Екологічний податок на захоронення сміття має запрацювати в комплексі з іншими заходами, - експерти

Голова Комісії Київради з питань екологічної політики Володимир Яловий в коментарі виданню зазначив, що реформа з управління відходами не може реально стартувати доки в Україні є лише один повноцінний переробний завод. Для повноцінного старту реформи потрібно щоб був хоча б один такий завод в кожній області.

“На мою думку, не маючи чіткої законодавчої бази, говорити про податки дещо зарано. Міндовкілля заявляє, що ставки податків на захоронення та розміщення відходів мають формуватися так, аби стимулювати зменшення прямого захоронення несортованих відходів і навпаки – заохочувати до збільшення обсягів сортування та рециклювання. А як підприємцям сортувати, що сортувати, куди потім це сміття відвозити на переробку? Без достатнього законодавчого грунту ці питання відкриті. Тому, швидше за все, частина відсортованого сміття все одно поїде на полігони й за нього все одно доведеться заплатити”, - зауважив Яловий.

За його словами, впровадження нових технологій та досортування, за розрахунками фахівців, у середньому збільшать тариф у два рази. Однак завдання законотворців - зробити так, щоб сортувати стало вигідно. Якщо в Україні підвищаться тарифи й штрафи - це викличе лише негатив від реформи.

На думку засновниці компанії “Україна без сміття” Євгенії Аратовської для того, щоб при реформуванні галузі з захоронення сміття кінцеве фінансове навантаження не впало на звичайних громадян потрібно одночасно ввести кілька механізмів: екологічний податок, принцип “забруднювач платить”, а також розширену відповідальність виробника.

“Інструмент розширеної відповідальності виробника полягає в тому, що фінансову та організаційну відповідальність за налагодження системи роздільного збору несуть виробники. Це компанії, які виготовляють щось в папері, в пластику в металі чи склі. Вони мають профінансувати встановлення баків біля кожного будинку. І коли звичайна людина сортуватиме відходи в неї зменшиться кількість несортованого сміття в чорному баку тож вона платитиме за вивіз та утилізацію менше”, - говорить Аратовська.

А виконавча директорка громадської організації Zero Waste Lviv  Ірина Миронова вважає, що через погану роботу системи екологічного контролю в Україні при збільшенні вартості захоронення збільшиться й ризик нелегального викидання відходів в довкілля. Тому важливо щоб разом з податком на захоронення сміття було забезпечено суворе й невідворотне покарання за такі порушення. Це має відбуватися як на рівні домогосподарств, але так само це може бути на більш системному рівні коли компанія перевізник обслуговує якийсь населений пункт і кожну п’яту фуру відходів не довозить до полігону.

Реформа управління відходами

За даними Мінприроди за рік в Україні утворюється понад 10 тонн сміття. При цьому близько 90% побутових відходів в Україні захоронюється в землю. Щоб це змінити та стимулювати українців сортувати сміття в Уряді готує закон, що введе екологічний податок на захоронення сміття. Передбачається, що цей податок матиме різні коефіцієнти для тих, хто збирає відходи й тих, хто далі їх захоронює. Уряд хоче зробити захоронення сміття невигідним.

У липні 2023 року в Україні набув чинності закон "Про управління відходами", який Верховна Рада підтримала в цілому в червні 2022-го.

Документ передбачає створення умов для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами, встановлення принципу "забруднювач платить" та зобов'язання виробників забезпечити повну утилізацію упаковки, яку вони випускають на ринок разом із товарами.

Однак у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів зазначали, що закон лише встановлює рамку нових сучасних правил функціонування системи управління відходами в Україні. Передбачалося, що вже на його основі розроблятиметься низка інших необхідних секторальних законів, кінцевою метою яких буде більш ефективне й безпечне поводження із відходами.