Локалізація, страхування від обстрілів і нульові експортні квоти: що змінюється у політиці "Зроблено в Україні" з 2026 року

Про це інформує Delo.ua з посиланням на заступника голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського.

Водночас усі програми розвитку українського виробництва, які діяли у 2025 році, збережені без змін.

Новий поріг локалізації

Із початку 2026 року рівень локалізації, обов’язковий під час публічних закупівель, зріс з 25% до 30%. Це планове підвищення, передбачене законодавством ще у 2022 році. Тоді стартовий поріг становив 10% і зростає на 5% щороку, поки не досягне 40%.

Виробники товарів, на які поширюється вимога локалізації, можуть з 1 січня завантажувати до реєстру оновлені дані та підтверджувати відповідність новому рівню у 30%.

У 2025 році уряд також дозволив долучитися до локалізації підприємствам легкої промисловості, електротехніки, ліфтобудування, виробникам тракторів, труб великого діаметра та металоконструкцій.

Страхування воєнних ризиків для бізнесу

З 1 січня 2026 року в Україні почав діяти механізм страхування майна від воєнних ризиків, який адмініструє Експортно-кредитне агентство. Він працює у двох форматах.

Пряма компенсація збитків для підприємств у прифронтових регіонах — Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Вартість страхування — 0,5% від суми ймовірного збитку, максимальна компенсація від держави — до 10 млн грн.

Компенсація страхових премій діє по всій Україні. Держава компенсуватиме частину тарифу страхової компанії за полісами страхування від воєнних ризиків. Ліміт компенсації за одним договором — до 1 млн грн.

На фінансування обох програм у державному бюджеті 2026 року передбачено 1 млрд грн.

Нульові експортні квоти на брухт і ліс

З 1 січня 2026 року уряд запровадив нульову квоту на експорт брухту чорних і кольорових металів, а також промислової деревини та дров.

Рішення є продовженням курсу на відмову від сировинної моделі економіки. Пріоритет надається переробці сировини всередині країни: замість експорту лісу — виробництво плит, меблів і модульних будинків, замість брухту — труб, арматури, машин і верстатів. Аналогічні обмеження на експорт сої та ріпаку були запроваджені ще у вересні 2025 року.

За даними уряду, переробна промисловість стала №1 за наповненням зведеного бюджету за 11 місяців 2025 року, а навколо експорту брухту й деревини роками існували тіньові схеми ухилення від податків.

Більші гранти за програмою "Власна справа"

З 1 січня 2025 року уряд збільшив максимальний розмір гранту за програмою "Власна справа" з 250 тис. грн до 350 тис. грн — для відкриття або розвитку малого бізнесу, зокрема швейних майстерень, пекарень чи СТО.

Також з’явилася можливість отримати повторний грант: підприємці, які виконали всі умови попереднього гранту та сплатили податки, можуть податися на додаткове фінансування для масштабування бізнесу.

Крім того, з 1 січня розширено коло отримувачів ветеранських грантів до 1 млн грн — тепер на них можуть претендувати також батьки та повнолітні діти ветеранів.

З червня 2022 року в межах програми видано 31,5 тис. грантів на 7,7 млрд грн, що дозволило створити 45,7 тис. робочих місць.

Національні стенди на міжнародних виставках

У 2026 році держава відновлює фінансування національних стендів на міжнародних виставках, що дасть українським виробникам можливість представляти продукцію іноземним покупцям за підтримки держави. Програма є частиною експортної складової політики "Зроблено в Україні".

У державному бюджеті на це передбачено 50 млн грн. Перелік виставок із національними стендами затверджує Міністерство економіки України. Програму розглядають як пілотну.

Нагадаємо, уряд посилив політику "Зроблено в Україні", ухваливши рішення для підтримки бізнесу, зокрема розширив програму "Доступні кредити 5–7–9%" на всі прифронтові території.