Уряд пропонує дозволити вилучати з охоронного реєстру радянські та імперські пам’ятки: які критерії

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Уряд пропонує внести зміни до закону про охорону культурної спадщини, згідно яких до вирішення питання про включення чи невключення пе підлягають занесенню до реєстру щойно виявлені об’єкти культурної спадщини та пам’ятки певних категорій. Також, власне, вже наявні у реєстрі пам'ятки цих категорії, згідно з законопроектом, мають бути з нього виключені.

Йдеться про об’єкти, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

Також це об’єкти, присвячені подіям, пов’язаним із діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних із опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Крім цього, вилучати з реєстру повинні будуть пам'ятники, які підлягають демонтажу відповідно до вимог закону про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, а також тих, які є символами російської імперської або радянської тоталітарної політики.

Кабмін пропонує також додати до акону про охорону культурної спадщини нову статтю, у якій прописати критерії віднесення об’єктів до символів російської імперської та радянської тоталітарної політики.

Так, згідно документу, під час ухвалення рішень щодо усунення із публічного простору чи збереження об’єктів, назв, символів такої політики доцільно враховувати міру та наслідки участі політичного чи культурного діяча в реалізації такої політики і те, як ті чи інші об’єкти, назви, постаті або твори пропагують імперські та тоталітарні наративи.

Критерієм також визначено внесок особи у розвиток української та світової культури, науки та інших суспільно значущих сфер людської діяльності; особисту світоглядну позицію, ціннісні орієнтири тієї чи іншої постаті; ставлення особи до української ідентичності та ідентичності корінних народів України; міфологізованість та інструменталізацію імперською та тоталітарною пропагандою постаті чи історичної події.

Недоцільним пропонується визначити існування в публічному просторі назв, об’єктів, символів, пов’язаних із реалізацією російської імперської та тоталітарної політики, спрямованої на підкорення України, переслідуванням учасників боротьби за незалежність, здійсненням політичних репресій та інших злочинів імперського та тоталітарного режимів.

Також критерієм такої недоцільності зазначено пов'язаність з назвами російських міст та інших географічних, історичних та культурних об’єктів Російської Федерації, що не пов’язані безпосередньо із українською історією.

Крім цього, прибрати, згідно законопроекту, мають і об'єкти, пов'язані з особами, що брали активну участь у реалізації та/чи пропаганді російської імперської та радянської тоталітарної політики; що брали безпосередню участь у переслідуваннях учасників боротьби за незалежність, здійсненні політичних репресій та інших злочинів цих режимів; особами і подіями, що "були міфологізовані імперською та тоталітарною пропагандою і до сьогодні використовуються російською пропагандою для поширення власних наративів".

При цьому пропонується прописати, що у процесі очищення публічного простору від російської імперської та радянської тоталітарної політики важливо не допустити знищення пам’яті про значущі для України та конкретного населеного пункту історичні постаті та події.

Так, доцільно зберігати назви/об’єкти, пов’язані з особами, які зробили важливий внесок у розвиток української чи світової науки, культури та інших сфер суспільного життя; були прихильними (толерантними) до України та української культури, визнавали її рівність з іншими культурами; боролися із тоталітарними режимами чи зазнали від них переслідування.

Також у новій статті пропонується прописати визначення антиукраїнської пропаганди: нею вважатиметься інформація, яка за своєю формою або змістом спрямована проти України як суверенної та незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, українського народу, його історії та культури, мови, героїв, звичаїв і традицій.

Однак у проекті закону не вказано напряму, яким чином така пропаганда застосовуватиметься як критерій віднесення об’єктів до символів імперської та радянської політики. У нинішній редакції закону про охорону культурної спадщини відсилок до "антиукраїнської пропаганди" теж немає.

Джерело фото: ua.depositphotos.com