Справа Гринкевича: посадовцю Міноборони повідомили про підозру

Про це повідомляє пресслужба Державного бюро розслідувань.

За даними слідства, один з директорів департаменту Міноборони «списав» майже 94 млн грн пені львівському бізнесмену, який прострочив постачання товарів за низкою контрактів.

У ДБР зауважують, що у 2023 році підконтрольні бізнесмену підприємства уклали договори з Міністерством оборони України на постачання військового одягу. Зокрема, компанії підписали 23 угоди на понад 1,5 млрд грн. Однак, на той час ці підприємства навіть не мали виробничих потужностей для своєчасного виконання умов договорів.

Щоб уникнути нарахування великих штрафних санкцій, підприємці звернулися до підозрюваного з проханням перерахувати їх та максимально зменшити. Для цього посадовець Міноборони безпідставно уклав додаткові угоди, якими продовжив строки постачання товарів.

Правоохоронці встановили, що через дії підозрюваного виставлені штрафні санкції були безпідставно зменшені з майже 98 млн грн до 4,5 млн грн, тобто на 93,5 млн грн.

Нагадаємо, ДБР завершило розслідування щодо львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та ще чотирьох учасників злочинної організації, які, за висновком слідства, завдали Міністерству оборони 1,167 мільярда гривень шкоди під час закупівлі неякісного одягу для Збройних сил України.

Суть справи Гринкевича

Компанії львівського підприємця Гринкевича виграли 23 тендери на постачання одягу на суму понад 1,5 мільярда гривень для Міноборони.

Однак було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міноборони.

Аналіз зовнішньоекономічних контактів та митних документів зазначених підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для Міноборони.

При цьому правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів, а щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань.

За оцінками ДБР, замовлення товарів у компаній Гринкевича призвело до збитків державі у розмірі 1,2 мільярда гривень і, відповідно, до зриву постачань.

П’ятьом спільникам бюро 17 січня повідомило про підозру у створенні та участі у злочинній організації та у шахрайстві в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах (частина 5 статті 190, частини 1 та 2 статті 255 Кримінального кодексу).

Натомість ще до цього, 29 грудня, правоохоронці затримали Гринкевича під час спроби дати 500 тисяч доларів посадовцю ДБР. За ці кошти чиновник мав сприяти поверненню майна, яке було вилучено в рамках зазначеної вище справи, про яку дізнався бізнесмен.

На початку січня Міноборони вирішило розірвати всі договори з компаніями, які пов'язані з Гринкевичем. 11 січня стало відомо, що суд наклав арешт на нерухоме майно та автівки преміум-класу, які перебувають у власності сім’ї бізнесмена, а також на майно та рахунки підконтрольних йому компаній.

Після оголошення підозри суд заарештував Гринкевича з можливістю виходу під заставу в 429 мільйонів гривень, а трьом його спільникам обрав аналогічний запобіжний захід із заставами у 500 мільйонів для кожного.

22 січня було затримано й згодом заарештовано з тим самим розміром застави п’ятого учасника організації – сина Гринкевича Романа, який намагався втікти з України.