Ринок нафтопродуктів поступово виходить з тіні. Що може піти не так

Нелегальний ринок нафтопродуктів завжди був проблемою української економіки. У 2021 році сурогатне пальне та податкові схеми досягали максимального розквіту, а обсяг нелегального ринку оцінювався у 20 млрд гривень. Основними проблемами ринку були нелегальні міні-нафтопереробні заводи, “бочки”, тобто нелегальні АЗС, численні схеми махінацій з податками, а також контрабанда російського пального.

За два роки війни ринок пального дещо відбілився. Через ракетні обстріли була зруйнована міні-НПЗ, які виготовляли сурогатне пальне. Контрабанду російського пального майже припинили посиленням контролю на митниці. А експеримент зі зниженням ПДВ що тривав з лютого 2022 по липень 2023 мінімізував податкові схеми. Низький ПДВ в 7% було дешевше заплатити, ніж оптимізувати через податкові ями, а високий попит на паливо забезпечував мережам АЗС високу маржинальність.

З середини 2023 року після повернення старих податкових ставок на ринок пального повернулись і старі схеми. Крім цього через зниження споживання та посилення конкуренції паливні ритейлери змушені знижувати свою націнку та намагаються шукати нові способи втримати дохідність в тому числі оптимізуючи податки.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Нелегального пального стало менше

За два роки повномасштабної війни кількість міні-НПЗ в Україні скоротилася в п’ять разів. Директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн говорить, що головними причинами скорочення чисельності міні-НПЗ стала війни та регулярні обстріли. Так, заводи в Мерефі, що на Харківщині, та Сонцедарі на Донеччині були фізично знищені. Завод в Губинисі на Дніпропетровщині був серйозно пошкоджений, а завод Кіровоградської нафтової компанії, який також був атакований російськими ракетами припинив свою діяльність.

"Моніторинг ринку, а також спілкування з його учасниками вказують на те, що нелегального пального в Україні стало значно менше. Крім того, якщо раніше всі заводи офіційно виробляли якісь розчинники, щоб не сплачувати акциз, то зараз деякі міні-НПЗ стали при виробництві декларувати акциз. Тож їх пальне вже не можна вважати нелегальним".

При цьому експерт зазначає, що обсяг нелегального пального в Україні суттєво скоротився. У 2023 році обсяг нелегальної переробки вуглеводневої сировини оцінюється у 30 тис. т щомісяця з виробництвом 20 тис. т бензину та 5 тис. т дизпального. Втрати державного бюджету від несплати акцизу міні-НПЗ оцінюються у щонайменше 2 млрд грн по року. У 2021-му обсяг щомісячної переробки на міні-НПЗ складав мінімум 50 тис. т, а втрати бюджету оцінювалися в 5 млрд грн.

За словами засновника групи компаній “Прайм” Дмитра Льоушкіна ще одною причиною закриття Міні-НПЗ та зниження обсягів нелегального пального стала активність правоохоронців, яка у 2024 році лише посилилась.

"Раніше на нелегальних НПЗ виробляли 10 бензонорм, тобто 40 бензовозів на добу. Це ті про кого всім було відомо, хто не ховався, а активно телефонував та пропонував своє пальне. Зараз такого нема. Залишилися працювати лише ті, хто виробляє невеликі обсяги зовсім в “темну".

За його словами, правоохоронці почали відслідковувати виробників нелегального пального через закупівлю сировини. Газовий конденсат, з якого виготовляють бензин зараз закуповують на Українській енергетичній біржі. І ті хто його купує одразу ж викликають увагу перевіряючих органів.

Скрутки ПДВ та неприбуткові мережі АЗС

Льоушкін каже, що попри зменшення кількості нелегального пального, обсяги податкових махінацій на паливному ринку не знизилася, а навпаки стала масовішою. Паливна криза на початку повномасштабної війни, а згодом і інші проблеми такі як обстріли енергетичної інфраструктури зробили паливний бізнес дуже маржинальним. Але останнім часом проблеми з економікою, блокування кордонів та зниження споживання палива призвели до того, що маржинальність в мереж АЗС падає і щоб втримати маржу часто навіть великі мережі АЗС вдаються до податкових махінацій.

