Паливний резерв. Як Кабмін планує створити запаси пального в умовах, коли росіяни обстрілюють нафтобази

14 лютого Кабінет міністрів схвалив законопроект, котрий передбачає створення в країні мінімального запасу нафтопродуктів та регулювання цих запасів. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля мова йде про створення запасів на два місяці. Шмигаль зауважив, що така норма дозволить сформувати резерви, котрі складатимуть 61 день внутрішнього споживання. В разі настання кризової ситуації на паливному ринку такі резерви дозволять бізнесу громадянам та всій країні спокійно пройти будь-які виклики в паливній сфері.

Також ця норма імплементує директиву ЄС 2009/119/ЄС, котра була прийнята ще у 2009 році та була прийнята як механізм енергетичної безпеки Європейського союзу. Значні запаси пального, котрі сформував європейський бізнес виконуючи цю директиву, були одним з факторів, котрий допоміг країнам ЄС завчасно підготуватися до ембарго на російські бензин та дизельне пальне. Тож на відміну від енергетичної кризи, що була викликана низькими запасами газу влітку 2021 року, паливна криза Європі не загрожує.

В мирний час імплементація євродиректив є цілком логічним кроком для країни, котра прагне стати членом ЄС. Однак від самого початку повномасштабної війни росіяни систематично обстрілювали українські нафтобази, і продовжують систематично бити по паливній інфраструктурі. Останні на момент написання статті обстріли були 16 лютого по Кременчуцькому та Дрогобицькому нафтопереробним заводам. 

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Загалом саме систематичні удари по нафтобазах разом з відмовою від поставок нафтопродуктів з Росії та Білорусі, стали тими факторами, що спровокували паливну кризу навесні минулого року. Все ж країну вдалося наповнити пальним, а сам ринок кардинально змінив модель логістики. Українські мережі АЗС стали купувати або орендувати нафтобази на території сусідніх країн, або ж взагалі працювати з коліс, тримаючи максимальний запас пального на самих АЗС та час від часу поповнюючи його.  Тож в поточних умовах, коли війна продовжується, а країна очікує нового великого наступу російських військ навряд чи хто з бізнесу зважиться тримати велику кількість пального в одному місці. Хоча на перспективу ініціатива хороша.

Зберігати пальне на нафтобазах в умовах війни ризиковано

Засновник групи “Прайм” Дмитро Льоушкін доволі скептично ставиться до урядової ініціативи щодо створення запасів.

Він каже, що двотижневий запас пального, наразі є стандартним запасом для всіх мереж АЗС: щось з цього пального продається, щось ще їде на заправку. Під такі запаси зараз підлаштований маркетинг, логістика та рух оборотних коштів. Але зробити такий запас на 61 день без зберігання палива на нафтобазах практично нереально.

“В нас одна АЗС в день проливає приблизно 20-25 кубічних метрів пального, а місячний об’єм без нафтобази зберігати неможливо. Та і взагалі є різні мережі у яких різна маржа та різні проливи. Є мережі з маржею у 20 гривень на літрі де оборот товарів менший, вони можуть собі дозволити зберігати відносно великі запаси пального в Болгарії чи Польщі на орендованих нафтобазах. А що робити тим, хто працює на великих обсягах? Якщо умовно взяти 10 заправок з проливами на добу у 25 кубічних метрів, загалом вийде 2500 кубічних метрів, це приблизно 46 вагонів, тож запас пального на 61 день буде близько 2520 вагонів пального для зберігання, 25 нафтобаз. І це лише 10 АЗС”, - каже Льоушкін.

Він зазначає, що несистемні мережі АЗС в будь-якому випадку будуть намагатися обходити норму по зберіганню палива. Він також зазначає, що в умовах обстрілів зберігати великі запаси пального в одному місці дуже ризиковано.

Аналітик профільного видання “НафтоРинок” Олександр Сіренко каже, що до початку повномасштабної війни в Україні було близько 500 нафтобаз, з котрих реально працювала третина, інші не заповнювалися. 

“Була ініціатива за якою держава платитиме бізнесу за зберігання такого резерву на приватних нафтобазах, тобто будуть завантажені ті потужності, котрі раніше не були завантажені”, - каже Сіренко.

Він зазначає, що у сусідній Польщі діє вимога зберігання запасів пального на 90 днів і там найбільшим оператором нафтобаз є державна компанія PERN SA. За грубими підрахунками за місяць Україна споживає 700 тисяч тонн всіх видів палива(бензин, дизпальне, автогаз), тож запас запропонований Урядом становитиме приблизно 1,4 млн тонн палива. Теоретично в Україні навіть зараз є де розмістити такі резерви.

“Однак після початку війни на перший план стало питання безпеки. Зберігати можна, але чи доцільно це робити зараз? Ні, не доцільно, бо це дуже великий ризик. Якщо взяти середню нафтобазу об’ємом 10 тисяч кубічних метрів та наповнити її дизельним пальним за ціною 45 гривень літр, то в разі прильоту в цю нафтобазу російської ракети збитки сягатимуть 450 млн гривень”, - каже експерт.

Хоча разом з цим він зазначає, що якщо законопроект буде прийнятий, а сама норма почне діяти після завершення воєнного стану, тобто поза умовами військових ризиків, то створення резервів на 61 день є цілком реальним.

Створення резервів нафти та нафтопродуктів не нова ідея

Натомість експерт “Центру Розумкова” Максим Білявський говорить, що питання створення стратегічних резервів нафтопродуктів є на порядку денному Кабінету міністрів вже досить давно. 

“Взагалі ціль по створенню стратегічного запасу нафтопродуктів була передбачена Енергетичною стратегією України, котра була затверджена Урядом в четвертому кварталі 2017 року. Тоді мова йшла про запаси на 100 днів. Зрозуміло, що через систематичні обстріли ємностей для зберігання великих обсягів пального стало менше. 

Але загалом, якщо ми говоримо про взагалі таку законодавчу ініціативу це доволі правильний крок з точки зору безпеки. Я б навіть сказав що доволі суттєвий сигнал для гравців європейського ринку нафтопродуктів. Я особисто вважаю що треба реалізувати таку ініціативу якнайшвидше і вона дозволить стабілізувати ціни на роздрібному ринку, особливо під час воєнного стану”, - говорить Білявський.

Він зазначає, що попри воєнні ризики, безпечні потужності для зберігання великих запасів пального в країні досі існують. Звісно Уряд не буде оприлюднювати найголовнішого і місця збереження критичних резервів будуть у таємниці, проте це дозволить зберегти резерв неушкодженим.

Один зі співрозмовників Delo.ua в комітеті з енергетики зазначив, що поділяє занепокоєння бізнесу особливо на фоні останніх обстрілів нафтопереробних заводів. Разом з цим він зазначив, що поки урядовий законопроект буде прийнятий парламентом пройде два читання. На кожному з етапів законопроект може буде доопрацьований і в нього можуть бути внесені правки. Тож не виключено, що діяти закон почне вже після закінчення війни, або ж як один з варіантів запас зберігатиметься в одній з сусідніх країн.