В Україні посилюють фінмоніторинг: як уникнути блокування транзакцій та рахунків

• Що таке фінансовий моніторинг - система та особливості
  • Фінмоніторинг на практиці 
• Як уникнути проблем з фінмоніторингом
• Фінмоніторинг в банках - основні обмеження 
  • Загальні положення НБУ
  • У ПриватБанку
  • У monobank 
• Криптовалюта та фінансовий моніторинг

Що таке фінансовий моніторинг - система та особливості

Особливість фінмоніторингу в тому, що він має виявляти саме підозрілі операції, аби фіксувати злочини: ухилення від податків, спонсорство тероризму, відмивання грошей тощо.

НБУ встановлює загальні правила моніторингу, але банки можуть запроваджувати додаткові фільтри. Це роблять через те, що Нацбанк в першу чергу регулює банківську сферу, та у разі порушень накладає штраф на банк, що змушує останніх бути більш обережними. У 2023 році контроль посилили: з початку року більшість штрафів, виписаних Нацбанком фінустановам, стосувалася фінансового моніторингу. 

Банки фіксують підозрілі транзакції та можуть або запитати додаткові документи у сторін операції, або навіть заблокувати рахунки до подальшого вияснення обставин. 

Фінмоніторинг на практиці 

НБУ та законодавство окреслює загальні фільтри моніторингу. Проте кожен банк має історію транзакцій своїх клієнтів і може визначити деякі операції підозрілими через “незвичайну поведінку”. 

До нетипових транзакцій відносять також системне дроблення сум. Так, наприклад, якщо клієнт протягом доби отримує безліч дрібних переказів (по 100, 200 грн), то банк може звернути на це увагу. Такі операції можуть свідчити про неофіційну підприємницьку діяльність. Зарахування нетипово великих сум, які підпадають під моніторинг, можуть свідчити про ухилення від податків від продажу активів. Проте, дотримуючись певних правил, можна уникнути неприємних комунікацій з банком. 

Як уникнути проблем з фінмоніторингом

Що фізичним, що юридичним особам варто пам’ятати про основу роботи фінмоніторингу - прозорість та чесність. Тому, аби вберегти свої рахунки від блокування, потрібно повідомляти банк про серйозні зміни у фінансовому становищі. Банкір дав кілька порад, які допоможуть уникнути проблем з органами, які здійснюють фінмоніторинг:

1. Вказуйте призначення платежу, якщо йдеться про перекази між фізичною та юридичною особою (або юр- та юрособами).
2. Якщо очікуєте на значну суму зарахування, краще попередити про це банк, аби рахунок не заблокували до вияснення джерел походження коштів.
3. Під час створення рахунку у банку кожен клієнт повідомляє джерело свого доходу та приблизні суми щомісячних нарахувань. Якщо фінансова ситуація клієнта різко зміниться в сторону зростання доходів, то краще повідомити про це банк. Тобто внести зміни в анкету клієнту, яку заповнювали при відкритті першої картки.  

У випадках, коли сума зарахувань різко збільшується, банк помітить таку зміну та може запросити у клієнта підтвердження законності походження коштів. Аналогічна ситуація з дробленням сум, що часто використовують для ухилення від податків. 

Водночас кожен банк для себе опрацьовує критерії для ідентифікації операцій. 

Є стандартні, які прописані в інструкції Національного банку та законі про фінансовий моніторинг. Водночас кожен банк може встановлювати додаткові фільтри для виявлення порушень під час транзакцій. 

Фінмоніторинг в банках - основні обмеження 

Загалом в Україні банки здійснюють фінансовий моніторинг при переказі сум понад 400 тис грн від однієї особи іншій. Але під моніторинг безготівкові платежі також можуть потрапити на суму від 30 000 грн та готівкові перекази від 5000 грн.

Загальні положення НБУ

Згідно з вказівками регулятора, в Україні банки відстежують в першу чергу такі операції:

• якщо одна зі сторін є політично впливовою особою (топ-посадовці);
• якщо переказ відправляє або приймає особа, яка зареєстрована в юрисдикції, яка не дотримується рекомендації FATF;
• перекази коштів за кордон;
• готівкові операції (саме тому при внесенні грошей через термінал самообслуговування банк запитує ідентифікацію);
• транзакції з віртуальними активами на суми від 30 000 грн (в еквіваленті).

