Про це свідчать дані дослідження WINHUB, які наводить UTG. Водночас ставки оренди якісних складських площ в Україні за останні кілька місяців зросли на 12-13%.

Для бізнесу це означає не лише дорожчу оренду. Великі складські блоки практично зникли з ринку, тому компаніям доводиться розподіляти запаси між кількома майданчиками, змінювати маршрути та збільшувати резерви. У підсумку логістика дорожчає, а додаткові витрати можуть створювати тиск і на кінцеві ціни товарів.

Складський ринок зіткнувся з дефіцитом

Найбільше складських площ було втрачено в Київському регіоні. До повномасштабного вторгнення там було близько 2,2 млн кв. м складської нерухомості. Втрачено близько 1,5 млн кв. м, або 68% цього обсягу.

Водночас відновлення пропозиції не встигає за попитом. У першому півріччі 2026 року в Києві та області вакантність складських площ знизилася до 2,5%. При цьому на ринку практично немає великих вільних блоків: доступними залишаються переважно окремі приміщення площею близько 1 тис. кв. м.

Попит, навпаки, залишається високим. За підсумками січня-червня 2026 року валове поглинання складських площ у Києві зросло на 46%, до 160 тис. кв. м. За цей же період на ринок вийшло 98 тис. кв. м нових площ – на 54% менше, ніж у попередньому півріччі.

Тому для компанії, якій потрібно орендувати 10-20 тис. кв. м, проблема полягає вже не тільки у вартості. Потрібного об'єкта може просто не бути.

Орендодавці отримали перевагу

Дефіцит пропозиції посилив позиції власників якісних складів. За останні кілька місяців ставки на такі об'єкти в Україні зросли на 12-13%, повідомила директорка UTG Євгенія Локтіонова.

У Київському регіоні ефективна ставка оренди складів класу А становить $5-5,5 за кв. м на місяць без ПДВ та операційних витрат. Для найбільш затребуваних або захищених об'єктів окремі угоди сягають $6 за кв. м. У західних регіонах, зокрема на Львівщині, ставки становлять $6-7 за кв. м.

“Через руйнування та стрімке скорочення вакантних площ ринок перетворився на “ринок орендодавця”. Лише за останні місяці через загострення дефіциту ставки на якісні площі в середньому зросли на 12-13%”, – зазначила Локтіонова.

Зміни стосуються не лише розміру орендної плати. Власники скорочують або скасовують періоди без орендної плати, зменшують знижки, жорсткіше підходять до індексації ставок та намагаються укладати довші договори.

Бізнес перебудовує логістику

Зруйнований склад неможливо просто замінити іншим приміщенням. Компанії доводиться перевозити товар, змінювати маршрути, шукати нових операторів і перебудовувати систему управління запасами.

Тому бізнес поступово відходить від надмірної концентрації товарів у великих логістичних хабах. Компанії зменшують площу окремих складів і розподіляють запаси між кількома локаціями. Такий підхід також дає змогу зменшити ризик одночасної втрати значної частини товару через удар по одному об'єкту.

“Диверсифікація складської інфраструктури – це головне системне рішення, яке COMFY впровадив ще на початку повномасштабного вторгнення”, – говорить директор департаменту дистрибуції та логістики COMFY Олег Фещенко.

За його словами, компанія розподіляє запаси між різними регіонами та локаціями, щоб зменшити залежність від окремого складу або маршруту.

Але така модель коштує дорожче. Зростають витрати на оренду, операційну обробку та переміщення товарів. Додаткове навантаження створюють ціни на пальне та дефіцит кваліфікованих працівників.

Логістика може подорожчати на 30-40%

За оцінкою Євгенії Локтіонової, сукупні витрати на логістику виробників і ритейлерів через дорожчу оренду, децентралізацію та подрібнення складської мережі можуть зрости на 30-40%.

Однак це не означає автоматичного зростання цін на товари на такий самий відсоток. Логістика є лише однією зі складових собівартості. Крім неї, на кінцеву ціну впливають закупівельна вартість, курс валют, умови постачання та рівень конкуренції.

“Зростання логістичних витрат не означає автоматичного подорожчання техніки для покупця. На кінцеву ціну впливають також закупівельна вартість, валютні коливання, умови постачання та рівень конкуренції. Додаткові логістичні витрати компанія намагається поглинати в межах операційної ефективності та власної маржі”, – зазначає Фещенко.

Таким чином, дефіцит складської нерухомості створює радше додатковий інфляційний тиск, ніж гарантоване подорожчання товарів. Наскільки ці витрати зрештою позначаться на покупцеві, залежить від маржі компанії та інших складових собівартості.

Які товари найбільш чутливі до дефіциту складів

Вплив складського дефіциту буде різним для різних категорій товарів. Найбільш уразливими є продукти, які потребують спеціального температурного режиму та значних витрат електроенергії.

“Найбільше це вплине на продукти харчування, які потребують спеціальних температурних режимів та високих витрат на енергію. Найменший вплив буде на локальні сезонні товари та інші товари, для яких характерне коротке логістичне плече”, – зазначає Локтіонова.

Холодильні та морозильні склади потребують спеціального обладнання, стабільного електропостачання та більших витрат на утримання. Тому подорожчання оренди й додаткові витрати на резервні джерела енергії можуть сильніше позначатися на собівартості таких товарів.

Натомість локальні сезонні товари, які проходять короткий шлях від виробника до споживача, менше залежать від великої складської інфраструктури.

Чи заплатить за це споживач

У короткостроковій перспективі дефіцит складів навряд чи стане самостійною причиною різкого зростання цін. Для компаній важливіше те, наскільки довго триватиме дефіцит і чи зможуть вони компенсувати додаткові витрати за рахунок власної маржі та оптимізації інших процесів.

Для споживача ризик полягає в іншому. Якщо компаніям доводиться замість одного великого хаба використовувати кілька менших складів, збільшуються кількість перевезень, довжина маршрутів і витрати на управління запасами.

“Коли замість одного централізованого майданчика компанія використовує кілька складів і місць зберігання в різних регіонах, зростають витрати на оренду, операційну обробку та переміщення товару”, – пояснює Фещенко.

Водночас розподілена система має перевагу з погляду безпеки. Якщо один склад або маршрут стає недоступним, компанія може продовжити роботу за рахунок інших локацій.

“У нинішніх умовах для нас важливо оцінювати витрати з погляду стійкості всієї системи. Розподілені запаси дають можливість продовжувати роботу навіть тоді, коли окремий склад, маршрут або регіон тимчасово стає недоступним”, – додає директор департаменту дистрибуції та логістики COMFY.

Що буде далі

Український складський ринок входить у період, коли попит на якісні площі перевищує доступну пропозицію. Нове будівництво частково компенсує втрати, але поки не здатне швидко повернути обсяг складської інфраструктури до довоєнного рівня.

За таких умов компанії й надалі шукатимуть способи розподіляти запаси між кількома локаціями, а попит зміщуватиметься в бік невеликих складів, об'єктів, побудованих під конкретного орендаря, та приміщень у відносно безпечніших регіонах.

Для бізнесу це означає вищу вартість логістики, але водночас і більшу стійкість до нових атак. Для споживача наслідком може стати поступове перенесення частини цих витрат у кінцеву ціну товарів – особливо якщо дефіцит якісних складів зберігатиметься тривалий час.