Стратегія держави щодо ветеранського бізнесу та політики: якої підтримки потребують ветерани-підприємці

Під час форуму “Підтримка ветеранського підприємництва: від національної до регіональної перспективи” учасники говорили про кроки, які вже зробила держава для підтримки ветеранів і про подальші дії. Зокрема мова йшла про те, що ветерани можуть виконувати функції держави на деокупованих територіях. Для цього Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій формує кадровий резерв для забезпечення державних органів влади за всіми напрямками, де потрібні ветерани. 

Ветеран найбільше вмотивований, пошанований у суспільстві для виконання функцій держави на деокупованих територіях. Фізично і морально ветерани гідні бути керівниками районних військових адміністрацій, керувати областями деокупованих територій, здійснювати і реалізовувати політику держави щодо відновлення та реінтеграції таких територій. Також мова йде про мілітарні задачі, які будуть на деокупованих територіях. 

Верещук додала, що країна буде змушена формувати свою політику в державі так, щоб ті території, які сьогодні є під тимчасовою окупацією і деокуповані, мали мілітарну складову. Саме люди з числа ветеранів зможуть забезпечити керування цими територіями. 

“Я бачу абсолютно пріоритетну роль ветеранів на на цих територіях, бо вони зможуть сформувати взаємодію між цивільною владою і військовою. Вони зможуть стати тим моральним мірилом, яке дає право втілювати в життя основні засади державної політики. Авторитет ветерана, я вважаю, буде працювати на державу і для держави на цих територіях”, - додала Верещук. 

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Розглядалось питання ветеранського підприємства і кроків, які можуть допомогти діяючим та новим підприємцям займатись бізнесом. Як зазначила Верещук, Мінекономіки є основним лідером в уряді з виконання і реалізації державної підприємницької політики. Однак на форумі представників Мінекономіки не було. 

Тимчасово виконуючий обов'язки Міністра у справах ветеранів Олександр Порхун розповів, що два роки назад було створено Український ветеранський фонд, який від початку заснування займався видачею матеріальної допомоги на розвиток власної справи для фізичної особи у розмірі 20 тис грн. 

Я розумію, що це не величезні кошти, але для старту вони спрацювали і дали дуже гарний результат. Але на цьому ми не зупинилися, тому почали перемовини з Міністерством фінансів, щоб забезпечити Український ветеранський фонд наповненням коштів з державного бюджету. Також фонд почав працювати з міжнародними організаціями для отримання донорських коштів. 

В результаті було прийнято рішення розвивати цю програму, в межах якої суму надання матеріальної фінансової допомоги збільшено до 500 тис грн. Також у цій програмі почали приймати участь громадські об’єднання та ветеранські підприємництва. 

Протягом двох років на розвиток свого бізнесу було видано більше 570 матеріальних допомог ветеранам. На цей рік в бюджеті закладено 200 млн грн та розроблено п’ять програм, в межах яких будуть видаватись кошти в розмірі від 500 тис грн до 1,5 млн грн на розвиток ветеранского бізнесу. 

Крім того, будуть внесені зміни вже до створеної стратегії ветеранського підприємництва, адже повернення ветеранів буде постійним, тому держава повинна надавати їм інструменти для розвитку. 

Водночас народний депутат ІХ скликання Тарас Тарасенко зауважив, що законопроєкт про ветеранське підприємництво, який ВРУ ще прийняла, це лише частина зайнятості, адже в країні ще немає комплексної політики зайнятості, яку треба сформувати. 

Державі потрібно вчасно приймати рішення

"Що держава має зробити, щоб прибрати бар’єри задля покращення ведення ветеранами бізнесу?", - запитав у спікерів форуму директор програми MBA Олександр Сударкін. 

Ветеран, підприємець Олександр Голопотелюк вважає, що ветеранам потрібен доступ до технологій, обладнанння та покращення умов для отримання фінансового капіталу. 

На думку ветерана, керівника ГС “Базука” Тараса Лелюха держава не може видавати всім гранти, адже на це не вистачить грошей, тому необхідна підтримка, для якої не потрібно залучати кошти. Він навів приклад, що можна спростити процес та час для отримання ліцензій, дозволів і сертифікатів. Наразі розгляд поданих документів може займати три місяці. 

Державі це ні копійки не буде коштувати, а ветеранському бізнесу така ініціатива дуже допоможе. А наразі через це бізнес втрачає свої кошти, клієнтів і нішу на ринку. 

Він додав, що підприємцям також допоможуть державні закупівлі, як це робиться в деяких країнах світу з метою підтримки ветеранів. Тому, якщо державні органи умовно будуть робити 15% закупівель у ветеранських підпрємств, то це допоможе підприємцям розвиватися. 

Крім того, Лелюх зачепив питання бронювання співробітників. На його думку, ветеранам-підприємцям також допоможе гарантоване бронювання від 1 до 3 працівників на підприємствах. 

