Віктор Лотоус, Полтавський ГЗК: До війни ми розглядали питання будівництва власних електростанцій, а зараз це здається неможливим

  У 2023 році Фонд гарантування вкладів подав позов проти Жеваго відшкодування збитків банку та його кредиторів на суму 46 млрд гривень. Слідство вважає, що Жеваго будучи власником банку організував схему з виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з ним компаній. Наприкінці 2022 року Жеваго заарештували у Франції, проте французькі суди відмовили українській владі в екстрадиції бізнесмена.  

Проти активів Ferrexpo в Україні також тривають судові справи. Одна з них стосовно компанії коштів, які лежали на рахунках вже згаданого банку “Фінанси і Кредит”, дві інші стосовно продажу відходів виробництва. За одною з цих справ голова правління Полтавського ГЗК Віктор Лотоус встиг відсидіти 38 діб в слідчому ізоляторі доки компанія не внесла за нього заставу. Втім попри негаразди з судами, підприємство продовжує працювати та планує модернізувати виробництво. В інтерв’ю Віктор Лотоус розповів Delo.ua судову тяганину, проблеми пов’язані з війною та відключенням електроенергії, експорт та плани з “зеленої” модернізації виробництва.

Про суди проти компанії та її менеджменту

Нещодавно суд наклав арешт на 49,5% корпоративних прав дочірніх підприємств Ferrexpo plc в Україні. Як це вплинуло на роботу компанії та виконання контрактів?

— Хоча на операційну діяльність наших підприємств це ніяк не вплинуло, ми, як менеджмент Полтавського ГЗК, стурбовані, бо відчуваємо постійний тиск на наше підприємство через ці протизаконні арешти. Група обмежена у праві відчужувати ці корпоративні частки, передавати або продавати їх. Але, як мені відомо, наша рада директорів та акціонери ніколи і не планували цього. Розуміємо, що дане питання повʼязане із розслідуваннями щодо одного з інвесторів Ferrexpo Констянтина Жеваго, який є таким самим інвестором, як BlackRock, європейські суверенні фонди чи будь-які інші акціонери. Група Ferrexpo вважає дане рішення суду неправомірним.

Нещодавно повідомлялось, що ви не можете виплатити проміжні дивіденди через програш у Східному апеляційному господарському  суді справи по кредитах поруки у банку “Фінанси і кредит” на загальну суму 4,7 млрд гривень, позивачем в якій є компанія “Максі капітал”. Чи будуть виплачені ці дивіденди? Як ви реагуватимете на рішення суду?

— Ми повністю не погоджуємося таким з рішенням суду. З огляду на те, що сталося, Полтавський ГЗК може постраждати двічі. Вперше, коли з нас безпідставно списали 125 млн доларів з рахунків банку “Фінанси та Кредит” у вигляді зобовʼязань за договорами поруки третіх сторін. А вдруге - зараз, коли в нас хочуть забрати ці ж самі 125 млн доларів за тими ж самими поруками, але вже на користь маловідомої фінансової компанії. Керівництво Полтавського ГЗК ніколи не підписувало жодних договорів порук, бо на такі значні суми треба було отримати рішення ради директорів Ferrexpo і зробити відповідне оголошення на біржі. Якщо дивитися на рішення суду, то буквально в той самий день, коли було ухвалене дане рішення, була створена колегія, що мала розглянути справу, і вона за 1 годину 16 хв ухвалила рішення попри те, що справа доволі об’ємна і там 24 томи. Зараз ми оскаржуємо це рішення в касаційному суді і я хочу вірити, що там ми зможемо довести свою правоту.

Хто на вашу думку стоїть за компанією “Максі капітал”?

— В мене немає розуміння. Я лише знаю, що це компанія-оболонка з невідомим нам бенефіціаром, який зареєстрований в Вінницькій області. Це невідома приватна компанія. Є думка, що вона є підставною і була спеціально створена для такого роду незаконних махінацій. 

Минулого року суд обрав вам запобіжний захід та призначив заставу в 800 млн гривень. Ви перебували в СІЗО 38 днів і, наскільки відомо, розмір застави зараз оскаржується? Чи вдалося оскаржити суму застави та скільки фактично сплатила компанія?