Водночас у законодавстві вказано, що кожен банк має право вказати власні фільтри моніторингу. 

У ПриватБанку

Як розповіли у держбанку, ПриватБанк встановив ліміти операцій за переказами на картку будь-якого банку (P2P) за кількістю в місяць.

Для переказів по Україні

• не більш ніж 200 переказів для зарахування на картки одного клієнта ПриватБанку;
• не більш ніж 200 переказів на відправку з карток одного клієнта ПриватБанку.

Для міжнародних переказів

• не більше ніж 50 переказів для зарахування на картки одного клієнта ПриватБанку;
• не більше ніж 20 переказів на відправку з карток одного клієнта ПриватБанку.

Окремо встановлені обмеження на суми переказів і тут все залежить від декількох нюансів. Якщо одна сторона не є клієнтом банку (картка іншого банку), то максимальна сума переказу – 29 999 грн. Максимальна сума, яку клієнт може відправити з картки ПриватБанку протягом місяця - 1 000 000 грн. Максимальна сума зарахування протягом місяця також 1 000 000 грн.

Якщо сума більше 400 000 грн, фінансовий моніторинг може  провести запит на джерело походження коштів, попереджають в ПриватБанку.

Загалом у держбанку залишають за собою право фіксувати підозрілі операції, адже зобов'язані виявляти злочинні схеми, фінансування тероризму тощо.

У monobank 

З картки monobank на картку monobank відсутні ліміти та обмеження. Проте встановлені ліміти та обмеження при переказах на карту іншого українського банку:

1. Ліміти операцій: на день - 50 шт; за 4 дні - 100 шт; на місяць - 150 шт.
2. Обмеження за сумами. Максимальна сума: 1 транзакція - 60 000 грн.

Якщо банк помітить підозрілі схеми, дроблення сум, порушення чинного законодавства, то також може запросити підтвердження походження грошей. 

Перекази, на які банки взагалі не звертають уваги

• Погашення комунальних послуг.
• Сплата штрафів та пені.
• Сплата аліментів, податків тощо.

Також наразі розглядається питання волонтерства, особливо збору коштів для Сил оборони України. Банкіри радять все ж повідомляти органи, що здійснюють фінмоніторинг, про ведення волонтерської діяльності. Це допоможе уникнути блокування рахунків при зарахуванні понад 400 тис грн або у випадках, коли транзакції можуть бути підозрілими. 

Криптовалюта та фінансовий моніторинг

Офіційно НБУ не визнає криптовалюту як платіжний засіб, в Україні продовжують розробляти законодавство щодо віртуальних активів. В тому числі з цієї причини серед українців популярною є схема р2р переказів, якщо йдеться про крипту. Такі активи у фокусі регулятора, тому все частіше клієнти, які торгують на криптобіржах стикаються з блокуванням карток. 

Банки можуть запитати походження коштів. Банкір радить в такому випадку вказувати криптовалюту не як платіжний засіб, а як актив, який продають/купують. 

“Вже декілька років суб'єкти первинного фінансового моніторингу, до яких відносять компанії, які можуть реєструвати гаманці (криптобіржі), вже мають перевіряти операції, які перевищують 30 000 гривень або в еквіваленті. Відповідно, прирівнюючи ці операції до операцій зі звичайними активами. У такому випадку ми можемо говорити, що все, що перевищує певні ліміти, має потрапляти під контроль. Аналогічна процедура, як до звичайних грошей, має здійснюватися щодо криптовалюти”, - підсумував Вадим Березовик.

Наразі в інших країнах запроваджують контроль над криптоактивами, адже це була щілина для тих, хто хотів приховати дохід/активи. В Україні також напрацьовують відповідне законодавство. Після цього фінансовий моніторинг транзакцій з криптовалютою буде встановлено за чіткими правилами майбутнього закону.