді як в 2021 році вона стала першою у світі у цій категорії. 

Дистриб'ютор AgTech-рішень підкреслює, що за 2021 та 2022 роки Україна отримала наступний економічний ефект від використання агродронів:

• площа оброблених дронами-обприскувачами полів - 2,2 млн га;
• додатково зібраний урожай, отриманий завдяки захисту посівів агродронами - до 350 тис. тонн; 
• понад 1 тис. робочих місць збережено в умовах воєнного стану;
  
• економія води - близько 440 тис. тонн. Для внесення пестицидів на 1 га поля потрібно близько 5 л робочого розчину, що забезпечує економію води до 95%;
• скорочення викидів вуглецю - до 30,8 тис. тонн. Агродрони відповідають цілям сталого розвитку та стають одним із максимально дієвих інструментів скорочення вуглецевого сліду;
• економія пального завдяки використанню агродронів в порівнянні з класичною колісною технікою склала понад 12,1 млн л. Загалом БПЛА використовують до 20 разів менше палива в порівнянні з наземною технікою.

Варто додати, що економічний ефект від внесення ЗЗР дронами на площі 1 млн га складає орієнтовно $65,55 млн, включаючи 203 тис. тонн додаткового урожаю зернових та олійних культур.

Основними перевагами при обробітку полів агродронами компанія називає спрощення логістики (дрони можна швидко переміщувати завдяки високій мобільності обладнання, а техпроцес обприскування робить непотрібним підвоз води бочками); економію води, пального і ЗЗР; можливість запускати дрон для обробки важкодоступних ділянок полів і обробіток високорослих культур; високоточне розпилення розчину в безпосередній близькості до рослин і зменшення впливу ЗЗР на людей.

Крім того, дронам на відміну від колісної техніки не потрібні технологічні колії, що дає збільшення врожаю до 10%, а обробка з повітря дозволяє уникнути пошкодження рослин. Також варто відмітити екологічність методу - при мінімальній витраті води агрохімія не проникає в ґрунт, тим самим оберігаючи його та ґрунтові води.

Однак, серед недоліків БПЛА варто відмітити наступні фактори:

• БПЛА критично залежні від погодних умов, таких як вітер або висока вологість. Наприклад, в сезоні 2020-2021 років у Харківській, Полтавській та Сумській областях за 90 днів обприскування лише 5 днів дійсно відповідали вимогам внесення саме через несприятливі погодні умови;
• Невелика вантажопідйомність дронів виключає можливість підживлення рослин азотними добривами або проведення посівної з повітря;
• При покупці дрона потрібно закладати додаткові кошти на ремонт у випадку його падіння, а також на заміну недешевого аккумулятора, ефективний строк служби якого рідко перевищує 2 роки;
• БПЛА має порівняно невелику швидкість обробки сільгоспкультур;
• Обмежений час польоту, в більшості випадків не довше 30 хвилин;
  
• Купівля агродрону для дрібних фермерів - менш універсальне рішення, ніж придбання трактора, котрий може виконувати додаткові технологічні операції: транспортування води, боронування, дискування, підготовку ґрунту та посів.  
  

Війна закриває небо для сільгоспдронів

З початком війни уряд України закрив повітряний простір над країною для цивільних користувачів, включаючи й БПЛА. Якщо до повномасштабного вторгнення дозволялись польоти дронів масою до 20 кг включно без отримання дозволів на використання повітряного простору, то з лютого по квітень 2022 року були заборонені будь-які польоти безпілотників. 

В квітні 2022 року Міноборони і Мінагрополітики України затвердили спільне рішення, котре дозволило проводити сільгоспроботи за допомогою БПЛА, але за умови отримання  дозволу у місцевих районних та обласних військових адміністраціях на предмет можливості використання агродронів на конкретній території в конкретну дату .

В DroneUA підкреслюють, що загалом це рішення дозволило аграріям вилітати в поля на БПЛА, і минулий агросезон відбувся. Однак, в минулому сезоні агровиробники та сервісні компанії часто зіштовхувалися з ризиками втрати врожаю, викликану тривалим очікуванням дозволів на проведення польотів, яка за нормами законодавства може займати 10-30 днів.

Таке рішення не влаштовує фермерів, оскільки в агрономії є досить багато технологічних операцій, оптимальний час для проведення яких складно передбачити заздалегідь, і який визначається під час огляду полів спеціалістами. До таких робіт відноситься, наприклад, десикація сільгоспкультур, котру бажано виконати протягом кількох діб з моменту прийняття рішення про її проведення. 

Через це агросектор з серпня 2022 року закликає владу оперативно надавати дозволи на польоти агродронами упродовж 48 годин з моменту інформування військової адміністрації. При цьому пропонується трактувати відсутність офіційної заборони від відомства протягом 2 діб як можливість проведення польотів.

Представники DroneUA зазначають, що питання отримання дозволу на польоти агродронами наразі потребує подальшого розгляду. В першу чергу, необхідне напрацювання єдиного механізму отримання дозволів, який спростить і прискорить процес внесення ЗЗР дронами та допоможе українським аграріям виростити максимально можливий урожай.