— Проти мене особисто зараз розслідуються три кримінальні справи. Перша карна справа була  розпочата ДБР з приводу незаконної реалізації нефракційного відсіву. Цей відсів є побічною продукцією процесу  магнітної сепарації. У нас ця технологія працює з 1976 року. І ми завжди продавали нефракційний відсів. Мали відповідні дозволи з 1997 року, й до нас не було з приводу цього жодних претензій з боку відповідних органів. Коли було винесено відповідний припис Держгеонадра у 2021 році - ми припинили продаж відсіву. За цією справою проходять як підозрювані я і ще три мої колеги. Був арешт, запобіжний захід перебування під вартою з альтернативою у вигляді внесення застави, і Ferrexpo внесла  за нас 122 млн гривень, з яких 60 млн гривень - за мене.

Друга справа — за фактом незаконного видобування корисних копалин за підслідністю Національної поліції України. Це теж стосується реалізації нефракційного відсіву. ДБР бачить це, як незаконну реалізацію, а Нацполіція розглядає це, як незаконне видобування. По цій справі теж був обраний запобіжний захід перебування під вартою, я був 38 днів в СІЗО. Застава була 1 млрд гривень, в апеляції була зменшена до 400 млн гривень і Ferrexpo внесла за мене цю заставу.

Третя справа за підслідністю Бюро економічної безпеки, у якій проходимо ми з головним бухгалтером Полтавського ГЗК, стосується недоплати  ренти за користування надрами. Правоохоронці вважають, що нам було потрібно платити ренту зі збагаченого концентрату, а не з дробленої руди, як вказано у Податковому кодексі. Додатково до цього у нас є рішення суду від 2017 року, яке вказувало базис сплати ренти. Відповідно, ми робили все згідно із законодавством України. Усі підприємства робили це так само. Претензії по цій справі спочатку складали понад 7 млрд, потім були зменшені до 2.2 млрд і зараз вже складають близько 1 млрд гривень, а розмір застави складає 800 млн гривень. Ми вважаємо це рішення абсолютно неправомірним і оскаржуємо його.

До вас не приходили з пропозицією домовитись?

— Мені про таке невідомо.

Про експорт та обсяги виробництва

Чи стало важче продавати продукцію через ці історії з судами?

— Звичайно. Наприклад, за поданням ДБР та прокуратури арештовані та заборонені для використання всі вагони Полтавського ГЗК. Правоохоронці вважають, що понад 2300 наших вагонів перевозили нефракційний відсів і вони вважають, що ми робили це незаконно. Тому подали клопотання про їхній арешт і заборону використання, нібито для збереження речових доказів. Суди підтримали їхню позицію. Втім, ми надали заперечення, надали докази, і не лише ми, але і  “Укрзалізниця” підтвердила, що у перевезеннях відсіву застосовувались лише 158 вагонів і в нас є всі накладні. Хоча на даному етапі розслідування обмеження по 158 вагонам можна було б зрозуміти. Втім, заборонити використання понад 2000 вагонів, коли Україні не вистачає вільної тяги… Все це надзвичайно важко зрозуміти.

Які плани виробництва на 2024 рік з огляду на те, що судноплавство з Чорноморських портів почало відновлюватися ще у 3 кварталі?

— Ми частково наростили випуск продукції. Лютий 2024 року був одним з найуспішніших  місяців від початку повномасштабної війни. Якщо в 4 кварталі 2023 року ми відвантажили 350 тис. тонн окатків, то в лютому це майже 800 тис. тонн. Зараз ми трохи зменшили відвантаження. Щоби мати можливість збільшувати виробництво, нам потрібно відчувати підтримку Уряду, зокрема у покращенні доступу до найкращих логістичних маршрутів та експортної інфраструктури.

Чи вдалося вам отримати доступ до портів та відновити відвантаження продукції морем?

— Ситуація з чорноморським експортом покращилася. У цьому відношенні зараз є кращі можливості, ніж будь-коли з початку повномасштабної війни. Ми вдячні силам оборони України за захист чорноморського портового коридору.

