Кабмін хоче отримати 10% бюджету від ренти на видобуток корисних копалин. Чому йому це не вдасться зробити

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

21 вересня Міністерство фінансів представило у Верховній Раді проект державного бюджету на 2023 рік. 116,8 млрд гривень, а це більш ніж 10% спланованих податкових надходжень до бюджету мають принести до державної скарбниці рентні платежі від видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. При цьому в ситому 2021 році, коли всі вважали, що світ стоїть на порозі сировинного суперциклу, а ціни на сировинні товари стрімко росли, наповнити бюджет за рахунок ренти було більш реальною задачею. В ситому 2021 рента на видобуток корисних копалин принесла до бюджету 89,3 млрд гривень. Після повномасштабного російського вторгнення і пов’язаного з цим падіння споживання ресурсів на внутрішньому ринку, а також неможливості повноцінного експорту через морські порти плани наростити надходження до бюджету через рентну на видобуток корисних копалин з 67,8 млрд гривень до 116,8 млрд гривень видаються не зовсім реалістичними.

До того ж важливим фактором, що вплине на надходження ренти може стати рецесія в єврозоні, котра цілком очікувано може статися на фоні енергетичної кризи. При такому сценарії ціни на сировинні товари обваляться, і видобуток та експорт таких товарів як залізна руда може стати невигідним, тому родовища швидше за все працюватимуть зі зниженими потужностями. Також цілком сумнівно, що джерелом надходжень до бюджету може стати видобуток нафти. Видобуток Україна не видобуває багато нафти, а її повноцінна переробка на пальне припинилася після обстрілів Кременчуцького НПЗ.

Таким чином єдиним більш-менш стабільним джерелом надходжень від ренти є видобуток газу. В Україні є близько 20 компаній, котрі видобувають газ тому отримання ренти від цих компаній досить просто буде адмініструвати. До того ж на відміну від нафти чи руди на газ є попит, особливо взимку. Тож газовидобуток є наразі єдиним реальним платником ренти. Однак збільшення податків може стати величезною проблемою для післявоєнного відновлення галузі або ж, що більш ймовірно надходження від рентних платежів будуть значно менше запланованих.

За все заплатить газовидобуток

Один з головних джерел наповнень бюджету - металургія зараз майже стоїть. Минулого року металургія принесла Україні 22 млрд доларів валютної виручки, а продукція гірничо-металургійного комплексу в структурі експорту склала 20,46%. Разом з окупованим Маріуполем Україна втратила два найбільших металургійних підприємства - ММК ім. Ільіча та Азовсталь, котрі раніше давали країні 40% виплавки сталі. Ті меткомбінати, що залишилися завантажені на 15%. 

Гірничо-рудні підприємства завантажені на 25%, в основному через те, що меткомбінати працюють у прифронтових містах Запоріжжі, Кривому Розі та Дніпрі. Окрім цього на видобуток залізної руди негативно вплинула кон’юнктура на світовому ринку. З середини літа ціни на залізорудну сировину впали на 35%. Крім цього по експорту залізної руди б’є і дорога логістика, через зростання тарифів “Укрзалізниці”, а також складній логістиці через європейські порти українській залізній руді доволі важко конкурувати на глобальному ринку.

Щодо нафтовидобутку, то головна нафтовидобувна компанія України “Укрнафта” втратила свого головного покупця - Кременчуцький НПЗ. Завод був зупинений ще у квітні через російські обстріли та навряд чи запрацює до закінчення активних бойових дій. Шебелинський НПЗ також не працює через воєнні ризики. Таким чином в України залишається лише сира нафта, котру не можна переробити ні в середині країни, ні експортувати через непрацюючі морські порти.

“Ситуація складна, нафтопереробні підприємства знищені. Але ні шебелинський ні Кременчук не працював, працювали лише маленькі заводи. Наприклад там потрібно щось робити. Ми бачимо, що давно нафту не продавали на аукціонах. Кременчук купляв ці крупні підприємства навряд чи вдасться запустити”, - каже засновник компанії ExPro Consulting Генадій Кобаль.

