Рік масштабної війни: яких збитків завдала військова агресія РФ та як Україна планує відновлювати країну вже у 2023 році

Збитки інфраструктури

За даними Київської школи економіки (KSE Institute) станом на кінець грудня 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення РФ, за вартістю заміщення оцінюється у $137,8 млрд. Якщо порівнювати з обрахунками у листопаді, сума збитків зросла майже на $2 млрд. 

У кінці 2022 року Росія посилила атаки не тільки на критичну інфраструктуру, а й завдала більше руйнацій житлового фонду, закладів освіти, обʼєктів сфер культури, релігії та спорту. 

Збитки від руйнувань житлового фонду оцінюються у $54 млрд. За грудень ця сума зросла ще на $1,5 млрд.

За понад десять місяців масштабної війни загалом пошкоджено або зруйновано 149,3 тис житлових будинків, серед яких: 131,4 тис приватних будинків, 17,5 тис — багатоквартирних та 280 гуртожитків. 

За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, на початок грудня 2022 року зруйновано або пошкоджено понад 150 мостів чи мостових переходів на дорогах державного значення.

При цьому проїзд було відновлено вже на 72 об’єктах, а на початок січня - 78 об’єктів. Найбільше відновлено в Київській (20 з 24 об’єктів) та Чернігівській (20 з 27 об’єктів) областях. За останній місяць додатково відновлено рух мостами Харківської, Миколаївської та Херсонської областей.

Збитки соціальної сфери, медицини та освіти

За оцінкою експертів KSE Institute збитки соціальної сфери, медицини та освіти внаслідок російської агресії досягли майже $10,8 млрд. 

Так, станом на січень 2023 року щонайменше 4 497 закладів соціальної сфери, освіти та охорони здоров'я зазнали прямих збитків. Загальні непрямі втрати сягають $11,1 млрд, а необхідна сума для їх відновлення щонайменше — $19,7 млрд.

Загальна кількість пошкоджених або зруйнованих закладів освіти вже більше ніж 3 127 об’єктів, серед яких 1 489 шкіл, 885 дитячих садочків, 517 будівель закладів вищої освіти.

Майже втричі менше пошкоджених або зруйнованих закладів охорони здоров'я — 1 245 об’єктів. Найбільше серед медичних закладів постраждали амбулаторії у кількості 430 об’єктів, а лікарень – 362.

Також пошкоджено або зруйновано 154 заклади соціального захисту населення. Найбільше постраждали санаторії – 46 закладів, соціальні центри — 43 та інтернати – 31.

Бізнес та економічний фронт 

За даними дослідження Єврпейської бізнес Асоціації (ЕВА), яке проводилось до повномасштабного вторгнення, 83% опитаних компаній очікували позитивну динаміку розвитку свого бізнесу у 2022 році. Однак через війну саме 83% респондентів мали падіння протягом минулого року. 

Воєнний рік суттєво позначився на роботі бізнесу, зокрема й на фінансових результатах. За підсумками 2022 року, більшість компаній повідомили про падіння доходів у доларах США: у 29% відбулось падіння до 20%, у 54% – падіння на 21% і більше. Тільки 6% опитаних повідомили про відсутність змін, і ще 11% можуть похвалитися зростанням доходів.

Внаслідок бойових дій 40% компаній понесли безпосередні втрати, до того ж 25% мають активи на окупованих територіях. Здебільшого це обладнання, техніка, нерухомість, транспорт.

Втрати бізнесу залишаються доволі високими: 32% повідомляють про втрати до 1 мільйона доларів, 36% – про втрати в діапазоні 1-10 мільйонів доларів, 16% – про втрати більше 10 мільйонів.

Війна також загострила деякі існуючі проблеми, як наявність людського капіталу та робочої сили. Щонайменше 5,1 млн людей виїхали за кордон із лютого 2022 року, і 25% із них не впевнені, що повернуться в осяжному майбутньому.

Стосовно втрат через руйнацію за підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення. 

Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців оцінюється в $13 млрд. З них $9 млрд — частка збитків великих та середніх підприємств. Загальні непрямі втрати сягають $33,1 млрд. А необхідна сума для відновлення підприємств — $24,9 млрд.

До найбільших підприємств за розмірами активів, що зазнали прямих збитків від збройної агресії Росії у 2022 році, увійшли Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь, Нібулон, Мотор Січ. Також 19 приватних та державних підприємств (17%) з-поміж великих та середніх зруйновано повністю, ще 90 (83%) пошкоджені частково.

Останніми з-поміж зафіксованих пошкоджених великих підприємств зазнали руйнувань: АТ Мотор Січ, Укрхімтрансаміак, ПрАТ Глини Донбасу, Конті та Нібулон.

