Український ринок добрив відновлюється. Чи відчув це агросектор?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За попередніми підрахунками найбільшого в країні виробника міндобрив Group DF, озвученими в грудні 2022 року, через російське вторгнення український ринок основних азотних добрив в минулому році просів на 40-55% - до 2-2,9 млн тонн з 4,75 млн в 2021 році. Головними причинами скорочення стали: зростання цін на добрива через дорогий природний газ; ризики та невизначеність для бізнесу в воюючій країні; зменшення посівних площ через тимчасову окупацію та мінування земель; прямі збитки від руйнування інфраструктури та крадіжок окупантами зерна і сільгосптехніки; експортні обмеження, а також різке скорочення купівельних можливостей у аграріїв.   

Керівник дистриб'юторської і логістичної компанії Ostchem Retaіl Євген Хуриленко розповів виданню Delo.ua, що через війну в 2022 році виробництво міндобрив cубхолдингом Ostchem скоротилось на 67% порівняно з 2021 роком, до 1,75 млн тонн. 

В 2023 році тенденція змінилась в бік відновлення галузі: за перший квартал хімзаводи групи виготовили 515,5 тис. тонн мінеральних добрив, що на 36,2% більше за аналогічний період минулого року. При цьому "Рівнеазот" виробив 128 тис. тонн продукції, а Черкаський "Азот" - 387,4 тис. тонн, оновивши у березні максимальний щомісячний показник з початку повномасштабної війни.

В розрізі видів добрив заводи Ostchem в першому кварталі 2023 року виготовили:

• 106,5 тис. тонн карбаміду (ріст в 4,7 рази до січня-березня 2022 року);
• 108,5 тис. тонн карбамідо-аміачної суміші (ріст в 2,1 рази);
• 255,4 тис. тонн аміачної селітри (+18%);
• 10,6 тис. тонн вапняно-аміачної селітри (в 5,8 разів менше). 

Схожі дані наводить і співрозмовник видання Костянтин Хмельницький, директор з агровиробництва агрохолдингу "Нібулон". Представник агросектору зазначає, що його сільгоспкомпанія оцінює скорочення обсягів використання міндобрив в Україні приблизно вполовину порівняно з довоєнним періодом.

Дещо інші дані про минулорічні показники ринку навів в лютому 2023 року керівник аналітичного проекту "Інфоіндустрія" Дмитро Гордейчук, вони вказані на діаграмі нижче. В них можна побачити різкий перехід ринку на споживання імпортної продукції замість виробленої в Україні.

Варто відмітити, що після початку агресії РФ в Україні залишилися працювати лише два великих хімічних заводи - "Черкаський Азот" та "Рівнеазот" з азотного субхолдингу Ostchem, що входить до Group DF Дмитра Фірташа. Ще одне підприємство групи - "Сєверодонецький Азот", було зруйноване загарбниками і знаходиться під тимчасовою окупацією. Російська пропаганда декілька разів заявляла про плани відновити виробництво, але по факту окупанти "ріжуть" залишки обладнання заводу і вивозять його в РФ.      

Серед інших великих підприємств галузі можна відмітити поетапний запуск виробництва добрив на заводі "Сумихімпром" з лютого 2023 року. Підприємство запланувало з квітня повністю завантажити виробництво  в декількох цехах і наростити щомісячний випуск добрив до 20-25 тис. тонн з поетапним збільшенням до 35 тис. тонн. Всього за півроку "Сумихімпром" планує виробити понад 200 тис. тонн комплексних добрив.

В свою чергу, такі великі виробники добрив як державний "Одеський припортовий завод" і  "ДніпроАзот" Ігоря Коломойського ізаконсервували виробництво чи не відновлюють повноцінну роботу через проблеми з логістикою, високі ціни на газ, або з міркувань безпеки.

Ціни на добрива і рентабельність агробізнесу

За даними керівника "Інфоіндустрії" Дмитра Гордейчука, українські фермери до липня 2022 року мали змогу купувати залишки добрив зі складів за довоєнними цінами, тоді як після закінчення локальних запасів були вимушені затоварюватись виробленою в ЄС продукцією за зовсім інші кошти. Наприклад, після липня 2022 року селітра почала стрімко рости в ціні, подорожчавши за три наступні місяці з 27 тис. грн/тонну до 37 тис. грн/тонну. Це створило критичну ситуацію для українського фермера в кінці минулого року і змусило багатьох сільгоспвиробників тимчасово відмовитись від закупки добрив.

Він уточнив, що на сьогодні складно підрахувати точні витрати українського аграрія на добрива, однак орієнтовно вони складають 8-9 тис. грн для вирощування 1 га кукурудзи. На ці кошти можна закупити лише базові азотні добрива, а ще потрібне підживлення, паливо для його внесення тощо. Через це нинішня рентабельність вирощування зернових є непривабливою для аграрія.