"Наразі ніхто не хоче працювати офіційно, а якщо дати можливість ветеранам бронювати людей на будь-якому підприємстві, то це допоможе вивести ринок праці з тіні", - каже Лелюх. 

Співзасновник, член правління ГО “Правосвідомі” Віталій Рубан зауважив, що представники ГО досліджували ветеранський бізнес у світі і на підставі зібраних даних розробили дорожню карту, яка відображає покрокові дії на рівні держави для підтримки ветеранського бізнесу. Він додав, що найближчим часом ця програма буде презентована. 

На думку Рубана, треба створити координаційні центри на рівні різних органів державної влади, щоб розробляти та впроваджувати різні програми. До цієї роботи треба залучати органи державної влади, депутатів, ветеранські спільноти та інші оргаізації, адже побудова бізнесу у різних галузях це комплексне питання, яке потребує різної підтримки. 

Також у дорожній карті є окреме питання щодо законодавчих змін, які вже необхідні, щоб в подальшому розробити основу для програм підтримки бізнесу. Крім того, ГО розробили директиву щодо державних закупівель для ветеранського бізнесу. Рубан зазначив, що державні закупівлі можна запровадити, як це показує досвід інших країн.

Він також запропонував створити єдину платформу, де будуть зібрані діючі програми не тільки для ветеранів, а й для всього бізнесу з покроковими діями, наприклад, як заповнити грантову програму, що для цього потрібно тощо. Також на цій платформі можна опублікувати алгоритм дій, як шукати інвестиції та інше. А для підприємців-початківців, які з нуля починають свою справу, додати інформацію, як оформити ФОП, вести бухгалтерську діяльність, як розробити бізнес-план тощо. Водночас на цій платформі бухгалтера можуть надавати інформацію щодо ведення бухгалтерського обліку та звіту. 

“Ветеран повинен думати як розвивати бізнес, а не про те, як правильно зробити фінансовий звіт.

Крім того, на цій платформі можна створити базу для пошуку людей, які готові працювати на підприємствах ветеранів. 

Олександр Сударкін зауважив, що в питаннях, які озвучив Рубан, треба працювати за принципом зворотнього зв’язку, адже можна запропонувати багато ідей, але коли немає зворотнього зв’язку, то це буде ще одна низка побажань, які можуть заплутати підприємців. 

Рубан додав, що треба досліджувати ринок, щоб розуміти як поєднати побажання з реальної картиною.

Ветеран, депутат ВРУ V, IV, VII скликань Василь Деревляний розповів, що багато ветеранів, які живут в селі хотіли б займатись фермерською діяльністю, але через мораторій вони не можуть отримати земельні ділянки. 

Ветеани просять представників влади, щоб було прийнято рішення, у межах якого після завершення мораторію, в першу чергу видавали земельні ділянки ветеранам. Бо на сьогоднішній день деякі ділянки землі сдають в оренду великим латифундистам або іншому бізнесу.

Ветеранам потрібно створювати спільноти 

Ветеран, депутат ВРУ V, IV, VII скликань Василь Деревляний поділився досвідом, як спільнота ветеранів в Тернопільскій області спільно з центром зайнятості розробили план дій, який допоміг місцевим ветеранам-підприємцям отримати кошти на власну справу на суму від 200 тис до 1 млн грн. За його словами, на місцевому рівні була створена спілка ветеранів, щоб вони могли об'єднуватися і допомогати один одному.

Ветеран, керівник ГС “Базука” Тарас Лелюх висловив свою думку щодо ветеранських спільнот. За його словами в Україні повинно бути декілька структур, які допомагають ветеранам в наданні послуг і це створить конкуренцію. В свою чергу конкуренція стимулює розвиток і покращує якість послуг. 

З боку держави також потрібна допомога в оплаті праці для працівників, які надають ці послуги. Це б дуже спростило етап започаткування ветеранського бізнесу.

Олександр Голопотелюк додав, що простір для ветеранів і центр зайнятості можуть конкурувати між собою, однак саме люди в хабах для ветеранів знають більше про їх потреби. Також ці простори можуть стимулювати створення бізнес-комьюніті, бізнес-клубів для ветеранів, де вони можуть отримати менторську допомогу. 

Ветеранам в Україні не вистачає базових знань, як відкрити бізнес і вести його, але завдяки бойвому досвіду вони знають як працювати з ризиками, що дуже важливо для підприємців. Знання повинні надавати різні державні та приватні суб’єкти та громадські організації. На його думку, таку функцію дуже гарно виконають ветеранські простори. 

Сьогодні і після перемоги ветерани для України це рятівне коло, адже в них є потужний потенціал і сила. В свою чергу з боку держави потрібне швидке прийняття рішень, щоб ветерани могли використати свій потенціал. 

Директор програми MBA Олександр Сударкін резюмував, що дійсно ветерани вміють працювати з ризиком. А підприємництво це завжди ризик, тому задача людей спільно з державою забезпечити юридичну підтримку та спроможності для професіоналів, щоб вони почали власну справу і розвивали її.