Судді, начальники колоній, пропагандисти та заборона на експорт вогнепальної зброї: ЄС розширив санкції проти Білорусі

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як йдеться у повідомленні Ради ЄС, підсанкційні особи несуть відповідальність за серйозні порушення прав людини, сприяють репресіям щодо громадянського суспільства та демократичних сил, а також підтримують та отримують вигоди від режиму Олександра Лукашенка.

Під санкції потрапили посадові особи пенітенціарних установ, відповідальні за тортури та жорстоке поводження з ув'язненими, у тому числі політичними, видні пропагандисти, а також представники судової влади, які переслідують та виносять вироки представникам демократичної опозиції, громадянського суспільства та журналістам.

Зокрема, окрім тюремних начальників та суддів, до списку санкцій внесено директора Національної бібліотеки Білорусі Вадима Гігіна, співробітниць телеканалу "Білорусь 1" Ксенію Лебедєву та Анастасію Бенедисюк, а також телеведучого Євгена Пустового.

Нагадаємо, що Бенедисюк нещодавно була замішана в міжнародному скандалі, висвітливши відповідним чином візит на окуповані Росією території України керівника Білоруського товариства Червоного Хреста Дмитра Шевцова, який відкрито підтримує ведення війни проти України.

Санкції також стосуються трьох білоруських державних підприємств, які вживали заходів щодо працівників або звільняли їх за участь у мирних акціях протесту та страйках.

Це Мінський електротехнічний завод імені Козлова, Білоруський металургійний завод (Жлобін, Гомельська область) та Білоруський державний концерн з нафти та хімії ("Белнафтохім").

Щодо останнього, зокрема, вказано, що Лукашенко вважає його одним із найважливіших та стратегічних підприємств у Білорусі і що концерн є фундаментальним активом білоруської економіки та зовнішньої політики, зокрема, в контексті співпраці між Росією та Білоруссю у розвитку спільного нафтового ринку.

Загалом обмежувальні заходи ЄС щодо Білорусі тепер поширюються на 233 фізичні та 37 юридичних осіб. Активи осіб, включених до списку, підлягають заморожуванню, а громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти. Крім того, на фізосіб поширюється заборона відвідування ЄС, у тому числі транзитом.

Крім цього, у відповідь на продовження участі Білорусі в агресивній війні Росії проти України ЄС запровадив низку секторальних санкцій, а саме:

1. заборону на експорт товарів та технологій, придатних для використання в авіації та космічній галузі, включаючи авіаційні двигуни та дрони;
2. заборону на продаж, постачання, передачу або експорт вогнепальної зброї, її частин і основних компонентів та боєприпасів;
   
3. розширення обмежень на експорт товарів, що використовуються Росією для війни проти України, включаючи напівпровідникові пристрої, електронні інтегральні схеми, виробниче та випробувальне обладнання, фотокамери та оптичні компоненти;
   
4. розширення заборони на експорт товарів та технологій подвійного призначення.
   

Як підкреслив верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель, нові обмеження введені у відповідь на систематичні, широкомасштабні та грубі порушення прав людини і жорстокі репресії проти всіх верств білоруського суспільства нелегітимним режимом Лукашенка.

"Сьогодні ми також вживаємо додаткових заходів проти білоруського режиму як співучасника незаконної та неспровокованої агресивної війни Росії проти України. Ми підтримуємо білоруський народ у його прагненні миру та демократії", - зазначив він.

ЄС також наголошує, що "повний рішучості виправити ситуацію" з правами людини в Білорусі й продовжить підтримувати білоруський народ у його законному прагненні до демократії, у тому числі через підтримку громадянського суспільства та незалежних ЗМІ.

Джерело фото: ua.depositphotos.com