- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
"Наразі тільки шантаж": Єрмак відреагував на ядерні погрози Кремля
В Офісі президента України вважають, що ядерні погрози з боку Росії наразі є лише шантажем, а президент країни-агресора Володимир Путін остерігається можливої реакції НАТО на застосування ядерної зброї.
Про це заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак, пише "Європейська правда".
"Ядерний шантаж відбувається постійно, але ми вважаємо, що це наразі тільки шантаж… Людина, яка сидить за шестиметровим столом, можливо, не непокоїться за долю інших, але боїться за себе", – зазначив він.
Єрмак наголосив, що Путін боїться відповіді Альянсу на застосування ядерної зброї.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua"Він знає, що у конфлікті з НАТО Росія не має шансу", – додав керівник Офісу президента.
Нагадаємо, Путін оголосив, що Росія в односторонньому порядку призупиняє участь у договорі про стратегічні наступальні озброєння. Державний секретар США Ентоні Блінкен назвав це рішення вкрай невдалим та безвідповідальним.
Президент України Володимир Зеленський зауважив, що російський лідер Володимир Путін та інші представники керівництва країни-агресора поводять себе як терористи і роблять відповідні заяви. До цієї ж риторики відносяться і погрози Путіна щодо ядерної зброї.
Президент США Джо Байден вважає, що рішення Путіна є великою помилкою.
США та Росія підписали договір про СНО у 2010 році. Згідно з його умовами, кожна зі сторін скорочує свої стратегічні наступальні озброєння таким чином, щоб через сім років після набуття чинності документом і надалі їх сумарні кількості не перевищували 700 розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет підводних човнів (БРПЛ) та важких бомбардувальників (ВБ), 1550 боєзарядів на них, 800 розгорнутих і нерозгорнутих пускових установок МБР, БРПЧ і ВБ. Дія договору, розрахована на 10 років, закінчувалася 5 лютого 2021 року, проте документ передбачає можливість продовження за спільною згодою сторін. У лютому 2021 року Вашингтон і Москва продовжили угоду на максимально можливі п'ять років.