Без експорту та комерційних споживачів. Як працюють приватні видобувники газу

В “Нафтогазі” вважають, що ця схема є взаємовигідною. Вони впевнені, що таким чином НАК підтримує приватний видобуток, це дозволяє компаніям залишатися на плаву у скрутні часи, а "Нафтогазу" заробляти торгуючи газом в нерегульованому сегменті.

Але приватний видобуток в Україні падає, а у "Нафтогазу" — б'є рекорди.

Приватники у пошуках точки опори

Минулого року видобуток газу в Україні майже не змінився порівняно з 2022 та склав 18,7 млрд куб. м. Понад 80% було видобуто державними компаніями "Укргазвидобування" та "Укрнафта", а приватний видобуток склав 20%. Але приватні компанії скоротили долю на ринку — вони видобули 3,7 млрд куб. м блакитного палива, що на 14,7% менше ніж у 2022 році.

Основним ринком збуту для приватних компаній до початку повномасштабної війни був комерційний сегмент, тобто промисловість, бізнес. При цьому власний видобуток покривав лише 60-70%, а інші обсяги імпортувалися. Через російську агресію, постійні обстріли, руйнування промислових підприємств попит суттєво впав і приватні видобувники практично втратили свій ринок. 

За словами виконавчого директора Асоціації газовидобувних компаній України Артема Петренка, вже в перші тижні війни видобувники порушили питання щодо проблем з реалізацією газу приватного видобутку, разом з урядом і “Нафтогазом” почали шукати компромісне рішення. В умовах закритого експорту єдиним варіантом мав стати викуп ресурсу НАКом.

Він зауважує, що попри скрутну ситуацію торік в Україні загалом було закладено 150 нових свердловин, що вдвічі більше ніж у 2022-му і взагалі є рекордом за останні шість років. З них на "Укргазвидобування" припало 86 свердловин, решта – на приватні компанії та "Укрнафту". Це свідчить про те, що сектор оговтується й адаптується до нових реалій. 

Сьогодні компанії зосереджуються на реалізації нових проектів та інвестують в розвідувальні роботи, оскільки більшість родовищ в Україні виснажені. При цьому варто розуміти, що процес від розвідки до отримання перших кубометрів газу не швидкий, а займає певний проміжок часу. Зараз ситуація ускладнюється ще й тим, що більшість газових родовищ знаходяться у Харківській та Полтавській областях, які близькі до лінії фронту. За понад два роки повномасштабної війни виробничі промисли на сході були неодноразово атаковані російськими військовими.

"Нафтогаз" користується моментом

Надзвичайний стан на газовому ринку дав “Нафтогазу” можливість посилити своє монопольне становище одразу в кількох сегментах. Так за оцінкою генерального менеджера з розвитку енергетичних ринків DiXi Group Андрія Урсти компанія контролює понад 70% видобутку газу, його розподіл (в управлінні знаходяться 20 облгазів та міськгазів). Крім цього "Нафтогаз" займає 97% роздрібного ринку продажу газу побутовим споживачам, а також 76% на нерегульованому та регульованому сегментах оптового ринку як покупець.

Він зауважує, що ринкова ситуація та обмеження цілком могли стати однією з причин скорочення видобутку газу приватними компаніями торік. Падіння промислових споживачів разом з забороною на експорт привели до того, що єдиними джерелами значного попиту були дві компанії — "Нафтогаз" та "ОГТСУ". 

За таких незначних опцій для продажу, можливо, приватним компаніям дійсно не вдалося збути увесь наявний в них ресурс за бажаною ціною і виручити достатні кошти для реінвестування в буріння і компенсації природного падіння видобутку. 

За словами генерального директора спільного українсько-британського підприємства “Полтавська газонафтова компанія” (ПГНК) Віталія Дорогана, нові реалії змусили компанію відійти від звичної логіки видобувника природних ресурсів. ПГНК почала надавати послуги з підготовки газу для інших виробників, сервісні послуги на свердловинах інших компаній, а також здавати в оренду власний транспорт та спецтехніку. Це дозволило компанії вистояти та зберегти ключовий персонал.

Він зазначає, що починаючи з літа 2023 року в умовах профіциту внутрішнього видобутку газу ціна природного газу формувалася не за принципом попиту і пропозиції, а формувалася "Нафтогазом" із поступовим зниженням. Водночас ринок не розумів, чи НАК продає газ далі, чи надає населенню України згідно із заявами. При цьому, для національних видобувних компаній ціни закупівлі від того ж НАКу пропонувалася на 5-7 % нижче ринку.

Подальша доля мораторію

На фоні стабілізації ситуації в газовому секторі дедалі частіше лунають заяви європейських партнерів України та експертів про те, що торгівлю газом в Україні потрібно повернути у ринкове русло, оскільки в довгостроковій перспективі ручне управління призведе до стагнації галузі.

Крім цього, "Нафтогаз", хоч і нарощує вплив на галузь, накопичив великі борги через субсидіювання низьких цін для населення. До цього ж, НАК не має прямого законодавчого забов’язання викуповувати газ у приватних видобувників. Перехідними положеннями закону "Про ринок природного газу" він мав це робити до 15 квітня 2023 року, але зобов'язання було сформульовано розпливчасто без уточнення обсягів та термінів закупівлі. Це дає "Нафтогазу" можливість проявляти гнучкість у торговій стратегії.

Експерт зауважує, що скасування мораторію наразі є дуже непростим питанням. З одного боку це однозначно буде позитивним для приватних видобувників, які зможуть продавати свій ресурс на зовнішніх ринках. А додаткові  кошти можна реінвестувати в нарощування власного видобутку.

Проте, є і друга сторона питання, яка стосується короткострокової безпеки постачання газу. Чи зможе "Нафтогаз" продовжувати викуповувати газ в приватних видобувників в достатніх обсягах за наявності у них альтернативи у вигляді експорту? Чи вистачить газу національного видобутку для покриття попиту за активного експорту і чи не доведеться його докуповувати на зовнішніх ринках? Якою буде ціна такого імпорту і чи буде достатньо фінансових ресурсів у "Нафтогазу" для його здійснення? 

Швидше за все влада не піде на скасування мораторію до кінця повномасштабної війни, оскільки не хотітиме невизначеності в такій критичній сфері, як газ для населення. Інше питання, що після війни газовий сектор все ж доведеться повертати до ринкових умов, і чим довше “Нафтогаз” залишатиметься монополістом та посилюватиме своє становище на ринку, тим складніше буде це зробити.