ЄС підтвердив зобов’язання надати фінансову допомогу Україні у 2026–2027 роках

Як інформує Delo.ua, про це заявила офіційна представниця Єврокомісії Паула Пінью, пише "Інтерфакс-Україна".

Вона наголосила, що тривають обговорення форм та механізмів цієї підтримки, а питання так званого "репараційного кредиту" залишається актуальним.

"Ми прагнемо задовольнити фінансові потреби України. І це було підтверджено у висновках Європейської ради. (...) Методи, установки для цього все ще є предметом обговорення, але наше зобов'язання було підтверджено Європейською радою. Це зобов'язання задовольнити фінансові потреби України на 2026-2027 рр", — зазначила Пінью на брифінгу в Брюсселі в понеділок.

Вона також нагадала, що Європейська рада повернеться до цього питання на засіданні у грудні. На саміті 23 жовтня лідери ЄС закликали Єврокомісію якнайшвидше представити варіанти фінансової підтримки, ґрунтуючись на оцінці потреб України, а разом із Радою ЄС продовжити підготовчу роботу для остаточного рішення.

Крім того, на саміті було підтверджено, що російські активи мають залишатися заблокованими доти, доки тривають воєнні дії, та до повної компенсації збитків Україні.

"Репараційний кредит" від ЄС

Нагадаємо, нещодавно Європейський Союз почав розглядати можливість надання Україні "репараційного кредиту". 

Планується, що Україна може отримати близько 140 млрд євро нових кредитів із заморожених російських активів. Кошти будуть повернуті лише у разі, якщо Росія погодиться виплатити компенсацію за завдані війною збитки. 

В ЄС дедалі більше переконані, що використання заморожених активів російського центрального банку є єдиним дієвим способом забезпечити стабільне фінансування України, оскільки інші джерела підтримки вичерпуються. 

Згідно з макропрогнозом ICU, українська економіка залишатиметься критично залежною від міжнародної допомоги щонайменше до кінця 2026 року. Водночас потенційне затвердження "репараційного кредиту" від ЄС на 140 млрд євро, прив’язаного до заморожених російських активів, може стати "фінансовим щитом" для України та суттєво покращити макроекономічні перспективи.

Але є і зворотний бік ініціативи: заморожені російські активи планувалися як джерело фінансування післявоєнної відбудови, тож їхнє використання для поточних потреб обмежує можливості у майбутньому.