- Категорія
- Гаджети
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
FPV-дрони для кожного: як і де навчитися власноруч складати вбивць російських танків
Збирання дронів-камікадзе - не настільки складна справа, як може здатися на перший погляд. Цьому цілком можна навчитися, навіть не маючи досвіду роботи з електронікою. Видання Delo.ua поспілкувалось з виробниками дронів-камікадзе і спільнотою складальників безпілотників - при достатньому бажанні та наполегливості кожен може безкоштовно навчитись збирати “смерть ворогам”, щоб потім передати дрон військовим
Безпілотні літальні апарати (БПЛА) поступово стають грізним та дієвим засобом ураження російської техніки, сховищ боєкомплекту (БК) і груп військових країни-агресора - лише за тиждень з 23 по 30 жовтня ними уражено 42 танки, 54 бронемашини, 65 гармат і 6 складів з БК.
- Хто навчить зібрати "народний" БПЛА?
- Що всередині "народного" FPV?
- Як FPV-дрони впливають на знищення ворожої техніки
- Що допоможе виробникам і складальникам FPV?
Війна в Україні робить все більш популярним клас маленьких дронів-камікадзе FPV, якими оператор керує за допомогою спеціальних окулярів. До повномасштабного вторгнення РФ такі БПЛА використовували для кіберспортивних змагань і швидкісної зйомки, а зараз їх оснащують боєприпасами вагою до 2 кг. Дрон може бути одноразовим, розрахованим на підрив при зіткненні з ворожою технікою, або багатократно використовуватись для скидання боєприпасів на вибрану ціль.
Крім бойових задач, FPV дрони можуть виконувати розвідувальні місії, коригувати вогонь артилерії, залітати в ворожі окопи або переслідувати рухомі цілі. В деяких випадках дронами доставляють воду та медикаменти пораненим бійцям перед евакуацією в безпечне місце.
Це і наступні фото надані медіа Donbas Frontliner, яке висвітлює російську агресію проти України: Instagram,Facebook,Twitter,YouTube,Telegram.
Попри відносно невеликі вантажопідйомність, дальність (до 10 км) і час польоту (орієнтовно 10 хв), такі БПЛА мають головну перевагу - невисоку ціну ($350-600) і просту конструкцію. Це дозволяє "за малі гроші" знищувати техніку росіян, яка коштує дорожче в десятки або сотні разів. Крім того, FPV має невисокий поріг входу - під керівництвом досвідчених інженерів їх може навчитись збирати людина, яка ніколи в житті не тримала в руках паяльник.
Хто навчить зібрати "народний" БПЛА?
В Україні діє доволі багато "гаражних" майстерень, де збирають невеликі партії безпілотників. Зазвичай вони не афішують свою діяльність, і про них знають військові, для яких вони збираються, та вузьке коло причетних.
Однак існують і публічні ініціативи зі складання БПЛА - наприклад, в кінці жовтня проєкт технологічної підготовки військовослужбовців Victory Drones відкрив двотижневий інженерний онлайн-курс "Народний FPV". Сам курс безкоштовний, слухач лише купує комплектуючі (близько 15 тис. грн), з яких власноруч складе дрон. Від спільноти складальників дронів учень отримує:
- Zoom-лекції наживо з спеціалістами;
- Перелік електронних компонентів, інструментів і матеріалів, які потрібно буде самостійно придбати для зборки FPV;
- Доступ до навчальних матеріалів і відео по складанню дронів з можливістю приєднатись до спільноти інженерів, де можна буде радитися, ставити питання, ділитися успіхами;
Координатор "Народного FPV" Юлія розповіла виданню, що ідея проєкту - популяризація підтримки армії серед широких верств населення, які хочуть допомагати ЗСУ. Темпи такого виробництва поступаються "фабричним" - складання свого першого FPV займе цілий день, тоді як виробник дронів Vyriy ("Вирій"), що виступає партнером у організації курсу, збирає БПЛА конвеєрним методом за 36 хвилин.
За її словами, в Україні є дуже багато людей, котрі не можуть просто чекати і займатись своїми справами в часи, коли воїни ЗСУ відбивають російську навалу в далеких від комфорту умовах. Мотивів власноруч зібрати "смерть ворогам" у громадян безліч - від помсти за загиблого друга або родича до бажання опанувати нову спеціальність, яка ще довго буде актуальною.
"Це війна екзистенційна, коли ми боремося за своє виживання, як люди, так і держава. Тому навчатися і допомагати ЗСУ має кожна родина - складати дрони, донатити на ЗСУ, вчитися військовій справі. Ми не знаємо, що буде завтра і в наступному році, скільки триватиме активна фаза війни. Ми всі маємо бути готові, що поряд агресивно-токсична держава, яка не зупиниться", - пояснює координатор проєкту.
