Мінкульт неефективно розпорядився 4 мільярдами гривень, зокрема на музеї Майдану та Голодомору - Рахункова палата

Як ідеться у повідомленні відомства, такий висновок було зроблено за результатами аудиту ефективності використання коштів держбюджет на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення роботи відповідних закладів та будівництво об’єктів культури загальнодержавного значення.

Перевірка засвідчила, що з 3,3 мільярда гривень суттєвих недоліків та порушень 3,08 мільярда склали порушення бюджетного та іншого законодавства, з яких порушення на 550,2 мільйона гривень допущені ще на стадії підготовки бюджетних запитів, а на 2,53 мільярда – під час затвердження кошторисів (втім, на етапі виконання - лише на 2,8 мільйона гривень).

Крім цього, майже 209 мільйонів гривень з держбюджету було витрачено непродуктивно, нерезультативно та неекономно. Зокрема, виплата авансу за окремі роботи з будівництва музею Революції Гідності призвело до утворення простроченої дебіторської бюджетної заборгованості у майже 112 мільйонів гривень, нерезультативного використання коштів в особливо великих розмірах, а також виникнення ризиків нанесення збитків державі.

Аудит виявив, що через несвоєчасні рішення було створено умови для неефективного використання 91 мільйоном гривень, з яких 79,5 мільйона - через суттєве збільшення загальної вартості будівництва (реконструкції) музею Голодомору та необхідності коригування робочої документації за окремим договором вартістю понад 11 мільйонів гривень.

При цьому витрати бюджету на підготовчі та будівельні роботи з будівництва другої черги музею за 2019-2022 роки уже становили майже 562 мільйонів гривень. Через неналежну організацію та неефективний внутрішній контроль, зокрема за обґрунтованістю планування потреби, ефективністю використання та управління коштами, майже 320 мільйонів гривень залишилися невикористаними.

В свою чергу, за висновками Рахункової палати, створений у 2019 році Галузевий держархів УІНП через неналежно підготовлені та необладнані приміщення не забезпечував виконання основних завдань та функцій. При цьому загальна кошторисна вартість робіт з реконструкції його приміщень становила 686 мільйонів гривень.

Як вказують у контролюючому органі, внаслідок неефективності роботи Мінкульту згадані об'єкти, незважаючи на значні бюджетні витрати, "перебувають в стані невизначеності" щодо можливого завершення робіт.

Скандал з дофінансуванням будівництва музею Голодомору

Нагадаємо при цьому, що виділення в липні 574 мільйонів гривень на добудову другої черги музею Голодомору разом з оголошенням Мінкультом тендерів на створення серіалів спровокувало скандал.

Через обурення багатьох інтернет-користувачів недоречністю цих рішень президент Володимир Зеленський публічно виступив проти "фінансування музеїв, культурних центрів, символів, серіалів" за бюджетні кошти під час війни.

Більш того, він ініціював звільнення очільника Мінкульту Олександра Ткаченка, яке парламент підтримав тиждень потому. Сам Ткаченко заявляв, що був здивований позицією президента й наголошував на важливості сфери культури під час війни, бо "це війна не тільки за території, а й за людей".

Історія недобудованого музею Голодомору

Національний музей Голодомору у Києві було утворено за розпорядженням уряду від 22 квітня 2009 року (тоді прем'єром була Юлія Тимошенко, а президентом - Віктор Ющенко). Першу чергу музею було збудовано ще 2009 року (акт готовності будівлі до експлуатації підписаний 24 грудня), а здано в експлуатацію 12 липня 2010 року.

Підготовку до будівництва другої черги комплексу було розпочато лише в жовтні 2016 року, тоді ж було утворено відповідний організаційний комітет. Але досі Національний музей Голодомору-геноциду (таку назву він отримав у 2019 році) існує на вулиці Лаврській лише у вигляді меморіальної частини ("Свіча пам’яті"), а власне музейної частини із відповідною розвиненою інфраструктурою побудовано не було.

28 листопада 2020 року під час вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні Зеленський доручив уряду дофінансувати проєкт комплексу Національного музею Голодомору. 2 грудня Кабмін оновив проект другої черги музею, затвердивши його загальну кошторисну вартість у 1,628 мільярда гривень (з чого будівельні роботи було передбачено на 1,092 мільярда гривень).