Підрив ГЕС пошкодив щонайменше 19 тис будинків у Новій Каховці та у сусідніх селах — оцінка KSE

Про це свідчать перші дані отримані після аналізу підтоплення перших, що провела Київська школа економіки - Kyiv School of Economics.

Затоплені/підтоплені споруди займають площу 2532 тисяч м². Аналітики у звіті розділили будинки за рівнем загрози:

можливо затоплені: виявлено 7206 будинків із загальною приблизною площею затоплення 1174 тис. м²; повністю затоплені: виявлено 9573 будинків, які були повністю затоплені, з загальною площею затоплення 1040 тис. м²; частково затоплені: затоплення було зафіксовано в 2189 будинках, і загальна площа затоплення становить 318 тис. м².

За рівнем завданих руйнувань найбільше постраждали житлові будинки жителів області — 57% всіх об’єктів. На другому місці малі нежитлові споруди (42%), решта — громадські об’єкти.

З усіх вже проаналізованих населених пунктів найбільше затопленим є село Корсунка, де майже всі будинки повністю або частково в зоні затоплення.

Проведений аналіз перших чотирьох населених пунктів Херсонщини після підриву Каховської ГЕС ґрунтується на супутникових зображеннях UNITAR, відкритих джерелах, в т.ч. про висоти з NASA DEM, та інших даних. Він надає важливий інформаційний ресурс для розуміння масштабів затоплення. Дослідження проводилося у рамках проєкту EMITTER за підтримки Європейського союзу.

Після підриву росіянами Каховська ГЕС не підлягає відновленню, хоча в “Укргідроенерго” кажуть, що планують збудувати нову станцію на місті зруйнованої.

Хоча достовірних даних про наслідки для української енергетики від руйнування Каховської ГЕС та витоку Каховського водосховища чекати поки не варто, важливо розуміти, що довкола Каховського водосховища була побудована інфраструктура та економіка кількох областей. Delo.ua розповідало яким буде вплив катастрофи на українську енергетику та довкілля півдня країни.