2 мільярди від приватизації. Які держактиви продав ФДМ у 2022 році і що буде продано 2023-го

За даними ФДМ, з вересня та до середини грудня було проведено понад 170 онлайн-аукціонів, у яких взяли участь понад 800 кандидатів. У результаті державний бюджет отримав за рахунок приватизації 1,14 млрд грн. При цьому загальна сума, на яку реалізовано держмайно (тобто з урахуванням тих грошей, які переможці ще не заплатили), підбирається до позначки 2 млрд грн.

За підсумками аукціонів ми бачимо, що бізнес адаптується до роботи в умовах відключення електроенергії та можливих блекаутів. Конкуренція під час приватизації державного майна залишається на високому рівні – 4-5 учасників у середньому змагаються на торгах.

ФДМ розраховує, що у 2023 році інтерес бізнесу до держмайна лише зростатиме. І, крім малої приватизації, вдасться відновити продаж ще й великих об'єктів.

Спиртзаводи, бази відпочинку та гаражі

Фонд держмайна проводить близько 10-20 приватизаційних аукціонів на тиждень. Середня сума, на яку ФДМ реалізує майно, становить від кількох сотень тисяч гривенть до десятків мільйонів гривень за один лот. Нагадаємо, що йдеться саме про малу приватизацію, тому максимальна вартість одного лоту не може перевищувати 250 млн. грн.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Виходячи з результатів вже проведених торгів, найкраще йдуть "з молотка":

• спиртзаводи разом із виробничими потужностями;
• окремі майнові комплекси;
  
• колишні санаторії-профілакторії та турбази;
  
• активи машинобудівних підприємств;
  
• нежитлові приміщення та об'єкти незавершеного будівництва.
  

Серед великих лотів, які були продані з вересня:

1. Марилівський спиртзавод у Тернопільській області, сума угоди – 150 млн грн;
2. майно одного із підрозділів держпідприємства "Укрспирт" у Тернопільській області, сума угоди – 70,3 млн грн;
   
3. науково-дослідний інститут "Ероторн" у Львові, сума угоди – 55 млн. грн.;
   
4. ювелірний завод "Кристал" у Вінниці, сума угоди – 45 млн грн;
   
5. 50% пакет акцій машинобудівного виробничого об'єднання "Оріон", сума угоди – 80 млн грн.
   

Характерна риса багатьох вже проведених аукціонів у тому, що під час торгів ціна на виставлений лот злітає в рази. За даними ФДМ, підвищення стартової вартості становить від 3 до 13 разів. Найактивніше потенційні покупці змагаються за спиртзаводи та за майнові комплекси. Жвавий інтерес до цих активів пов'язаний з тим, що переможець торгів отримує вже готовий майданчик із комунікаціями, на якому можна розгортати бізнес. Це особливо зручно для тих підприємців та компаній, які потребують швидкої релокації з "гарячих" областей до більш спокійних регіонів.

Почнуть 2023-й з дрібних об'єктів

Протягом останнього тижня 2022 року ФДМ має намір реалізувати ще 8 лотів. Це база відпочинку у с. Фонтанка Одеської області (стартова ціна – 2,1 млн грн), гараж площею 22 кв м у м. Умань Черкаської області (стартова ціна – 75 тис грн), коконосушарка "Міжрайшовк" у м. Кременчук Полтавської області (стартова ціна – 1, 5 млн грн), група інвентарних об'єктів загальною площею 595 кв. м у смт. Великий Березний Закарпатської області (стартова ціна – 991 тис грн), Мішковицький спиртзавод у м. Чортків Тернопільської області (стартова ціна – 3 млн грн), сірководнева лікарня у Дніпрі (стартова ціна – 1,6 млн грн) та магазин площею 577 кв м у смт. Богородчани Івано-Франківської області (стартова ціна – 49 тис. грн).

Крім того, Фонд держмайна озвучив деякі плани приватизації на початок 2023 року. На першу декду січня заплановано 7 аукціонів. Щоправда, жодних значних активів там немає. Серед виставлених лотів переважно адмінбудівлі та нежитлові приміщення. Їхня стартова вартість становить від 11 тис грн до 1,7 млн грн.

Загалом у законі про державний бюджет на 2023 рік заплановані надходження від приватизації у сумі 6 млрд грн. Це на 2 млрд грн менше, ніж закладено у діючій редакції держбюджету на 2022 рік. Хоча якщо фактично приватизація принесе державній скарбниці за підсумками року, що минає, хоча б пару мільярдів гривень – буде вже добре.

Плани на велику приватизацію зберігаються

Уряд уже повідомляв про намір поновити приватизацію великих об'єктів. Фактично, "велику приватизацію" було припинено ще у 30 березні 2020 року через пандемію коронавірусу та карантинні обмеження. А з 24 лютого 2022 року було запроваджено військовий стан, який взагалі заморозив продаж держмайна.

Втім, Верховна Рада з початку 2022 року ухвалила два законопроекти (тепер це закони № 1365-IX та № 2468-IX), норми яких передбачають відновлення великої приватизації та змінюють її правила. Головне нововведення полягає в тому, що продаж великих об'єктів, так само як і малих, буде переведено в систему Prozorro.

Скільки у нас, наприклад, об'єктів великої приватизації? 5 чи 10 підприємств? Вони працюють? Ні. Що станеться з ними за рік? Це буде не актив, а майновий комплекс, який стане просто землею. Тому ми маємо знайти ефективних власників, які зможуть запустити ці компанії та почнуть продавати свою продукцію.

Єдине, що чіткого приватизаційного плану від Кабінету Міністрів наразі немає. Але до війни ключовими держпідприємствами, які мали перейти в приватні руки, були "Одеський припортовий завод" (ОПЗ), "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", "Турбоатом", "Центренерго" та низка інших обленерго. А ось чи потраплять вони до оновленого списку на продаж, особливо після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури – велике питання.

Від санкцій та податкових застав теж буде толк

Насправді держбюджет може отримувати гроші не лише від традиційної приватизації. Фонд держмайна реалізовуватиме ще й активи, які Україна стягує з підсанкційних осіб – громадян Російської Федерації.

Першу порцію таких активів ФДМ отримав 9 грудня. Це 17 об'єктів нерухомого майна в Запорізькій області та частки корпоративних прав 5 підприємств, розташованих у Києві та Запоріжжі, які належали російському бізнесмену Володимиру Євтушенкову.

"Активи передані за рішенням Вищого антикорупційного суду. Фонд держмайна отримав можливість їх реалізації через приватизацію та оренду з подальшим спрямуванням виручених коштів до державного бюджету", – сказано в офіційному повідомленні ФДМ.

Крім того, 25 листопада набрав чинності закон №2719-IX. Його норми, зокрема, передбачають можливість приватизації державного та комунального майна, яке перебуває у податковій заставі. Причому таке майно ФДМ зможе відправляти на продаж без згоди контролюючого органу (Державної податкової служби – ред.). Єдине, що покупець заставних активів буде змушений сплатити податковий борг протягом 6 місяців після придбання.

Як повідомив Фонд держмайна, на приватизацію піде 41 заставний об'єкт. Загальна стартова вартість цих підприємств становить близько 1 млрд. грн., а сукупні податкові борги перевищують 300 млн. грн.