НБУ курс:

USD

41,93

-0,00

EUR

43,58

-0,00

Готівковий курс:

USD

42,35

42,30

EUR

44,40

44,15

Суд скасував визнання керівника КСУ корупціонером через ігнорування запитів НАЗК

Сергій Головатий, Конституційний суд України, КСУ, суддя
Сергій Головатий. Фото: Конституційний суд України

1 травня Київський апеляційний суд визнав незаконним припис Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно виконувача обов’язків голови Конституційного Суду України Сергія Головатого. Про це повідомили у Конституційному суді України.

Таким чином, Київський апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції - Голосіївського районного суду міста Києва, який 2 січня 2024 року визнав Сергія Головатого винним у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 188-46 КУпАП.

Апеляційний суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП НАЗК не мало права розпочати провадження у справі про адміністративне правопорушення, а розпочате – підлягало закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення, а також доказів винуватості в.о. голови КСУ Сергія Головатого.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили, є остаточною й оскарженню не підлягає, йдеться у повідомленні КСУ. Виконувач обов’язків голови КСУ Сергій Головатий привітав відповідне судове рішення.

Коротко про перебіг справи

Нагадаємо, що 14 вересня 2023 року НАЗК скерувало до Конституційного суду України запит із вимогою надати інформацію та копії певних документів, частина з яких стосувалася конституційного провадження. КСУ надав Агентству запитувану інформацію та частину документів, відмовивши в решті через брак законних підстав їх надання.

12 жовтня торік НАЗК внесло припис в.о. голови КСУ Сергію Головатому, надалі вимагаючи надати копії всіх документів. А вже 8 листопада Агентство склало протокол стосовно Головатого за “невиконання своїх законних вимог”. Натомість Нацагентство отримало від КСУ лист про оскарження припису в адміністративному суді.

При цьому в агентстві вказують, що за схожих обставин на його запити у 2019-2020 роках КСУ подібні документи надавав. Тоді не йшлося про Головатого, однак самі документи надавалися листами, зокрема, за його підписом.

За результатами розгляду протоколу НАЗК Голосіївський районний суд міста Києва від 2 січня 2024 року визнав Сергія Головатого винним у вчиненні адміністративного правопорушення та постановив застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень на підставі складеного НАЗК протоколу про адміністративне правопорушення від 8 листопада 2023 року.

Зрештою, Київський апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції, зокрема, через те, що Голосіївський районний суд міста Києва не перевірив законність припису НАЗК та з огляду на те, що Нацагентство витребовувало інформацію та документи, які безпосередньо стосуються конституційного провадження, тоді як це заборонено законом.

Не всі справи закриті

Щоправда, у повідомленні Конституційного суду України ані слова про ще один протокол НАЗК щодо Сергія Головатого. Так, у січні Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що в.о. голови Конституційного Суду України ухвалив рішення в умовах реального конфлікту інтересів, про який не повідомив у встановленому порядку.

Згідно з повідомленням антикорупціонерів, на розгляд до КСУ надійшла скарга, заявник якої зазначив, що Сергій Головатий вніс завідомо недостовірні відомості до ухвали суду та наполягав на його звільненні. Отже, володіючи повноваженнями в.о. керівника КСУ, Головатий убезпечив себе від можливої подальшої перевірки своїх дій, що могли б призвести до його звільнення.

Дії в.о. голови КСУ кваліфіковано за ч. ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП – порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Складений протокол направлено йому на ознайомлення відповідно до вимог ст. 257-1 КУпАП.

У разі визнання судом посадовця винним, йому загрожує покарання у вигляді штрафу, а також можливого внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Крім того, дії судді можуть бути розглянуті як вчинення ним істотного дисциплінарного порушення, що може призвести до його звільнення з посади.