Тема популяризації FPV серед широкого загалу дає можливість долучити до роботи людей, які раніше просто донатили гроші на ЗСУ, зазначає керівник київської компанії-виробника дронів Vyriy ("Вирій") Олексій Бабенко. Громадянин включається в виробничу культуру і стає частиною ланцюжку подій і контактів, результатом яких є знищена російська бронетехніка.
"Задача - роздмухати в суспільстві вогонь, щоб якомога більше включалися в підтримку ЗСУ, входили в ком'юніті БПЛА як єдиний організм. Це дає людям змогу докластися саме своєю роботою в своєму містечку чи селі до спільної перемоги".
Поріг входу в складання дронів невисокий. Бажано, щоб слухач курсу вмів паяти хоча б на базовому рівні, але і цьому навчають під час онлайн-курсу. Навчання йде від простих тем до доволі складних - безпеки поводження з дронами, аеродинаміки, використання антен-ретрансліторів, керування БПЛА тощо. Головна ідея волонтерського курсу - дати людині можливість навчитися складати якісні і безпечні для операторів вироби.
Складений під час курсу "Народний FPV" виріб стає повноцінним БПЛА лише після тестування, підкреслює Юлія. Працездатність зібраного дрону в польоті з навантаженням перевіряють інженери Victory Drones, після чого передають протестований гаджет до ЗСУ.
"Якщо ви просто спаяли дрон по інструкції в інтернеті, його ні в якому разі не можна відправляти на фронт: не протестований з вагою дрон небезпечний для наших військових. В ЗСУ теж "літають" пілоти різного рівня, які можуть просто не розібратись з кустарним проблемним виробом. Не треба витрачати час наших пілотів і слати їм неперевірений дрон, якщо ви не впевнені в його здатності літати", - попереджує координатор проєкту.
Якісний український дрон кращий за іноземний. Базово FPV-дрони є гаджетом для дозвілля і не призначались для доставки боєприпасу "в борт" російської техніки. Через це заводський БПЛА з Китаю гірше підходить для виконання бойових задач, ніж дрон, зібраний в Україні під військові потреби. Фабричний FPV не може якісно протидіяти російським РЕБ, коштує дорожче та подекуди має проблеми з якістю - деякі партії китайських дронів постачаються з дефектами виробництва (2-15% браку) або неповним функціоналом.
Через це купівля готових китайських дронів - дорогий і трудомісткий варіант для українського military tech, зазначає Юлія. Іноді їх працездатність і характеристики є справжньою "лотереєю", а військовим все одно треба перезбирати "пташок" і оснащувати їх більш потужними двигунами і передавачами відео. Тому саме українська інженерна школа має сама розробляти і удосконалювати ефективні дрони, які максимально відповідатимуть вимогам ЗСУ.
Потрібна державна уніфікація бази знань про дрони. Координатор проєкту зазначає, що гарною допомогою для спільноти дронарів від Мінцифри стало б створення платформи з базою знань по FPV-дронам, в яку б додавалась систематизована і верифікована інформація по складанню, розробці і експлуатації БПЛА, розміщення навчальних посібників і відео. Крім того, профільним відомствам варто займатись адмініструванням і відсіюванням шкідливої або недостовірної технічної інформації, яка може призвести до браку при зборці дронів.
Що всередині "народного" FPV?
Дрони міряють в дюймах, розповідає Олексій Бабенко. Найбільш масові - дрони на 7 або 8 дюймів, але виробляються і менш масові "десятки" з тепловізором. Щодо обсягів - в жовтні вироблено 4163 дрони, в листопаді їх кількість буде дещо меншою через певний брак комплектуючих і замовлень.
Щодо масштабування виробництва - воно стримується лише кількістю замовлень і їх терміном, цілком реально наростити щомісячний випуск до 20 тис. одиниць за 2-3 місяці. Загальна логіка "Вирію" - збирати стільки, скільки буде потрібно для перемоги над агресором.
Дрони-камікадзе "Вирію" використовують нестандартні частоти для захисту від "глушилок" РЕБ, на відміну від готових китайських гаджетів, якими керують лише на ліцензованих частотах. Крім того, українські дрони дооснащують платами ініціації підриву чи скиду боєприпасу, які не виробляють іноземні компанії.
Загалом, FPV-дрон коптерного типу складається з наступних основних блоків: рами, чотирьох електромоторів, регулятору обертів двигунів, польотного контролеру, приймача для керування, передавача відеосигналу і власне камери для зйомки відео. Дещо додається для вирішення бойових задач - плата ініціації підриву, система скиду боєприпасу, тепловізор та інше, додає Олексій Бабенко.
