Тіньовий флот та схеми реекспорту. Як Росія намагається обійти нафтові санкції та як цьому можна завадити

5 грудня вступають в дію санкції Європейського союзу щодо російської нафти. Вони містять рішення, котре раніше погодили країни "Великої сімки", що передбачає обмеження ціни на російську нафту на рівні 40-60 доларів за барель. Разом з тими санкціями, котрі були прийняті в травні Європейським Союзом та в березні США  це приведе до скорочення експорту нафти на 30% в товарному вираженні.  

Бюджет Росії залежить від експорту нафти на нафтопродуктів більш ніж на половину, тож нафтові санкції можуть позбавити країну-агресора можливості фінансувати воєнну кампанію в Україні. Однак є велика ймовірність того, що росіяни намагатимуться обійти санкції продаючи їх на європейський ринок через треті країни. В рамках підготовки до цих оборудок росіяни готують тіньовий флот з невідомими власниками. 

Очікується, що росіяни здійснюватимуть контрабанду нафти за допомогою міжкорабельного трансферту. Один танкер вивозитиме нафту з російських портів, перевантажуватиме її на інший танкер прямо в морі, а потім вже другий танкер доправить ресурс в порт призначення. 

За даними ЗМІ росіяни вже знайшли лазівку в санкціях США та обходять заборону, постачаючи в цю країну нафтопродукти з російської нафти, що була перероблена на заводах Італії. Однак після вступу санкції в дію росіяни швидше за все переорієнтуються на поставки до таких країн як Індія, Китай та Туреччина.

Тож після 5 грудня росіяни все матимуть можливість дещо пом'якшити санкційний удар в короткостроковій перспективі, однак на довшій дистанції російській нафтопереробці завдадуть нищівного удару такі фактори як падіння світових цін на нафту та обмеження технологічної співпраці з західними країнами.

Механізми контролю за дотриманням санкцій

Експерт "Центру Розумкова" Максим Білявський каже, що росіяни можуть спробувати обійти нафтові санкції через флот нафтових танкерів в який вони вкладають трильйони рублів, та домовляючись з окремими недобросовісними країнами ЄС, наприклад Грецією.

"Крім того, для тіньового експорту нафти та нафтопродуктів до ЄС Кремль може використовувати Туреччину, як вони це вже роблять для експорту вугілля. Однак схема реекспорту це тимчасова схема, це явно не вихід з ситуації для росіян, оскільки про це з часом всі дізнаються", - каже Білявський.

За його словами сорти російської нафти Urals, Siberian та Espo можна визначити за їх фізикохімічними властивостями, такими як сірчистість та в'язкізть. Наприклад в'язкість Urals складає 31,6, а сірчистість 1,3.

Білявський каже, що функцію контролю за дотриманням санкції, як правило, виконує той же орган, котрий ті санкції наклав. В США цю функцію виконує Управління по контролю за іноземними активами Міністерства фінансів та Бюро промисловості й безпеки Міністерства торгівлі. 

"Основними механізмами контролю є ті ж санкції, судові спори, обмеження ліцензії, позбавлення страхування. Тож в тому випадку, коли який-небудь контрагент порушує санкції на нього також можуть накладати санкції, в тому числі можуть заморозити розрахункові рахунки в банку. Також до такого контрагента вводяться певні обмеження в банківській системі Сполучених штатів", - каже Білявський.

За його словами, після введення санкцій в дію експорт російської нафти скоротиться приблизно на 30%. Однак потік нафтодоларів до країни-агресора потрібно обмежувати й надалі.

"Хорошим прикладом я вважаю санкції котрі ввела проти російської нафтопереробки Велика Британія. 30 вересня Сполучене королівство анонсувало доволі жорсткі санкції стосовно російської нафтопереробки. Мова йде про заборону експорту до Росії товарів та технологій котрі використовуються в нафтопереробній галузі: хімікатів, обладнання, каталізаторів. В перспективі це може привести до серйозних проблем: в Росії може виникнути дефіцит дизельного пального зимової марки", - каже Білявський.

На його думку, проблеми з нафтопереробкою вдарять по всьому нафтовому секторі Росії, оскільки там нема серйозних потужностей для зберігання видобутої нафти та в результаті це приведе до падіння нафтовидобутку. Загалом це падіння вже відбувається, хоча воно і плавне. 

"Дружні країни", знижки та логістика

Засновник компанії ExPro Consulting Генадій Кобаль каже, що ситуація для Росії як для великого нафтового експортера ускладнилася ще навесні й з того часу російська нафтогазова галузь почала втрачати свої позиції.

"Росія почала нарощувати продажі нафти до таких країн, як Китай та Індія і зараз поки ще тимчасово торгує нафтою з ЄС. Однак ще навесні в росіян з'явилися складнощі оскільки їх банки відключили від SWIFT, і щоб отримати гроші за свою нафту їм довелося шукати додаткові схеми", - каже Кобаль.

За його словами Кремль продає нафту до "дружніх країн" з великою знижкою, що може сягати 35 доларів за барель. Однак загроза вторинних санкцій може змусити індійські та китайські компанії повністю відмовитися від купівлі російської нафти. До того ж індійські нафтопереробні заводи. на котрі так розраховує Росія, будувалися на західному узбережжі Індостану з розрахунком на поставки нафти з країн Персидської затоки

Проблем в умовах санкцій додає те, що російську нафту видобувають в західному Сибіру, що доволі далеко від основних портів. Ресурс, котрий видобули в Ямалі, треба трубопроводом доправити до порту в Новоросійську, звідки її потрібно танкерами доправити до Південної чи Східної Азії. А це доволі велике транспортне плече та високі видатки на логістику.

"В умовах високого попиту та цін таке логістичне плече залишається рентабельним. Однак якщо трапиться рецесія, або інший фактор, що спричинить падіння цін на нафту, малоймовірно, що росіянам буде вигідно через різноманітні схеми транспортувати нафту до Азії та продавати там зі знижкою в 35 доларів за барель. З падінням цін на нафту рентабельність російського нафтовидобутку може зовсім зникнути", - каже експерт.

Він зазначає, що схема з тіньовим флотом, на котру розраховують росіяни може бути легко викрита західними контролюючими органами, оскільки нафтові танкери доволі великі та відстежити їх в морі буде доволі легко.

Ще одним вагомим фактором, що зіграє не на користь росіян є конкуренція. Звісно країни ОПЕК відмовилися нарощувати видобуток нафти, однак наразі видобуток серйозно нарощують такі країни як США, Канада та Норвегія. Тож в умовах високих цін ці країни отримають всі вигоди від ситуації на енергетичному ринку.

"Це дуже схоже на ситуацію з газом, що виникла в ЄС. Росія спровокувала стрімке зростання цін на газ, однак в результаті росіяни втратили свої позиції на газовому ринку, а всю вигоду від високих цін отримали США та Норвегія", - каже Кобаль.