- Тип
- Важливо Важливо
- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Рада ЄС остаточно затвердила виділення 1 млрд євро для закупівелі боєприпасів для України
Рада ЄС у п'ятницю, 5 травня, погодила виділення 1 млрд євро на закупівлю артилерійських снарядів і, за потреби, ракет для України.
Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.
"Сьогодні Рада ЄС затвердила допомогу на суму EUR1 млрд у рамках Європейського фонду миру (ЄФМ), що сприятиме подальшому зміцненню можливостей та стійкості України для захисту своєї незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, а також захисту цивільного населення від російської військової агресії, що триває", — йдеться у пресрелізі.
За ці гроші профінансують закупівлю артилерійських снарядів калібру 155 мм і ракет, які будуть спільно закуплені країнами-членами ЄС у європейській оборонній промисловості.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua"Сьогоднішнє рішення є ще одним важливим кроком для постачання більшої кількості боєприпасів в Україну. Збройні сили України потребують значної кількості боєприпасів для захисту українського народу та території. Вони потребують їх швидко. Разом з попереднім рішенням про швидке постачання боєприпасів з наявних запасів ми виділяємо на ці цілі 2 млрд євро, довівши загальну суму військової підтримки ЄС Україні до 5,6 млрд євро", - прокоментував верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
Від України на рішення вже відреагував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який привітав його.
"Я вітаю довгоочікуване схвалення Радою ЄС другого траншу у розмірі 1 млрд євро на спільні закупівлі боєприпасів для України. Цей крок зміцнює довгостроковий оборонний потенціал та стійкість України для відбиття російської агресії", - написав він у Twitter.
Напередодні це рішення підтримали посли країн-членів Європейського Союзу. Раніше між країнами-членами ЄС існували розбіжності з цього питання. Франція наполягала на тому, щоб у виробництві боєприпасів були використані складові виключно з країн ЄС та Норвегії, але Польща, яку підтримали інші країни блоку, виступала проти такого формату.