За цими даними можна приблизно підрахувати долю добрив в вартості вирощування кукурудзи. При середній врожайності кукурудзи на рівні 6,5 тонн/га і її вартості 6150 грн/тонна (якщо продавати врожай "з поля") аграрій отримує в середньому 40 тис. грн з гектара. Таким чином, при вартості внесення добрив 8-9 тис. грн на гектар, сільгоспвиробник витрачає 20-25% своєї виручки від продажу врожаю кукурудзи.

Таку оцінку підтверджує і співрозмовник видання Костянтин Хмельницький. За його словами, наразі лише економічна доцільність обмежує сільгоспкомпанію у збільшенні норм використання мінеральних добрив, оскільки саме їхня вартість займає центральне місце в структурі прямих витрат в рослинництві. 

Він також підтверджує, що з початку війни ринок міндобрив в Україні пройшов значну трансформацію, а ціни на них значно зросли. Якщо раніше порядок цін знаходився у діапазоні 6-8 тис. грн/тонна, то в піковий період в 2022 році вона вже досягала 27-35 тис. грн/тонна.

Так, в останні сезони селітра була наявною, але занадто дорогою, тому не всі аграрії могли собі дозволити використовувати її в розрахунковій кількості. У поточному сезоні це все ще негативно впливатиме на врожайність.

В свою чергу, ціни на фосфорно-калійні та складні добрива також значно зросли через подорожчання їх виробництва. Протягом закупівельного сезону ціни на них доходили й до 40-45 тис. грн/тонна, що у три-чотири рази більше, ніж у сезонах до 2020 року. Ці добрива буди доступні для придбання, але не кожен аграрій міг собі дозволити використовувати їх у "довоєнних" обсягах.

Актуальні ціни на міндобрива, дані Галнафтахім і Окко:

Суперництво виробників і імпортерів 

З лютого 2023 року найбільший український виробник міндобрив Ostchem почав знижувати відпускні ціни на свою продукцію. Причиною такого здешевшання стало зменшення світових цін на природний газ і бажання внутрішнього виробника зберегти  свою частку на ринку в умовах росту імпорту добрив. Так, з 1 лютого по 13 квітня виробник п'ять разів оголошував про зниження цін, внаслідок чого деякі добрива подешевшали майже удвічі. Наприклад, тонна аміачної селітри подешевшала до 20 тис. грн, карбаміду - до 29 тис. грн, ВАС - 16 тис. грн, КАС - до 19 тис. грн.

Згідно з даними аналітиків трейдингової компанії Barva Invest, ці різкі зниження цін стали певним шоком для ринку.

За словами керівника з корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова, зниження цін на базові добрива в період весняної посівної суттєво вдарило по імпортерам, тому що ціна – ключовий критерій для фермера при виборі постачальника. Таким чином, завдяки ціновому регулюванню Ostchem переформатував ринок, одночасно збільшивши його обсяги.

Євген Хуриленко уточнив, що загалом імпортери завезли на український ринок багато імпортних добрив: наприклад, тільки в квітні імпортовано більше 100 тисяч тонн лише карбаміду. За даними "Інфоіндустрії", всього за 4 місяці Україна імпортувала 907 тис. тонн добрив, тоді як за аналогічний період 2022 року - 748 тис. тонн.

З іншої сторони, компанії-імпортери добрив зазначають, що наважуються на поставки продукції в умовах війни, тому що сільське господарство повинно працювати. Імпортери ризикують своїми коштами, оскільки ввезені ними добрива можуть в будь-який момент подешевшати, роблячи неможливою їхній продаж. Крім того, зараз дуже ускладнена логістика - морський шлях доставки можливий тільки через Дунайські порти, а сама процедура розмитнення товару обтяжлива.

Народний депутат Іван Чайківський, секретар комітету з питань аграрної та земельної політики, уточнює, що імпортерів варто підтримати, оскільки зараз для насичення агроринку потрібно більше 5 млн тонн азотних добрив, тоді як українські виробники в минулому році виробили трохи більше 1 млн тонн. 

Для вирішення ситуації асоціація УКАБ закликала владу скасувати імпортні мита на мінеральні добрива. Вони підкреслюють, що викликана війною переорієнтація постачань міндобрив призводить до того, що сплата мит на імпорт добрив призводить до додаткових витрати ними $50-80 за тонну продукції. 

Які тренди спостерігають учасники ринку? 

Регулювання ринку газу не мало прямого впливу на "добривний" бізнес

З початку війни експорт газу з України заборонений, що стало значною проблемою для приватних газовидобувних компаній, котрі отримали проблеми з реалізацією цього ресурсу через зниження промислового споживання газу в Україні.  