Який план виробництва на поточний рік?

— Наш офіційний план передбачає збільшення виробництва, порівняно із 2023 роком. Через вимоги до розкриття публічної інформації, я не можу більш детально вам озвучити квартальні результати. Але перший квартал ми відпрацювали з набагато кращими обсягами, тож сподіваємося на перевищення планових показників. Однак, хочу відзначити, що нам дуже важко передбачити виробничі можливості на цей рік, оскільки, як я вже говорив, ми не маємо доступу до нашої власної залізничної інфраструктури, а також не маємо впевненості щодо нашої здатності постійного доступу до портів Чорного моря. 

Після початку війни гірничо-металургійна галузь переорієнтувала експорт на країни ЄС. Яка структура експорту у вас? 

— Полтавський ГЗК був експортоорієнтованим підприємством з початку своєї діяльності. Ми завжди були присутні на європейських ринках, адже наші європейські клієнти задоволені якістю нашої преміальної продукції. Після здобуття незалежності, корпоратизації та виходу на Лондонську фондову біржу десь 45% ми відвантажували до Європи та Туреччини та 50% до країн Азії та Близького Сходу, незначну частку складала Північна Америка. Після початку повномасштабного вторгнення у нас 80% складають продажі в Європу й лише 20% до Азії. В Європі залишився той обсяг, який ми відвантажували й до війни.

Про інвестиції та “зелений перехід”

В першому півріччі минулого року ви інвестували у виробництво 58 млн доларів. Яким був показник за 2023 рік, та яка сума запланована на 2024? Які проєкти ви плануєте завершити у цьому році?

— Торік ми інвестували понад 100 млн доларів. Наш найбільший проєкт - це будівництво комплексу пресфільтрації, який нам дуже потрібен і до якого ми довго йшли. Наразі в нього інвестовано за декілька років понад 80 мільйонів доларів, під час війни ми продовжуємо його впроваджувати - загальна вартість проєкту 160 мільйонів доларів. 

Звісно, обсяги інвестицій дещо зменшились, адже Ferrexpo прагне зберігати правильний розмір бізнесу. Ми вже третій рік повномасштабної війни працюємо десь на 40% порівняно з довоєнними показниками. Якщо у 2021 році ми виробили понад 11 млн тонн окатків, то минулого року - лише 3,8 млн тонн.  Це 35-40% від наших потужностей. Тому ми змушені відтермінувати нові масштабні проєкти та концентруємося на тих, які критично необхідні та де потрібно закінчити роботу. Якщо проєкти можуть дати швидку цінність компанії, ми їх розглядаємо і впроваджуємо. 

Ви анонсували плани електрифікації кар’єрного транспорту. Цікаво, як це буде реалізовано. Досить важко уявити електричні кар’єрні самоскиди.

— Ви здивуєтесь, але перший електричний Caterpillar вантажністю 300 тонн вже надходить на одне з Австралійських підприємств. Ми відстежуємо цей тренд. Нам буде дуже цікаво подивитися, як це буде реалізовано у них. Ми зможемо навчитися у наших іноземних колег, щоб принести цю технологію в Україну.

Для нас базовим сценарієм є впровадження дизель-електричних самоскидів. Це машина, яка їде та навантажується на дизелі, а потім під’їжджає до ділянки з тролейбусними лініями та їде на електриці. Зараз спільно з компанією ABB та іншими йде розробка проєкту, щоб ми розуміли кошторис та наскільки можливим є використання таких авто на наших кар’єрах. Поки що є прогноз, що 14 км доріг у наших карʼєрах може бути електрифіковано.

Пілотний проєкт передбачатиме електрифікацію ділянки протяжністю 2,2 км карʼєру Єристівського ГЗК, наслідком якого стане закупівля гібридних самоскидів вантажністю 300 тонн. Потім ми вивчимо переваги та недоліки цього рішення та будемо масштабувати. Зараз ми прорахували, що внаслідок електрифікації, порівняно із поточними даними, за 10 років ми зможемо зекономити 400 млн доларів та значно зменшити викиди вуглецю - на понад 500 тисяч тонн. 

