Депутати наполягають на економічному бронюванні: скільки пропонують платити роботодавцям за працівника

Про це повідомив голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Бізнесу потрібне бронювання

«Українському бізнесу ВСЕ ОДНО потрібно бронювання, бо він має працювати, - наголосив  Наталуха.

Він підкреслив, що якщо не буде бізнесу з його податками – не буде за що утримувати наших захисників.

"Ось така може комусь неприємна, але очевидна правда. Але, ще раз – хай бізнес вирішить сам, хто з його співробітників є стратегічним", - зауважив нардеп.

Наталуха заявив, що тільки бізнес є головним джерелом податків та економічного розвитку в Україні.

"Хоче цього хтось, чи ні. Шлях через постанови Уряду – морально та технічно застарів. Стратегічними мають бути не стільки галузі, які визначають чиновники, скільки конкретні працівники, яких визначає роботодавець", - переконаний Наталуха.

Він додав, що економічне бронювання — це про новий механізм ефективної взаємодії між бізнесом та державою та про збереження економіки.

Економічна мобілізація

Як повідомив голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Ігор Марчук, поряд з економічним бронюванням, частковою альтернативою може слугувати економічна мобілізація.

 Мета цього підходу – заощадження коштів державного бюджету та їх спрямування на додаткове фінансування Сил оборони.

"Економічна мобілізація – це коли через механізм трудової військової повинності бізнес із залученням своїх ресурсів надає необхідні послуги та виконує роботи в тих сферах, в яких бізнес володіє більшими компетенціями та ефективністю, аніж військові. Для прикладу такі сфери як: закупівлі, логістика, procurement менеджмент, медичне обслуговування, ремонт техніки, ІТ сфера, будівництво фортифікацій, побутове обслуговування, діловодство, HR тощо. Вивільнені в результаті військові можуть виконувати інші, більш важливі та специфічні завдання", - пояснив Марчук.

На його думку, потрібно усвідомити і визнати, що держава не має власних коштів, а всі кошти, які є у розпорядженні держави — це кошти платників податків. Єдине, безумовно доступне нам джерело цих коштів – це працююча економіка

"Не буде економіки – ми залишимось без податків та ресурсу необхідного для фінансування армії", - підкреслив Марчук.

Нагадаємо, що раніше Наталуха спрогнозував, що застосування механізму економічного бронювання може збільшити надходження до держбюджету на 200 мільярдів гривень щороку. Він розповів про розробку ініціативи для забезпечення економічного бронювання співробітників, яка передбачатиме щомісячний сплату військового збору у розмірі 20 тисяч гривень.

Нардеп пояснив, що питання економічного бронювання впроваджується для того, щоб дати бізнесу впевненість, що він продовжить функціонувати і сплачувати податки, з яких утримуються Збройні Сили України, оскільки на сьогодні це єдине джерело фінансування армії.

Рада розглядає дві моделі економічного бронювання

Верховна Рада розглядає дві моделі економічного бронювання українців від мобілізації, між парламентарями триваютьс дискусії. Про це розповів голова парламентської фракції "Слуга народу", член комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія.

За словами нардепа, перша модель економічного бронювання передбачає сплату податку від зарплати щонайменше в 35 тисяч гривень. Тобто сума податку має покривати державі мінімальне утримання одного бійця, заявив Арахамія. 

Водночас друга модель, що обговорюється у парламенті, - це квотне бронювання по галузях. Вона передбачає, що підприємства матимуть змогу забронювати певний відсоток працівників на власний розсуд. За кожного такого робітника сплачується окремий податок рівноцінний мінімальній зарплаті військовослужбовця щомісяця. 

На думку нардепа, якусь із обговорюваних моделей економічного бронювання таки буде запроваджено.

Бронювання військовозобов'язаних працівників

7 травня уряд продовжив на один місяць строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих Мінекономіки військовозобов'язаним працівникам окремих підприємств та організацій.

Згідно з постановою КМУ №76, відстрочки від мобілізації надавалися військовозобов'язаним працівникам життєво важливих галузей економіки та стратегічних підприємств для забезпечення безперебійної роботи та підтримки критичної інфраструктури.

Загалом у 2023 році Мінекономіки забронювало від мобілізації близько 35 тисяч військовозобов'язаних працівників для стабільної роботи стратегічно важливих об'єктів. Передбачається, що продовження відстрочок дозволить підприємствам зберегти виробничі потужності в умовах воєнного стану.

Попри це, низка великих компаній нарікають, що через мобілізацію відчувають кадровий дефіцит. До прикладу, через те, що кожен шостий працівник мобілізований до лав ЗСУ, група “Метінвест” бізнесмена Ріната Ахметова в деяких сегментах не може вийти навіть на показники 50-60% свого довоєнного виробництва.

Нагадаємо також, що чимало галасу в Україні наробила новина про бронювання від мобілізації працівників цирку та телемарафону. На початок квітня за поданням Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) статус заброньованих по всій країні отримали 1150 працівників сфери культури та трохи більше 700 медійників. 

Після хейту у соцмережах прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену, більш справедливу постанову про бронювання військовозобов’язаних та визначити вичерпний перелік об’єктів і підприємств критичної інфраструктури.