Керівник Ostchem Retaіl пояснив виданню, що проблеми з ліквідністю в приватному газовидобуванні і намагання енергетиків "скинути" з дисконтом газ на внутрішньому ринку, не дає переваг українським виробникам добрив перед іноземними конкурентами. Але, в будь-якому випадку, вартість добрив на внутрішньому ринку корелює в першу чергу із світовими цінами на газ.  

Також він додає, що Ostchem балансує свої закупівлі природного газу з різних джерел -  в залежності від економічної доцільності компанія проводить спотові закупівлі або контрактує енергоносій через довгострокові контракти. 

Ринок прогнозує відновлення

Євген Хуриленко пояснює, що очікує повернення українського ринку міндобрив на довоєнний рівень до 2024 року, оскільки споживання добрив відновлюється набагато швидше, ніж очікували в компанії. Зростанню ринку сприяло суттєве зниження внутрішніх цін. 

Він уточнив, що посівна 2022 року мала свою специфіку в порівнянні з цьогорічною, тому що вона проходила в умовах повномасштабного наступу росіян, високого рівня невизначеності, тимчасових зупинок заводів через проблеми з електроенергією та руйнування логістичних ланцюгів. Тож ціна на добрива на той момент мала другорядне значення, і з урахуванням вищесказаних факторів є причини з оптимізмом дивитись на ринок в нинішньому році.

За словами Олега Арестархова, починаючи з жовтня 2022 року у аграріїв немає проблем з можливістю купити добрива, а все "упирається" в нестачу вільних коштів.

Директор з агровиробництва "Нібулона" також вказує на поступове відродження хімічної галузі України і ріст обсягів виробництва в 2023 році, оскільки зниження цін на газ сприяє поступовому зниженню цін і на міндобрива. Костянтин Хмельницький уточнює, що до кінця літа попит на міндобрива буде знижуватись, оскільки аграрії розпочнуть закуповувати їх для посіву озимих культур наступного сезону вже з серпня.

Агросектор не робить запасів добрив

За словами керівника Ostchem Retaіl, до початку повномасштабної війни в країні не був сформований суттєвий запас добрив. Після її початку фермерам не вдалось закупити багато добрив через високі ціни, тому вже восени минулого у аграріїв спостерігалась їхня нестача, адже багато аграріїв до останнього відкладали покупку через пов’язану з військовими діями невизначеність. Деякі аграрії взагалі не змогли придбати міндобрива через дефіцит коштів.

Зараз компанія фіксує збільшення попиту на добрива навіть в умовах економії аграріїв по всім статтям витрат. Через зниження цін їх наразі закуповують навіть ті аграрії, які не збирались цього робити. На ріст попиту також вплинуло подовження "зернової угоди" і погодні умови – прохолодна весна істотно подовжила період посівної.

Представник агросектору Костянтин Хмельницький теж не бачить сенсу робити запаси добрив через їх високу вартість. По-перше, це лише заморожує фінансові ресурси,  необхідні для ведення зернового бізнесу. По-друге, на ринку, який знижується, немає сенсу "закріплюватись" за високою ціною на тривалий період.

Варто відмітити, що Мінагрополітики за початком повномасштабного російського вторгнення призупинило публікацію даних про забезпеченість міндобривами аграріїв з різних областей країни, яку раніше публікувало двічі на місяць. Наразі відомство наводить дані лише по кількості ЗЗР в різних регіонах. 

Фактор сезонності зараз не працює

Хуриленко розповів, що крім світових цін на добрива і цін на природний газ, на вартість добрив в Україні також суттєво впливає фактор сезонності. Як правило, в "несезон" азотні добрива дешевші через менший попит на сировину для їх виробництва - природний газ. Також у "низький" сезон менше логістичне навантаження на виробничі потужності. Саме тому багато фермерів закуповують добрива заздалегідь. Але, наприклад, у нинішньому році ціни на найбільш поширені мінеральні добрива знизились майже на третину саме у високий сезон, що для цього ринку є аномальним явищем.  

Ostchem планує розвиток добривного бізнесу

Керівник Ostchem Retaіl зазначає, що азотний холдинг дуже непогано спрацював у перші чотири місяці 2023 року, враховуючи ситуацію по всій країні і те, що зараз працює лише 2 його заводи, а ще 2 знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Компанія майже повністю відновила логістичні ланцюги всередині країни, і постачає добрива навіть на деокуповані території. Крім того, Ostchem підлаштовує виробництво у відповідності з попитом аграріїв. 

Крім того, компанія приймає участь у спільних програмах компенсації фермерам відсоткових ставок по держпрограмі кредитування "5-7-9". Також для аграріїв працює продукт "зернообмін", завдяки якому фермери укладають одразу дві угоди - продажу зерна, яку Ostchem Retaіl бере на себе, і купівлі добрив.