Залізорудні окатки є сировиною для DRI, що є перспективною технологією в рамках переходу металургії до кліматичної нейтральності. Чи оцінювали ви, як зросте попит на вашу продукцію після того, як CBAM почне діяти в повну силу у 2026 році? 

— Це перспективний для нас напрямок. Ми вже виробляємо DRI-окатки. Враховуючи те, що Україна йде в Європу і ми хочемо працювати там, попит на нашу продукцію різко збільшиться. За  інформацією від наших колег використання DRI-окатків Ferrexpo в електродугових печах зменшує обсяги викиду вуглецю на 37%. Тому ми очікуємо збільшення попиту на нашу продукцію в рази та хочемо відповідати всім вимогам.

CBAM почне діяти в повну силу у 2026 році. Це чи не головний страх металургів,  які хочуть продавати продукцію в ЄС. Ви готові до цього?

— Ми готуємось до цього процесу, у нас є люди які займаються чисто цими напрямками. Я знаю, що деякі металурги дуже переживають з цього приводу. Очевидно, нам потрібна підтримка і більше часу, бо війна змусила загальмувати модернізацію. Я думаю, що буде знайдено компромісне рішення з урахуванням поточного стану в Україні.

Ми вже десятки років працюємо з європейськими споживачами не лише в комерційній сфері, але й з технічних питань. До нас дуже часто приїздили технологи з ЄС і наші їздили на європейські підприємства. Ми пройшли вже оцінювання по CBAM, і в нас дуже хороші показники вже зараз. Тому ми вважаємо, що Ferrexpo виграє від “зеленої” угоди. 

У вашому автопарку переважали вантажівки Caterpillar. Чи не став проблемою їх ремонт та ТО після початку повномасштабної війни?

— Особливих змін я не помітив, бо всі ці роботи виконують українські представництва іноземних компаній, багато з яких розташовані в Горішніх Плавнях. Багато спеціалістів цих представництв навіть раніше працювали на нашому підприємстві. Гірше стало з логістикою: якщо раніше деякі запчастини могли доставити літаком прямо в Україну, то тепер - лише в сусідні країни. Тому доставка запчастин займає більше часу. Хоча ми вчимося, тому ми сформували резерви, тож загалом справляємося. Крім того, ми скоротили обсяги виробництва і потребуємо менше запчастин.

У вас зараз є власна сонячна електростанція потужністю 5 МВт, в планах було побудувати додаткові потужності на 250-1000 МВт. Чи відмовилися ви від цього проєкту?

— Хочу підкреслити, що електростанція працює лише для власних потреб, і ми не маємо преференцій у вигляді “зеленого” тарифу чи субсидій. Звісно, вона працює лише вдень, але коли були масовані атаки на енергосистему, станція давала нам мегавати для підтримки роботи обладнання. Зараз ми змінили свій темп і виконуємо проєктні роботи з будівництва станції на 10,8 МВт.

Зараз росіяни знову обстрілюють енергетичну інфраструктуру. Як у вас справи?

— Проблеми з енергопостачанням у нас присутні. Наприклад, 29 березня було аварійне відключення на 12 годин і підприємство майже не працювало. Але потім нам дали електроенергію і ми запустились. 30 березня нас обмежили теж на 20 МВт. Взимку 2023 року ми працювали лише вночі, а вдень ми були зупинені. 

План Б у вас є?

— Постачання на наше виробництво можливе з різних частин енергомереж, тому ми не обмежені якимось одним маршрутом. Втім, ще до війни ми розглядали питання будівництва власних електростанцій, але для цього потрібні значні інвестиції, технічні рішення, а також час для їхньої реалізації. Наразі, це здається неможливим. 

Яка ситуація з Біланівським родовищем? Коли цей проєкт буде реалізований? Чи можливо взагалі запустити родовище під час війни?

