Держбюджет-2026 пройшов перше читання: ключові показники та експертна думка

Видання Delo.ua зібрало основні показники та дізналося експертну думку щодо головного фінансового документа.

Ключові параметри держбюджету-2026

Згідно з урядовим проєктом, у 2026 році передбачено доходи у сумі близько 2,8 трлн грн і видатки  на рівні 4,8 трлн грн, тобто дефіцит становитиме близько 2 трлн грн. Значну його частину планується покрити міжнародною фінансовою допомогою.

Серед основних положень:

Зарплати вчителів зростуть у два етапи: з 1 січня на 30%, з 1 вересня — ще на 20%. З 1 січня 2026 року середня зарплата педагогів підвищиться до 21 707 грн, а з 1 вересня — до 25 037 грн.

Мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 8 647 грн, середня зарплата у 2026 році становитиме 30 032 грн, прожитковий мінімум — 3 209 грн, мінімальна пенсія — 2 595 грн.

Медична сфера отримає 258 млрд грн, зокрема на Програму медичних гарантій — 191,6 млрд грн, що на 16 млрд більше, ніж у поточному році.

Соціальні пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги передбачені на рівні 42,3 млрд грн, що будуть виділені для надання державної підтримки для 2,7 млн домогосподарств.

Для місцевих громад залишено можливість зарахування 4% ПДФО до місцевих бюджетів.

Проєкт бюджету також передбачає стабільність у макропоказниках: середній курс долара у 2026 році становитиме 45,7 грн/долар, курс євро — 49,4 грн/євро, прогноз зростання реального ВВП на 2,4%, інфляція (грудень до грудня) — на рівні 9,9%, а показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106%.

Що кажуть експерти про держбюджет на 2026 рік

Народний депутат Ярослав Железняк у своєму відеозверненні на YouTube відзначив, що документ загалом відповідає потребам воєнного часу, однак окремі статті витрат викликають запитання щодо доцільності.

Політик наголосив, що під час війни кожна бюджетна гривня має працювати максимально ефективно, тому певні програми не виглядають пріоритетними в нинішніх умовах.

"Що стосується того, що ми витратимо в тому ж самому бюджеті гроші на стратегічні комунікації, дороги, 1 млрд грн на створення якоїсь робочої групи, на будь-які інші кешбеки, і все інше по 4-5 млрд грн, то воно виглядає нелогічним", — зазначив Ярослав Железняк.

Окрім цього, редакція Delo.ua поспілкувалася з координатором експертних груп Економічної експертної платформи, асоційованим експертом "CASE Україна" Олегом Гетманом, щоб оцінити збалансованість проєкту бюджету та визначити, які напрями є найефективнішими і де ще залишаються резерви для оптимізації.

Експерт пояснив, що, як і в попередні роки, Україна залишається у стані великого дефіциту бюджету — понад 2 трлн грн, але ця різниця фактично покривається міжнародною підтримкою у розмірі приблизно 40 млрд доларів.

"У нас останні всі воєнні бюджети мають шалений дефіцит, якщо брати лише наше надходження з податків та зборів. Але зараз це кошти міжнародних партнерів, які йдуть нам у вигляді грантів, макрофіну, дешевих кредитів та іншої допомоги. Тож бюджет сходиться в нуль з урахуванням цієї допомоги", — пояснив Олег Гетман.

Він також додає, що гроші надійдуть від програми ERA — безповоротної допомоги за рахунок заморожених російських коштів, а також від програми Ukraine Facility.

Основним пріоритетом Олег Гетман назвав фінансування оборони, що залишається найбільш ефективним напрямом державних витрат. Водночас, за словами експерта, реального зростання оборонного бюджету в реальному вимірі не відбулося, адже через інфляцію фактичне збільшення мінімальне.

"Наш оборонний бюджет трохи збільшився у гривневому вимірі, але якщо взяти у реальному вимірі з урахуванням інфляції, то фактичного зростання практично немає. Хоча, мабуть, у наступному році будуть додаткові перерозподіли, і оборонний бюджет буде ще збільшуватись", — розповідає експерт.

Олег Гетман також звернув увагу на окремі програми, які можна було б переглянути, щоб посилити фінансування безпеки чи аналітичних органів, як-от Бюро економічної безпеки, чий бюджет залишився без змін.

"Є ще кілька малоефективних позицій на приблизно 20 мільярдів грн, які можна було б зрізати й перенаправити на оборону. Також ці кошти можна було б додати до фінансування Бюро економічної безпеки, яке після перезавантаження потребує ресурсів для розвитку", — відзначив експерт.

За словами Олега Гетмана, загалом документ виглядає збалансованим і професійно підготовленим, що свідчить про якісну роботу уряду.

"Якщо брати сукупно, бюджет достатньо професійний, збалансований десь на 98%. Але ось ці 2% — це те, що ще можна було б підкоригувати, прибравши неефективні витрати і додавши фінансування для секторів, які приносять результат", — підсумував Олег Гетман.

Зазначимо, що перераховані показники проєкту про держбюджет не є остаточними. До другого читання та остаточного ухвалення деякі цифри можуть бути змінені.