"Слуги народу" пропонують низку змін до закону про нацменшини та їхні мови. Є й скандальна норма

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Відповідний законопроект №9610 вони внесли 13 серпня. Серед авторів - перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, дев'ятеро членів фракції "Слуга народу" та представник кримськотатарської меншини - Ахтем Чийгоз (фракція "Європейська солідарність").

Зокрема, авторами є й голова комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій, нацменшин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв та голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Так, серед гарантій у сфері реалізації та захисту прав нацменшин документом пропонується прописати, що держава "з урахуванням конкретного становища" нацменшини вживає заходів з метою досягнення у сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя повної та справжньої рівності між особами, які належать до нацменшин, та особами, які належать до більшості населення.

Норму про те, що права і свободи нацменшин можуть бути обмежені, якщо таке обмеження "є необхідним у демократичному суспільстві", пропонується доповнити уточненням, що це має робитися саме в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, а також "захисту прав і свобод інших осіб".

Крім того, передбачено, що держава у порядку, що має встановити Кабінет міністрів, гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) школярів, що належать до нацменшин.

Також пропонується ввести пом'якшення щодо публічних заходів, які можуть проводитися мовами нацменшин: замість умови про належність до нацменшин організаторів таких заходів депутати пропонують встановити умовою, що ці заходи організовано саме для представників нацменшин. Передбачено й збільшення з 48 до 72 годин мінімального часу на організацію супроводу заходу українською мовою, якщо надійде такий запит.

Пропонується й утворення спеціалізованих книгарень для торгівлі видавничою продукцією та друкованими медіа для нацменшин. Порядок утворення та функціонування таких магазинів матиме визначати Міністерство культури та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується й дозволити використання мов нацменшин при догляді за громадянами похилого віку в будинку-інтернат, допомозі та захисту постраждалих від домашнього насилля.

Замість одного лише посилання на "основні положення" Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин документ також окремо конкретизує, що нацменшини повинні мати право, поряд із державною мовою, використовувати свою мову в місцях традиційного проживання у взаємовідносинах з місцевими органами влади.

Самим органам влади у таких місцевостях пропонується надати право використовувати за власним рішенням, поряд із державною мовою, мову відповідної нацменшини у взаємовідносинах з її представниками.

У населених пунктах, в яких традиційно проживають нацменшини або де вони складають значну частину населення, допускається поширення внутрішньої та зовнішньої реклами, а також реклами у відповідних місцевих аудіовізуальних медіа, виконаної державною мовою та дубльованою мовами відповідних нацменшин.

При цьому дубльований текст не повинен бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст українською. Втім, ця вимога не буде обов’язковою при написанні найменувань товарів, торговельних марок та комерційних найменувань.

Законопроект передбачає, що Кабміном має бути створений окремий офіційний перелік населених пунктів, в яких традиційно проживають нацменшини та де вони складають значну частину населення.

Натомість пропонується, аби норми закону щодо публічних заходів та дублювання реклами не розповсюджувалися на державну мову держави-агресора або держави-окупанта протягом всього періоду її визнання такою Верховною Радою та п'яти років після скасування такого статусу.

Окрім цього, пропонується прописати, що держполітика України має на меті надання підтримки мовам нацменшин, яким загрожує зникнення. Перелік таких також має бути затверджений урядом "на основі" Атласу мов світу, яким загрожує зникнення, Організації Об'єднаних Націй з питань науки, освіти і культури (ЮНЕСКО).

Зазначимо при цьому, що сайт Атласу мов світу, яким загрожує зникнення, визнає Крим територією Росії. Відповідно, кримськотатарська мова, яка, за цими даними, знаходиться під значною загрозою зникнення, віднесена до мов Росії (а також низки інших країн, де є невелика кримськотатарська діаспора, але не до України).

Росія, як вказує ЮНЕСКО, нібито має 149,8 тисячі носіїв кримськотатарської (дані останнього російського перепису в Криму 2021 року). Загальне ж населення Росії атлас також вказує разом із Кримом.

Натомість, окрім цього онлайн-ресурсу, сайт ЮНЕСКО містить і PDF-версію, власне, самого атласу, яка, однак, була видана ще в 2010 році, до окупації Криму Росією. Відповідно, у ній кримськотатарська мова віднесена до України.

Як зазначають автори, необхідність прийняття їхнього законопроекту викликана наданням 12 червня Європейською комісією "За демократію через право" (Венеціанською комісією) висновку щодо українського закону про нацменшини.

У ньому ж, як вказано, містилися зауваження, здебільшого спрямовані на приведення деяких норм закону у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист нацменшин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.