Агродрони і військові БПЛА - принципово різні машини

Фахівці DroneUA пояснюють, що агросектор використовує БПЛА, що суттєво відрізняються за технічними характеристиками від цивільних дронів загального призначення, зокрема від тих, що необхідні для військових потреб. Це підтверджує наведена нижче порівняльна таблиця технічних характеристик дронів різного призначення.

Таким чином, пояснюють представники дистриб'ютора, агродрони не можуть бути товарами подвійного призначення і не мають нічого спільного з легкими "мавіками", які массово використовуються в ЗСУ для аеророзвідки. Крім того, конструктив аграрних дронів не підлягає подальшій модифікації для воєнних потреб, а дальність їхнього польоту обмежена 1,5 км, що недостатньо для виконання задач на лінії бойового зіткнення. 

"Основні агродрони, що потрібні сьогодні для агросектору - це дрони-обприскувачі та дрони-розкидачі, що взагалі не пересікаються із потребами ЗСУ. Такі агродрони мають висоту польоту - 3 м над культурою, що дорівнює висоті кабіни самохідного обприскувача. Вище вони не літають. Агродрони мають великі габарити, невелику швидкість польоту та оснащені великими баками об’ємом 10-50 л", - пояснюють в DroneUA.

Чим іще живе галузь агродронів? 

Найбільш перспективні - дрони з автономним режимом роботи  

За даними компанії, найкраще для сільгоспробіт підходять БПЛА, котрими оператори керують в автономному режимі. Наприклад, агродрони XAG працюють з додатком XAG One, у який завантажують карту контурів поля, попередньо обміряного і розміченого для конкретного агрозавдання. Потім в програмі створюється польотна місія для дрона: задають його маршрут (точку старту та точку повернення), параметри роботи (норма внесення речовини, ширина внесення, висота та швидкість польоту). Агродрон працює повністю автономно, проте доступний режим ручного керування (пілоти можуть в будь-який момент скерувати роботою дрона за допомогою пульта управління, наприклад, для уникнення перешкод). 

Найбільш активно зараз розвивається ринок сервісних послуг 

Наразі поступово спрощується ввіз дронів та їхніх компонентів в Україну, а також створюються умови для розвитку внутрішнього виробництва. Український уряд в березні 2023 року підтримав реалізацію протягом двох років експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництв. Польща в квітні спростила ввіз дронів до України, їх експорт тепер здійснюватиметься на основі загального дозволу, наданого польським Міністерством розвитку і технології.

При цьому співбесідники видання зазначають, що наразі ринок ринок дронів в Україні стрімко розвивається, і Україна має всі перспективи та можливості для налагодити масове виробництво дронів, зокрема, агродронів. Поки що найбільше набирає обертів ринок сервісних послуг внесення ЗЗР імпортними агродронами, але це не межа для даної галузі, її перспективи значно ширші. DroneUA нагадує, що за швидкістю впровадження дронів-обприскувачів у агровиробництво Україна стала першою у світі в 2021 році, і український агросектор продовжує бути відкритим до впровадження найінноваційніших технологій.

Згідно з даними сайту оголошень OLX.UA можна встановити, що найчастіше компанії надають послуги десикації та внесенні ЗЗР дронами XAG або DJI, і пропонують в оголошеннях обробіток 800-1000 га на добу за орієнтовною ціною від 250-300 грн/га і до 680 грн/га в залежності від складності поля. Більшість компаній мають дозволи від військових адміністрацій на польоти, деякі заявляють про досвід роботи в прифронтових регіонах.

Де навчитись пілотуванню? 

DroneUA зазначає, що в команді компанії є сертифіковані тренери, які проводять навчання всіх клієнтів - від фермерів до представників дилера. Компанія навчає як своїх покупців агродронів, так і бажаючих просто здобути навики пілотування БПЛА.

ЇЇ представники також зазначають, що для підприємців, які бажають організувати  навчання операторів дронів необхідно мати досвід роботи з конкретним обладнанням, кваліфікований персонал і найголовніше - дозвіл  на підготовку персоналу від виробника агродронів.

Загалом дослідження сфери послуг з навчання управління дронами: як, де, і за які гроші вивчитись на оператора або ремонтника аграрного дрона - читайте в окремій статті, що вийде незабаром на сайті видання Delo.ua.   

Прогноз-2023 від лідеру ринку

DroneUA нагадують про ріст оброблених агродронами площ в Україні на 20% до 2021 року - до 1,2 млн га. В перший рік повномасштабної війни непрості умови ведення агробізнесу не забезпечили прогнозованого росту, але попри те ринок послуг агродронів користувався високим попитом серед фермерів. Це пов’язано як з тотальною економією, так і з логічними потребами вчасно проводити планові операції на полях.

"Відтак, у 2023-му році прогнозується збереження попиту на послуги агродронів і навіть посилення їх позиції, у зв’язку з тотальним подорожчанням усіх ресурсів. Досвід і результати попередніх агросезонів зарекомендували технологію внесення ЗЗР дронами, як ефективну та досить перспективну", - зазначили представники дистриб'ютора БПЛА.