Найпоширенішою схемою є так звані “скрутки”, тобто торгівля документами, коли компанія продає пальне за кеш одному покупцю, а документи на нього іншому, таким чином уникаючи сплати ПДВ та даючи можливість її уникнути іншим.

За словами аналітик консалтингової компанії “НафтоРинок” Олександра Сіренко, махінаціями з податками займаються ледь не всі учасники паливного ринку. Так податок на додану вартість “скручують” в процесі переміщення пального, а податок на прибуток на прибуток можна оптимізувати збільшуючи затратну частину. 

"Цим займаються абсолютно усі, навіть великі мережі. Головною проблемою тут є високі податки, бо високі податки завжди є сприятливим грунтом для їх оптимізації. На виході ми маємо ситуацію коли найбагатша галузь не дуже активно поповнює казну"

Проте Куюн вважає, що обсяги податкових махінацій зменшилися. Якщо раніше обсяги цих зловживань оцінювалися у 20-25 млрд гривень щорічно, то зараз експерт оцінює втрати бюджету в 10 млрд гривень на рік. 

На його думку, зменшення зловживань пов’язане з тим, що податківці стали ставитись до таких зловживань уважніше. У 2022-2023 роках, коли ставка ПДВ на пальне становила всього 7% оптимізувати цей податок стало невигідно, його простіше було заплатити. Але коли з 1 липня ставку ПДВ повернули до 20% схеми поновилися, хоча й не відновились до рівня 2021 року.

"У 2022-2023 роках цей бізнес досить непогано себе почував, націнка була високою. Можливо для багатьох і не було особливого сенсу вдаватися до махінацій. Торік ми бачили досить цікаві тренди: "БРСМ-Нафта", яка завжди платила 7 млн гривень ПДВ на місяць з третього кварталу минулого року стала платити 100 млн гривень на місяць. А зараз ми бачимо, що роздрібна націнка падає, бо зменшується споживання і ніхто не хоче втрачати клієнта. Тож люди починають шукати інші способи утримати дохідність і найбільш поширений це несплата податків"

За його словами, переважна більшість мереж АЗС не платить податок на прибуток. Крім цього в галузі паливного ритейлу є великі проблеми з податками на зарплату. Ситуація, коли в одній галузі зарплатня персоналу відрізняється в рази свідчить про те, що зарплатню працівники отримують в конвертах. А кеш для зарплатні в конвертах звісно береться з інших схем.

Крім цього залишається проблема “бочок”, тобто нелегальних АЗС які не сплачують податки з пального та працюють з порушеннями. Наразі за даними ініціативи “Нафтогазової асоціації України”, таких АЗС в усій країні нараховується 366. Найбільше їх на Київщині, Житомирщині, Дніпропетровщині, Одещині, Львівщині та Івано-Франківщині.

Куюн каже, що деякі “бочки” навіть потрапляють в моніторинг податкової, тобто вони сплачують частину податків та ведуть якийсь облік. Проте податкове навантаження в них складає 20-30 коп./л тоді як в легальних АЗС цей показник досягає 2-2,5 грн/л. Цей бізнес працює без суттєвих інвестицій та затрат і в умовах конкуренції з легальними ритейлерами буде почувати себе краще і своєю ціною будуть відтягувати клієнтів у легальних АЗС.

З огляду на попередній досвід, боротися з нелегальним ринком нафтопродуктів на місцевому рівні можна було нереально, оскільки гравці нелегального ринку платили місцевим правоохоронцями та податківцям хабарі. Ситуація почала змінюватися лише коли втрутилось вище керівництво держави. А війни взагалі винесла проблематику нелегального ринку нафтопродуктів на другий план. Проте ринок пального зараз почуває себе куди гірше ніж в перші два роки війни, тому з одного боку буде посилюватись конкуренція між легальними та нелегальними АЗС, з іншого - легальні гравці в цій боротьбі за клієнта навряд чи зможуть втриматися від оптимізації податків.