Однак попри труднощі в ЕВА зазначають, що 54% бізнесів працюють у повному обсязі, а 46% з деякими обмеженнями. Серед бізнесів, що працюють частково, наразі 44% обмежили географію діяльності, 23% закрили частину офісів/торгових точок/відділень, а 14% перевели діяльність в онлайн.

Незважаючи на війну, мйже 80% підприємців планують розширення бізнесу у 2023 році. З них 28% планують розширювати географію присутності, 26% – відкриття нових напрямків, 25% – вихід на зовнішні ринки.

Зокрема й для розширення бізнесу 67% залучатимуть нові кошти. Здебільшого підприємці покладаються на власні фінанси (30%) та меншою мірою на гранти (21%) і кредити (10%). Порівняно з 2021 роком втричі впала частка кредитних коштів у користуванні МСБ – тоді на них покладались 32% компаній.

При цьому данні дослідженні YC Market щодо бізнесу, відкритого з 24 лютого 2022 по 12 лютого 2023 роки, вказують на те, що попри війну в Україні підприємці запускають новий бізнес, а саме:

• 20,9 тисяч ФОПів (12%) було зареєстровано в галузі "Комп’ютерне програмування".
•  11 033 (6,2%) — за КВЕДом “Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах”.
• 8 950 (5%) відкрили в сфері “Вантажний автомобільний транспорт”.

Як зазначає YouControl, за підсумками 2022 року кількість нововідкритих ФОПів скоротилася на третину – з 296,4 тисяч до 201,3 тисяч, порівняно з більш сприятливим 2021 роком.

Енергетична криза 

В кінці 2022 року Росія посилила обстріли енергетичної інфраструктури. Так, збитки енергетичної інфраструктури зросли до $6,8 млрд. Очікується, що сума збитків може бути вищою, оскільки наразі відсутня повна інформація про стан українських підприємств, розташованих на тимчасово окупованих територіях, та детальна інформація про збитки, завдані інфраструктурі енергетики країни, зазначають аналітики KSE Institute.

За даними ЕВА у січні 2023 року збільшилася кількість компаній, що відчули вплив ракетних атак на свою діяльність – з 47% до 89%. Російські обстріли призводять до переривання робочих процесів, скорочення кількості продуктивних годин, складнощів у плануванні, накопичення втоми співробітників, зростання витрат через використання генераторів та до інших негативних наслідків для операційної роботи компаній. 

Перебої з енергопостачанням наразі очолюють анти-рейтинг актуальних викликів бізнесу. Бізнес поступово вірішує цю проблему закуповуючи генератори, щоб продовжувати свою діяльність. Наприклад, гравці сфери рітейлу, перед якими стоїть задача безперебійно забезпечувати населення продуктами харучування, станом на кінець 2022 року автономними джерелами електроживлення (генераторами, пристроями безперебійного живлення, портативними зарядними станціями тощо) обладнали 51,4% торгових точок. 

Під час планових та аварійних відключень електроенергії вже 1376 продовольчих магазинів з 2679, які належать компаніям, можуть обслуговувати покупців. А деякі – ще й працювати як пункти незламності. Однак ситуація з енергетикою на початку 2023 року  покращилась - станом на ранок 21 лютого дефіцит потужності в Об'єднаній енергосистемі України відсутній. 

В цілому сфера рітейлу також зазнала великих втрат через війну. У березні 2022 року закрилась майже третина торговельних точок по всій Україні. 

Однак результати останнього опитування, проведеного Асоціацією рітейлерів України у грудні 2022 року, показали, що з 16 415 торгових об’єктів всієї галузі вже працює 15 190. Відсоток діючих об’єктів складає 93%, відповідно, закритих – всього 7%. 

В KSE Institute зазначають, що прямі втрати сферу торгівлі станом на грудень 2022 року становлять $2,4 млрд. 

Незламні фермери 

Сфера агропромислового комплексу, яка є однією з ключових в Україні, також зазнала немало труднощів та втрат. Це зменшення посівних площ через тимчасову окупацію деяких теріторій та заміновані поля, скорочення виробництва, падіння експорту, дорога логістика через заблоковані морські порти та інше. 

За словами заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, основні розрахунки сумарних прямих та непрямих фінансових збитків у сільському господарстві за 2022 рік через масштабну війну можуть становити близько $40 млрд. Стосовно прямих втрат в KSE Institute порахували, що збитки АПК та земельних ресурсів становлять $6,6 млрд. 

При цьому у Міністрерстві захисту довкілля та природних ресурсів України зазначили, що сума шкоди українському довкіллю від збройної агресії РФ вже становить понад $46 млрд. Основну частину обрахованих збитків на сьогодні складає забруднення повітря - $27 млрд. Лише за десять місяців внаслідок російського вторгнення в повітря потрапило понад 42 млн тонн парникових газів. Також шкода, завдана забрудненням ґрунтів, оцінюється у $18 млрд. 

