У Мінприроди анонсували створення НАК "Вода України"

Про це на Міжнародному довкіллєвому форумі "United for Nature. Agenda for Ukraine" заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, повідомляє пресслужба Міндовкілля.

У міністерстві також зазначили, що це вже другий Форум під парасолькою United for Nature - перший проводили у жовтні 2023 року Міндовкілля спільно з Офісом генпрокурора.

"2023 рік був надскладним роком для водної сфери. Україна прийняла на себе удар найбільшої техногенної катастрофи з часів Другої світової. Через підрив дамби Каховської ГЕС ми опинилися на порозі гуманітарної кризи. Втрачений об’єм води водосховища дорівнює потребам у воді України на 1,5 роки", - заявив Стрілець.

Він додав, що питання сталого водокористування та "доброго" стану води є питанням національної безпеки. В умовах воєнного бюджету потрібно знайти шлях збалансованого використання водних ресурсів та забезпечити доступність води для кожного українця.

Згідно з повідомленням пресслужби, експерти під час Форуму зауважили, що внаслідок реформування сектору та впровадження ефективного менеджменту очікується залучення 1,4 млрд  грн в ремонт та модернізацію водогосподарської інфраструктури.

Прогнозований економічний ефект від реформи - +1,2% додаткового зростання ВВП України щороку внаслідок реалізації проєкту.

"Створення НАК "Вода України" дозволить забезпечити відкритий та ефективний моніторинг води та контроль за використанням водних ресурсів", - резюмували в Міндовкіллі.

Нагадаємо, російські війська підірвали Каховську ГЕС у Херсонській області в ніч на 6 червня 2023 року.

Подолання наслідків підриву Каховської ГЕС

У червні 2023 року Кабмін утворив штаб з ліквідації наслідків підриву Каховської гідроелектростанції. До нього увійшли міністри, їхні заступники, керівники центральних органів виконавчої влади та представники держпідприємств. Керівником робіт із ліквідації наслідків підриву ГЕС призначено міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.

Вже у липні почалися підготовчі роботи по реалізації масштабного проєкту – будівництва магістрального водогону для областей, що постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС. Водогін повинен був складатися з 3 ланок магістрального водопроводу протяжністю майже 150 км та передбачав будівництво водогонів Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка.

Після реалізації проєкту він повинен забезпечити водою мільйони людей з Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської і Херсонської областей.

У другій половині серпня у Дніпропетровській області запустили першу нитку магістрального водогону -  "Інгулець – Кряжове". Вона дозволила забезпечити доступом до води близько 25% населення Кривого Рогу.

Разом з тим, Кабмін збільшив відразу на 7 млрд гривень обсяг коштів, виділених на будівництво трьох ланок магістральних водогонів для мешканців Дніпропетровської області.

У Мінінфраструктури повідомили, що станом на 25 січня 2024 року магістральний водогін добудований на 95%. Наразі на обʼєкті зводяться стіни та встановлюються насоси. На всій протяжності – а це 145 кілометрів, будується 11 насосних станцій для забезпечення максимально надійної роботи магістрального водогону. Також виконується монтаж труб та будівництво електричних підстанцій. На черзі – роботи з гідроізоляцій стін, влаштування покрівель та встановлення автоматизованих систем.

У будівництві задіяно більше тисячі працівників та понад 400 одиниць техніки. Однак обстріли сповільнюють роботи на певних ділянках.

Передбачається, що водогін забезпечить питною водою близько півтора мільйона людей.