Ступінь локалізації - більше половини
За його словами, ступінь локалізації дронів наближається до 50%, тому половина виручки за виконані замовлення залишається в українського виробника. Рама, польотні контролери, регулятори обертів, системи зв'язку (окрім відеозв'язку) - все це вже виробляється в Україні.
"Через тиждень-півтора прийде перша серійна партія наших комплектуючих, і локалізація перевищить половину - залишаться тільки китайські мотори, камери і відеопередавачі. Маємо на меті і відеопередавачі зробити українськими, це питання декількох місяців до старту серійного виробництва", - підкреслює керівник Vyriy.
Такі речі як оптику відеокамер буде складно локалізувати, хоча і це можливо. Навіть "китайські" камери не виготовляються повністю в Китаї: наприклад, матриці для них вироблені міжнародною корпорацією Sony.
Дрон-камікадзе може нести боєприпас вагою до 2 кг, але найбільш ефективний баланс між часом польоту і потужністю досягається з 1,2 кг вибухівки на борту. FPV з таким навантаженням гарантовано уражує російську БМП, а влучення декількох дронів може "добити" навіть танк з активною бронею.
Загалом, проблем з доставкою комплектуючих з Китаю немає, хоча деякі фірми цієї країни відмовляються експортувати польотні контролери, уточнює Олексій Бабенко. Основне - платити гроші, і все буде, додає він, хоча поставки і займають певний час.
Частотні перегони продовжуються
FPV-дрон, зібраний декілька місяців тому, вже навряд чи подолає ворожий РЕБ і вразить техніку рашистів, тому що обидві сторони постійно підлаштовуються до нових умов бою і навчаються "глушити" радіочастоти, на яких оператор управляє гаджетом.
"Основна ідея - бігти швидше за ворога, що ми і робимо. Росіяни в середині літа почали глушити сигнал на стандартній частоті 900 MHz, і ми одразу перешли на нові частоти, де у росіян немає готових "глушилок", і які не можна просто купити. За три місяці вони прийдуть до якогось рішення, а через півроку воно стане масовим. Тоді ми знову перейдемо на інші частоти, і нехай вони знов наздоганяють", - зазначає Олексій Бабенко.
Дрони-камікадзе встали на конвеєр
Компанії вистачає робочої сили, оскільки працівники забезпечені ринковою зарплатнею і мотивовані працювати на перемогу України. Виробництво Vyriy побудовано за конвеєрним принципом, коли одна людина збирає якусь одну частину дрону, але швидко і з високим степенем ефективності.
Продукцію "Вирію" замовляє ініціатива "Армія дронів", з якою компанія активно співпрацює. По одному з контрактів вже ведеться робота з Мінцифровізації, і в наступному році її буде набагато більше, додає Олексій Бабенко. Виробник працює з волонтерськими фондами, іноді військові купують БПЛА за власні кошти, а частину дронів безкоштовно відправляє в навчальні центри і школи пілотів БПЛА.
За словами експерта з дронів, льотним школам мало хто допомагає донатами, на відміну від виробників БПЛА. Тому "Вирію" набагато простіше надати школі кілька десятків дронів, щоб якісно навчити операторів і виключити втрати дронів на передовій через брак досвіду.
Дрон без ретранслятора далеко не полетить
FPV-дрон - відносно нескладний продукт, але дійсно ефективно він працює в поєднанні з супутніми елементами - антеннами, ретрансляторами з зручним інтерфейсом, наземними станціями, протоколами зв'язку з іншими дронами, а також адаптацією всіх цих засобів під конкретні бойові задачі. Саме в таке обладнання виробник і вкладає свій R&D-потенціал, пояснює Олексій Бабенко. Окремий дрон-камікадзе може полетіти 1-2 км без супроводу з наземної станції, і, ймовірно, знищити просту ворожу ціль на "нулі". З нормальною "назємкою" FPV здатний залітати до 20 км за лінію фронту, і вражати більш цікаві і "жирні" цілі, які, до того ж, не чекають такого "сюрпризу" з неба.
"Вирій" планує зайти і в РЕБ
Нажаль, розвиток засобів ураження з БПЛА в Україні випереджає РЕБ і радіоелектронну розвідку - цією галуззю військової інженерії займається менше людей і компаній, і вона потребує більш вузькокваліфікованих спеціалістів. Але, через необхідність захищати техніку від ворожих ударних дронів, "Вирій" планує розробки найпростіших систем РЕБ, здатних "саджати об землю" слабо захищені FPV-дрони.
"Якщо чесно, я сподівався, що хтось зробить РЕБ за нас, і нам не треба буде туди лізти. Проходить час, масових засобів РЕБ в ЗСУ поки немає - їх ще не закупили або не виробили. Якщо мова про засоби РЕБ проти невеликих FPV, це нескладний прилад, тому, можливо, і ним займатимемося. Не хотілося б розпилятися на все, але, ймовірно, цим ми теж займемося через певний час", - уточнює керівник Vyriy.