Ще одним ресурсом попит на який залишився всередині країни є газ. За оцінкою голови “Нафтогазу” Юрія Вітренка, видобуток газу в Україні у 2020 скоротився на 5-10%. Тож при збереженні високих цін на блакитне паливо теоретично можна було б зберегти й високий рівень рентних надходжень від видобутку газу.

Ринок газу в ізоляції

20 вересня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №7732, котрий прив’язав ренту на видобуток природного газу до цін його продажу на внутрішньому ринку. Цей закон повинен допомогти “Нафтогазу” котрий виконує соціальну функцію і продає газ за пільговими цінами уникнути переплат, а газ що продається промисловим споживачам за новими правилами сплачуватиме вищу ренту.

Подібна ініціатива вже вносилася в парламент в лютому, ще до російського вторгнення. Однак тоді вона викликала обурення бізнесу і законопроект відкликали. Хоча якби подібна ініціатива була прийнята влітку 2021, вона мала б непоганий ефект і дала б додаткові доходи до бюджету. Однак зараз через падіння економіки є великі сумніви щодо того, що підвищення ренти дасть доходи в тому об’ємі в якому їх запланував Уряд. До того ж рецесія в єврозоні може суттєво охолодити ціни на енергоносії у світі та знизити їх ціну і на українському ринку.

Кобаль каже, що у 2014 році Уряд вже наповнював бюджет підвищенням ренти на газ, після цього газовидобуток впав, а галузі знадобилося три роки щоб відновити об’єми видобутку.

“Промислове споживання газу впало більш ніж у два рази. І ціни на ринку газу в Україні вдвічі нижчі ніж в ЄС. Однак це жодним чином не стимулює нашу промисловість споживати газ бо ціни для неї і так високі. В промисловому сегменті ціна тисячі кубометрів газу  45 тисяч гривень без ПДВ. Газ досить важно продати, тому у приватних компаній збитки, грошей на інвестиції, нові проекти нема”, - каже Кобаль.

За його словами, приватні газовидобувні компанії після повномасштабного вторгнення знизили видобуток більше ніж на 12-15%, тоді як державне “Укргазвидобування” виявилося стійкішим.

Колишній директор з корпоративних комунікацій “Нафтогазу”, а зараз експерт центру Розумкова Максим Білявський сумнівається, що запланований Кабміном показник надходжень від ренти буде виконаний у наступному році. 

“За моїми цей показник, який декларує мінфін за рахунок зростання рентної плати у 2023 році не буде виконаний на усі 100%. Насамперед це буде пов’язано з тим, що обсяги видобутку природного газу в Україні будуть залишатися на рівні минулого року тому планувати бюджет наступного року і говорити про надходження рентних платежів потрібно виключно виходячи з середньозважених надходжень до бюджету протягом 2022 року”, - каже Білявський.

Він зазначає. що Мінфін встановлюючи план з надходжень до бюджету від ренти в 117 млрд гривень міг виходити з того, що ціна на газ в наступному році зростатиме. Однак через те, що Верховною Радою був прийнятий закон, який фактично відв’язує рентну плату від формули хаб плюс, тобто від ціни газу в Європейському союзі, рентна плата буде розраховуватись виходячи з індикативної ціни в оптовому сегменті України. 

Тому зазначений план Мінфіну може бути реалізований при зростанні ціни газу на ринку України. Водночас експерт сумнівається, що ціна газу в Україні буде змінюватись і вважає, що ціна на блакитне паливо у 2023 році залишиться залишатиметься в середньозваженому коридорі 2022 року.

“Наразі немає таких факторів, котрі б в умовах ізоляції ринку України від ринку ЄС свідчили б про зростання ціни газу в Україні. Тому скоріш за все ми побачимо що надходження від рентних платежів не будуть виконані, рівень виконання буде приблизно на рівні 2022 року”, - каже Білявський.