Зеленський пояснив, чому ветував виділення грошей на добудову музею Голодомору

Як свідчать дані на сторінці відповідного законопроекту №9437 на сайті Верховної Ради, документ 27 липня було повернуто з пропозиціями президента і передано на розгляд керівництву парламенту.

Нагадаємо, що цей зазначений законопроект передбачав передачу на ці цілі Міністерству культури та інформаційної політики 573,88 мільйона гривень з резервного фонду держбюджету.

Він був прийнятий Радою відразу за основу та в цілому 13 липня. При обидвох голосуваннях його підтримала конституційна більшість нардепів, зокрема при голосуванні в цілому - 312. З них 208 дала пропрезидентська фракція "Слуга народу", при цьому жоден депутат не голосував проти та не утримався.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Ініціаторами документу виступили представники СН - голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, а також Тетяна Скрипка, Андрій Боблях та Олександр Санченко.

У пояснювальній записці автори, зокрема, посилалися на необхідність виконання доручення Зеленського щодо забезпечення добудови Національного музею Голодомору до вересня поточного року.

Чому Зеленський проти виділення коштів на музей Голодомору

Втім, через обурення багатьох інтернет-користувачів недоречністю, на їхню думку, подібних витрат в нинішній час, президент 20 липня публічно виступив проти "фінансування музеїв, культурних центрів, символів, серіалів" за бюджетні кошти під час війни. Більш того, він ініціював звільнення очільника Мінкульту Олександра Ткаченка, яке парламент підтримав тиждень потому.

Втім, як зазначається в опублікованих 28 липня пропозиціях Зеленського до прийнятого закону, загалом він "не заперечує необхідності завершення реконструкції та будівництва" музею Голодомору.

Президент підкреслює, що не може погодитися саме зі "способом вирішення зазначеного питання" в умовах війни з Росією, оскільки першочерговою функцією держави наразі є належне забезпечення національної безпеки й оборони для відсічі збройній агресії, насамперед потреб військових у озброєнні та інших матеріальних ресурсах.

Зеленський констатує, що резервний фонд держбюджету формується саме для непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, а рішення про їх виділення мають прийматися Кабінетом міністрів (а не Радою), як це передбачено Бюджетним кодексом.

"Зважаючи на викладене, вважаю, що зусилля всіх державних органів та органів місцевого самоврядування мають бути спрямовані на прийняття життєво необхідних рішень, насамперед тих, що наближають перемогу України, тож пропоную закон відхилити", - резюмує глава держави.

Нагадаємо, що Національний музей Голодомору було утворено за розпорядженням уряду від 22 квітня 2009 року (тоді прем'єром була Юлія Тимошенко, а президентом - Віктор Ющенко). Першу чергу музею було збудовано ще 2009 року (акт готовності будівлі до експлуатації підписаний 24 грудня), а здано в експлуатацію 12 липня 2010 року.

Підготовку до будівництва другої черги комплексу було розпочато лише в жовтні 2016 року, тоді ж було утворено відповідний організаційний комітет. Але досі Національний музей Голодомору-геноциду (таку назву він отримав у 2019 році) існує лише у вигляді меморіальної частини ("Свіча пам’яті"), а власне музейної частини із відповідною розвиненою інфраструктурою побудовано не було.

28 листопада 2020 року під час вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні Зеленський доручив уряду дофінансувати проєкт комплексу Національного музею Голодомору. 2 грудня Кабмін оновив проект другої черги музею, затвердивши його загальну кошторисну вартість у 1,628 мільярда гривень (з чого будівельні роботи було передбачено на 1,092 мільярда гривень).