Тігіпко ще торік продав "Кузню на Рибальському" інвесткомпанії Concorde Capital - ЗМІ

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

За даними видання, компанія Agimant Limited Тігіпка продала підприємство з усім майном і нерухомістю ще майже рік тому, наприкінці 2022 року. Причину продажу активу сам колишній віце-прем'єр не пояснив. Мазепа ж в письмовому коментарі повідомив, що ініціатива щодо угоди була обопільною.

"Вони були готові продати, а ми були готові купити. Ми побачили привабливість девелопменту ділянок проєкту і були впевнені в зацікавленості інвесторів. Наш оптимізм у цьому проєкті базується на беззастережній вірі в перемогу України", – заявив Мазепа.

Суму угоди інвестбанкір не розголошує, посилаючись на її конфіденційність, однак зазначив, що активи, включені в угоду, були суттєво обтяжені боргами компанії Тігіпка, якій свого часу було продано "Кузню", - Ewins Limited, а також належних їй компаній.

"Проте за матеріалами із судового реєстру ЕП дізналася, що Тігіпко встиг до цього сплатити фондам Порошенка і Кононенка авансові платежі в розмірі 7,9 та 2,1 мільйона доларів відповідно. Тому є ймовірність, що Мазепа не розраховувався з Тігіпком або сплатив невелику суму і перебрав на себе зобов'язання перед Порошенком та Кононенком", - пише видання.

Зазначається, що Тігіпко домовлявся з колишніми власниками повністю розрахуватися за підприємство до листопада 2025 року, але внесено було лише ці авансові платежі. Згідно ж із контрактом, ексвласники могли й достроково вимагати сплату основної суми.

У листопаді-грудні 2022 року фонди Порошенка і Кононенка такою вимогою скористалися, попросивши компанію Тігіпка переказати їм 227,9 та 62 мільйона доларів відповідно. Ані новий власник, ані його поручитель виконати таку вимогу не змогли, і Господарський суд Києва відкрив справу про банкрутство "Кузні".

За словами власника Concorde Capital, відразу після купівля "Кузні" компанія розраховувала залучити стратегічного інвестора і перепродати акції товариства, але "зараз ситуація змінилася", тому там не виключають участі у спільному інвестуванні в цей актив.

Наразі ж на заваді амбітним планам із забудови території заводу стоять судові процеси щодо банкрутства "Кузні на Рибальському", зокрема її намагаються визнати банкрутом й "владні структури".

Як вказує видання, "Кузня", зокрема, має поточні борги перед держкомпанією "Укрспецекспортом", Державною податковою службою, "ДТЕК київські електромережі", миколаївською компанією "Нептун-електро ЛС", а також зарплатні борги.

Втім, Мазепа висловив впевненість, судові суперечки завершаться для Concorde успішно. За його словами, компанія вже опрацьовує концепції нового девелоперського проєкту з західними архітектурними агенціями.

Доля "Кузні на Рибальському"

"Кузня на Рибальському" – одне з найстаріших підприємств Києва. Воно було засноване у 1862 році як механічний завод із сталеливарним виробництвом, у 1928 році перепрофільоване на суднобудівне.

У 1995 році 73,9% акцій суднозаводу приватизував недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прайм ессетс капітал" Петра Порошенка, ще 20,1% – закритий недиверсифікований корпоративний інвестфонд "Вік" Ігоря Кононенка.

В останні роки "Кузня" виконувала лише окремі замовлення для оборонної галузі та приватних замовників. Багато приміщень на ділянці площею понад 40 га здавалися в оренду або не використовувалися.

У 2018 році, за пів року до президентських виборів, Порошенко й Кононенко продали за 300 мільйонів доларів завод групі ТАС колишнього віцепрем'єра Тігіпка, який тоді був кандидатом в президенти.

Тігіпко планував побудувати на земельній ділянці заводу Рибальському півострові житловий масив і великий торговельно-офісний центр. Девелопером проєкту виступала компанія City One Development Валерія Кодецького.

Комплекс, що отримав назву Lipki Island City Resort, мав складатися з 36 будинків висотою до 30 поверхів на понад 6 тисяч квартир та 15,4 тисячі мешканців, однак будуватися так і не почав.