Однак попри труднощі українські аграрії продовжують працювати і вже готуються до посівної 2023/2024 маркетингового року.

Екстренне відновлення України у 2023 році: 5 пріорітетів

В кінці січня 2023 року премʼєр-міністр України Денис Шмигаль у виступі по відеозвʼязку на форумі в Люксембурзі розповів про п'ять пріорітетів для екстренного відновлення України. 

За його словами, енергетика, житло, розмінування, критична соціальна інфраструктура та допомога приватному бізнесу є пріорітетними для відновлення у 2023 році, на яке планується залучити $17 млрд. 

Глава українського уряду наголосив, висловивши сподівання, що створена координаційна платформа донорів відіграє важливу роль у залученні грошей для відновлення: 

1. Енергетика. Йдеться не лише про відновлення енергоінфраструктури після масованих і локальних ракетних атак, що зруйнували або пошкодили понад 400 обʼєктів, а й про реорганізацію її в децентралізованішу та стійкішу до таких ударів.
2. Житло. Станом на січень 2023 року вже понад 150 000 житлових будинків зруйновано, оцінка збитків лише у цій сфері перевищує $55 млрд.
   
3. Розмінування. За словами прем'єра, поточні оцінки відводять на розмінування пʼять або більше років, тоді як необхідно зробити це швидше. 
   
4. Інфраструктура. Шмигаль зазначив, що без відновлення критичної соціальної інфраструктури – доріг, мостів, шкіл, лікарень, комунальних комунікацій – у містах також не можна буде жити.
   
5. Допомога бізнесу. Прямі втрати приватного бізнесу торік склала $13 млрд, тоді як непрямі втрати становили понад $33 млрд. 
   

Якщо говорити про повоєнну відбудову України, планується залучати фінансування з різних джерел. Зараз країна почала оперативне відновлення за рахунок держбюджету та за підтримки партнерів. Для цього створюють різні фонди.

При цьому ряд країн виявили бажання відновлювати українські міста, серед яких:

• Канада - Сумську. 
• Німеччина – Чернігівську.
  
•  США та Туреччина – Харківську. 
•  Чехія, Фінляндія та Швеція – Луганську. 
•  Бельгія – Миколаївську. 
•  Швеція та Нідерланди – Херсонську. 
•  Швейцарія – Одеську. 
•  Норвегія – Кіровоградську. 
•  Австрія – Запорізьку. 
•  Польща та Італія – Донецьку.

В цілому для відбудови України пріорітетним джерелом доходів є російські репарації і заморожені валютні резерви РФ та олігархів країни-окупанта.

Також кошти будуть залучатись шляхом отримання грантів, пільгових позик та залучення приватних інвестицій. 

Україна продовжує боротьбу за незалежність

Завдяки українським воїнам, волонтерам, потужній підтримці світу та незламності українців боротьба за незалежність країни продовжується.

Так, згідно з результатами опитування громадян організаторами Мюнхенської конференції з безпеки, 95% українців виступають за продовження військового опору у разі продовження бомбардувань міст. Що ж стосується територіальний втрат, то лише 1% вважає, що треба залишити все так, як є; і тільки 7% задовольнить виведення військ РФ на лінію 24 лютого.

Стосовно громадян інших країн, результати опитування компанією Gallup показали, що 65% дорослого населення США підтримують Україну у поверненні її територій, навіть якщо це призведе до затяжного конфлікту.

Також результати соціологічного дослідження, проведеного Форумом "Міграція і демократія" (MIDEM) за підтримки європейського фонду Mercator у співпраці з центром YouGov, показали, що 40% європейців виступають за подальшу підтримку України, навіть якщо це обернеться для них негативними економічними і соціальними наслідками. 

Важливою є і підтримка лідерів багатьох країн, які постійно відвідують Україну, навіть під час обстрілів. Напередодні річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну, 20 лютого 2023 року, до Києва прибув президент США Джозеф Байден з яким зустрівся Володимир Зеленський. Коментуючи перемовини з американським лідером, глава держави наголосив: 2023-й має стати роком перемоги України у війні з Росією.

"Щойно ми провели переговори з паном президентом Сполучених Штатів Америки в форматі тет-а-тет, а потім у розширеному форматі. Це була розмова, яка дійсно наближає нашу спільну перемогу в цій війні. Ми можемо і маємо зробити так, щоб саме цей рік, 2023-й, став роком перемоги", – зазначив Зеленський.

В свою чергу лідер Сполучених Штатів підкреслив, що Україна ніколи не стане жертвою РФ.