Уряд підвищив тарифи на електроенергію на 60%: чи можна було цього уникнути та, чи врятує це українську енергетику

В останній день травня Кабінет міністрів вирішив підвищити тарифи на електроенергію з 2,64 грн/кВт до 4,32 грн/кВт. Це рішення було очікуваним, оскільки про необхідність підвищення тарифів заявляли як в Міненерго, так і в експертній спільноті. Після російських атак енергетичні компанії потребують додаткових коштів на відновлення потужності. При цьому старий тариф покривав лише плату за доставку та розподіл електроенергії, а електроенергію як товар побутові споживачі отримували безплатно. 

За кілька днів до цього ЗМІ повідомляли, що на засіданні уряду планують переглянути формулу оплати. Для тих хто споживає 100 кВт на місяць тариф мав би зрости майже на 80% до 4,8 грн/кВт, а для тих хто споживав менше залишитись незмінним. І хоча засідання уряду було заплановано на четвер 30 травня, прийняття рішення перенесли на останній день весни.

Рішення про підвищення тарифів є досить непопулярним, особливо на тлі підвищення податків та  викликало жваві дискусії в самому уряді, через що ймовірно прийняття рішення перенесли на останній день травня. Проте більшість експертів вважає, що рішення було неминучим, оскільки питання стояло не лише у відновленні пошкоджених енергоблоків, але й у подальшому функціонуванні найбільших енергетичних компаній країни.

Вибратися з боргової ями

Головною причиною підвищення тарифів є багатомільярдні борги на ринку електричної енергії. Річ у тім, що на ринку електрична енергія для побутових та непобутових споживачів коштує однаково. Проте населення платить за електроенергію менше ніж промисловість оскільки різницю в цінах компенсують дві державні компанії — “Укргідроенерго” та “Енергоатом”. 

За даними аналітикині консалтингової компанії ExPro Electricity Дар’ї Орлової за 2023 рік “Енергоатом” отримав 153,8 млрд грн доходу від реалізації електроенергії, при цьому рік компанія, яка покриває 85% різниці в тарифах для населення, закінчила зі збитком у 8 млрд гривень. Інша компанія, “Укргідроенерго”, яка лише через пошкодження Дніпрогес втратила 20% генеруючих потужностей, також перебуває у дуже скрутному стані.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко погоджується, що підвищення було неминучим саме через неспроможність державних компаній покривати різницю в тарифах.

За його словами, борги у великих державних компаній викликають ланцюг неплатежів по всій ланці ринку електричної енергії та в результаті дефіцит коштів і в інших енергокомпаній: “Укренерго”, операторів системи розподілу та постачальників універсальних послуг.

Чи справедливим є зростання ціни

Омельченко говорить, що попри те, що підвищення цін для населення є цілком зрозумілим, воно є досить різким і може викликати певну соціальну напругу. На думку експерта більш логічно було б підвищувати ціну для населення більш плавно в межах 30-40% з відповідними компенсаціями малозабезпеченим верствам населення. 

Експерт аналітичної агенції “Маркет.Інфо” Олександр Голіздра, каже що тарифи потрібно було підвищувати плавно на 15-25% кожні пів року відповідно до ситуації на ринку.

Орлова зазначає, що рішення уряду запровадити єдину ціну для всіх громадян, а не варіант з градацією споживання, що напередодні був опублікований у ЗМІ було досить несподіваним. Оскільки градація в тарифах стимулювала б населення економити електроенергію або ж вживати заходів з енергоефективності.

Директор спеціальних програм НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев, каже що попри підвищення цін Кабмін залишив знижки для тої категорії громадян, які мають електричне опалення та споживають об’єктивно багато електроенергії час опалювального сезону. Якщо їх споживання буде меншим ніж 2 тис. кВт-год на місяць вони сплачуватимуть за старою ціною.

Таким чином підвищення тарифів, є новою реальністю до якої українцям, попри все несприйняття, доведеться пристосовуватися. І хоча зростання тарифів є доволі різким та доволі суттєвим, воно стимулюватиме населення споживати менше і впроваджувати енергоефективні заходи, що в кінцевому результаті послабить навантаження на енергосистему.