Як FPV-дрони впливають на знищення ворожої техніки
Олексій Бабенко підкреслює, що FPV мають найбільшу питому ефективність серед всіх видів озброєння, задіяних в українській війні - дрон за сотні доларів, робота якого не вимагає постачання тонн палива і боєприпасів, нищить ворожу техніку за сотні тисяч або мільйони доларів. Саме вони зараз змінюють хід бойових дій в багатьох точках зіткнення.
При цьому дешевими дронами активно користуються і вороги: вони мають суттєво більші бюджети на закупівлі БПЛА, і навіть в умовах тотального розкрадання коштів в російській армії це досить грізна сила.
"Я чув перехоплення переговорів, де командир ворожої групи БПЛА звітував "нагору", що в них на 70 використаних дронів лише одне ураження. Йому відповіли, що це нормально, 70 FPV були "пробними" і далі уражень буде більше".
За словами керівника "Вирію", в українських підрозділах бійці навіть без нормального навчання працюють відповідальніше, тому що розуміють, чого коштувало зібрати гроші на дрони - люди в тилу старалися, паяли їх. Військові бережуть "пташок" і сумлінно розвідують цілі, тому мають набагато більший відсоток уражень: в найефективніших груп взагалі більше 70% пусків закінчуються ураженням цілі, що дуже багато для бойових умов. За рахунок цього в ЗСУ кількість уражень в декілька разів більша за показник у росіян, не зважаючи на меншу кількість доступних українцям дронів.
Що допоможе виробникам і складальникам FPV?
Олексій Бабенко називає основні проблеми, що заважають працювати виробникам безпілотників і розтягують строки поставок готової продукції ЗСУ:
Санкції України щодо китайських компаній, що співпрацюють з РФ. Нажаль, китайські компанії єдині в світі виробляють частину ключових компонентів дронів, наприклад, електромотори. Вони постачають їх і до Росії, тому українські виробники БПЛА не мають права закуповувати електроніку напряму у підсанкціїних компаній. Через це доставка таких компонентів коштує дорожче і здійснюється довше, тим самим гальмуючи складання дронів для українського війська.
ПДВ на вироблені в Україні комплектуючі. В Україні в червні прибрали мито на імпорт комплектуючих БПЛА, але воно зберігається для деталей, необхідних для збору комплектуючих в Україні. А отже, в вартість виробленого в Україні дрона буде включений ПДВ з комплектуючих, тоді як повністю готовий дрон можна придбати без ПДВ. Це аж ніяк не стимулює локалізацію виробництва дронів в Україні, констатує спеціаліст.
Проблему можна вирішити, прибравши ПДВ для магазинів-продавців FPV і комплектуючих для них, зазначає керівник "Вирію". Це рішення масштабуватиме в рази виробництво у найменших учасників ринку, як в гаражах збирають десятки дронів на місяць - їхня робота багатократно спроститься і дозволить знизити відпускні ціну на "пташок". Дійсно, держава недоотримає до бюджету певні кошти, але ці гроші в будь-якому разу підуть на перемогу над РФ.
Обмеження на закупівлі дронів державою. Українська держава надмірно контролює закупівлі безпілотників вітчизняного виробництва, встановлені обмеження по витратам бюджетних коштів, по їх характеристикам. При цьому закуплені за кордоном дрони відстежуються менш "завзято".
"Якщо держава купує дрони за кордоном, вона не має змоги контролювати параметри БПЛА, ще й платить за них більше грошей. Тому і питання, чи є тоді сенс контролювати українські дрони, які часто дешевші і кращі, особливо великі дрони. Великі фірми вже навчились працювати з держзамовленнями, але це все одно ускладнення роботи українського виробника в порівнянні з імпортом", - пояснює Олексій Бабенко.
Втім, процедури реально спрощуються, зазначає виробник дронів. Якщо раніше до прийняття участі в держтендері могло пройти декілька років, то зараз це займає декілька місяців. Багато чого спрощується, приходять запити від відомств, що і як можна покращити, а серйозні громадянсько-державні організації на кшталт "Армії дронів" знаходять спосіб успішно співпрацювати з державою.
При цьому існують люди, які блокують притомні рішення, проблемою є і деякі рішення парламенту і Кабміну, які ускладнюють те, що мали на меті спростити. Проте більшість людей розуміє, що в країні війна і military-tech має розвиватись без проблем. Тому його проблеми вирішуються, але сто відсотків, що це можна робити ефективніше, констатує експерт.
Follow Donbas Frontliner: Instagram, Facebook, Twitter, YouTube, Telegram