— Оскільки ми працюємо в умовах нижчого виробництва, ми прийняли рішення скоротити наші роботи на Біланівському родовищі. Довоєнними планами передбачалося, що перша руда буде видобута в першому кварталі 2024 року. На жаль, зараз усі роботи відкладені. Наразі керівництво підприємства виконує всі необхідні заходи для підтримки спецдозволів та їх подовження. Це для нас теж дуже важливий об'єкт, бо згідно з планами, Біланівське  родовище буде використовуватись для нашої післявоєнної експансії.

Про кадри та мобілізацію

Зараз бізнес скаржиться на дефіцит кадрів через мобілізацію. Такі спеціальності, як водій великовантажного автомобіля є досить затребуваною спеціальністю для ЗСУ. Як зараз з бронюванням ключового персоналу?

— Частина наших співробітників заброньована, втім це дуже непростий процес. Майже весь минулий рік ми намагалися бронювати наших працівників, бо постійно були затримки на рівні різних інстанцій. Ми розуміємо, що процеси налагоджувались. Втім, усе таки змогли забронювати частину наших співробітників. Зараз ми готуємося до другого бронювання, хоча ця процедура доволі складна. 

Нині ми не відчуваємо надзвичайно сильного дефіциту кадрів, бо працюємо всього на 50%-75%.Але якщо буде стояти ціль залучити в роботу 100% потужностей, то ми, звичайно, будемо відчувати серйозний брак фахівців за професіями, як водії великовантажних автомобілів, машиністи бурових верстатів тощо. Тому нам потрібно, щоб усі наші мобілізовані, а їх у нас приблизно 800 чоловік, повернулися. Нам також не вистачає  електриків, слюсарів, зварників, машиністів локомотивів.

У вугледобувних компаній є кейси, коли до роботи з видобутку залучають жінок, у вас теж є такі кейси. Скажіть, а наскільки змінилась пропорція за час війни?

— На наших підприємствах зараз 100 жінок працюють на посадах, де раніше працювали лише чоловіки. Ми розуміємо, що цей тренд не буде швидким. Треба, щоб перебудувалось суспільство, щоб жінки з юних років розуміли, що зможуть обрати для себе гірничі професії й досягати успіху в галузі, яка дуже довго вважалася суто чоловічою. Загалом - близько 30% нашого персоналу складають жінки.

Як зараз з підготовкою спеціалістів в технічних ВНЗ? Яким закладам ви надаєте пріоритет при оформленні на роботу, чи співпрацюєте ви з окремими ВНЗ?

— У нас в компанії проводиться профорієнтаційна робота фахівцями, які співпрацюють із закладами освіти. Все починається ще з початкової школи: відвідування корпоративного музею, офісів, кар’єру. Коли діти стають старшими, ми їм показуємо цехи. Взірцем  для дітей є їхні батьки, які працюють на підприємствах компанії.

Зараз ми очікуємо на випуск учнів гірничо-будівельного училища в Горішніх Плавнях, яке готує для нас фахівців робітничих спеціальностей. Зараз будемо ще більше уваги приділяти їхньому наставництву безпосередньо на робочих місцях, працювати з ними. У Горішніх Плавнях також є коледж гірничого напрямку, який готує фахівців виробничих професій, у тому числі для нашого підприємства. 

З ВНЗ ми співпрацюємо з Дніпровською політехнікою, Криворізьким національним інститутом та іншими провідними українськими закладами освіти. Наприклад, найбільшу кількість випускників ремонтного напрямку надає Кременчуцький національний університет ім. М В. Остроградского.

Яка у вас зарплата на підприємствах?

— Представники основних робітничих професій, таких, як водії самоскидів, екскаваторники, отримують близько 30-32 тисячі гривень із розрахунку відпрацювання всіх планових змін протягом місяця. Середня місячна заробітна плата на Полтавському ГЗК складає 23 тисячі гривень на місяць.

З ким конкуруєте за кадри?

— Конкуренція за персонал відбувається з іншими підприємствами гірничо-металургійного сектору України, а також із промисловими підприємствами, що розташовані у безпосередній близькості до підприємств Ferrexpo. Втім для утримання нашого персоналу ми платимо конкурентні заробітні плати.