• Середня зарплата в Україні
• Найбільші зарплатні розриви за сферами діяльності в Україні
• Різниця в зарплатах між очікуваннями і пропозицією за посадами
• Як змінювалися зарплати за останні місяці

Середня зарплата в Україні

Географія зарплат в Україні залишається доволі красномовною картою економічних можливостей країни. Так, різниця між столицею та найменш оплачуваними регіональними центрами сягає майже двократного розміру. Лідером, як і слід було очікувати, є Київ — 37 500 грн середньої зарплати у вакансіях, що продовжує відігравати роль головного магніту для фахівців з усієї країни.

Друге та третє місця дісталися промисловому Дніпру (33 000 грн) та західному Львову (29 450 грн), який впритул наблизився до портової Одеси (29 000 грн).

Середину рейтингу утримують міста з відносно стабільним, хоч і не рекордним, ринком праці:

• Ужгород — 28 750 грн;
• Харків — 28 492 грн;
• Івано-Франківськ — 28 000 грн;
• Херсон — 27 266 грн;
• Вінниця — 26 000 грн;
• Миколаїв — 25 544 грн.

А от нижню частину рейтингу формують переважно менші обласні центри, де ринок праці традиційно скромніший:

• Тернопіль — 25 000 грн;
• Житомир — 24 712 грн;
• Луцьк — 24 000 грн;
• Полтава та Хмельницький — по 23 500 грн;
• Рівне — 23 000 грн;
• Чернівці — 22 500 грн;
• Чернігів та Суми — по 22 000 грн.

Замикає перелік Кропивницький із найскромнішою середньою зарплатою серед усіх міст вибірки — 20 000 грн. Різниця майже у 1,9 раза між столицею та останнім містом підбірки зайвий раз підтверджує, що ринок праці в Україні залишається вкрай нерівномірним.

Зарплатні очікування кандидатів по країні виглядають доволі рівномірними, ніж пропозиції роботодавців: розкид між містами тут значно менший. Найвищі запити традиційно формують у Києві — 35 000 грн, тоді як Львів та Ужгород йдуть майже нарівні: по 30 000 грн.

Більшість обласних центрів тримається у діапазоні 23 000–25 000 грн:

• Харків, Івано-Франківськ, Вінниця, Миколаїв, Тернопіль, Чернівці — по 25 000 грн;
• Полтава, Хмельницький, Черкаси — по 25 000 грн;
• Луцьк, Рівне — по 23 000 грн;
• Житомир — 21 900 грн.

Найскромніші зарплатні очікування (на рівні 20 000 грн) фіксують одразу в кількох містах: Херсоні, Чернігові, Сумах та Кропивницькому.

Якщо порівняти ці цифри з пропозиціями роботодавців, розрив по країні виглядає доволі показовим. У Києві та Львові кандидати просять менше, ніж готові платити компанії (35 000 проти 37 500 грн у столиці та 30 000 проти 29 450 грн у Львові — тут ситуація майже врівноважена). 

А от в Одесі та більшості регіональних центрів картина протилежна. Очікування здобувачів часто перевищують реальні пропозиції роботодавців, що створює додаткову напругу на локальних ринках праці та змушує компанії або підвищувати ставки, або шукати кандидатів довше.

Найбільші зарплатні розриви за сферами діяльності в Україні

Найбільша різниця між тим, скільки хочуть отримувати кандидати, і тим, скільки готові пропонувати роботодавці, спостерігається у сфері «Охорона — Безпека — Силові структури». Кандидати очікують медіанну зарплату на рівні 20 000 грн, тоді як роботодавці пропонують 70 000 грн. Розрив становить 50 000 грн.

На другому місці — «Державні установи — Місцеве самоврядування»: при очікуваннях кандидатів у 30 000 грн роботодавці пропонують 70 065 грн. Різниця становить 40 065 грн.

Значний розрив на користь роботодавців зафіксовано ще в низці сфер:

• Нерухомість — 35 000 грн проти 55 000 грн (+20 000 грн);
• Медіа та видавнича справа — 20 000 грн проти 32 500 грн (+12 500 грн);
• Телекомунікації та зв'язок — 30 000 грн проти 41 500 грн (+11 500 грн);
• Автобізнес та сервісне обслуговування — 30 000 грн проти 40 000 грн (+10 000 грн);
• Маркетинг, реклама та PR — 25 000 грн проти 33 875 грн (+8 875 грн);
• IT — 35 000 грн проти 43 200 грн (+8 200 грн).

Помірний розрив на користь роботодавців зберігається ще у кількох напрямках:

• Туризм і подорожі — +7 500 грн;
• Спорт, краса та оздоровлення — +7 500 грн;
• Торгівля — +6 500 грн;
• Дизайн, графіка та фото — +6 500 грн;
• Готельно-ресторанний бізнес — +5 000 грн;
• Консалтинг, аналітика та аудит — +5 000 грн;
• Банки, інвестиції та лізинг — +4 650 грн.

У низці масових сфер очікування кандидатів і пропозиції роботодавців уже майже збігаються:

• Адміністративний персонал, водії, кур'єри — +2 500 грн;
• Логістика, митниця, склад — +1 500 грн;
• HR-спеціалісти та бізнес-тренери — +1 000 грн;
• Робочі спеціальності, персонал для дому — +845 грн.

А от у частині сфер картина розвертається на 180 градусів: тут уже кандидати просять більше, ніж готові платити роботодавці. Найпомітніший такий «зворотний» розрив — у топ-менеджменті, де очікування керівників (70 000 грн) на 22 500 грн перевищують реальні пропозиції компаній (47 500 грн).

Суттєве перевищення очікувань над пропозиціями зафіксовано ще в кількох галузях:

• Будівництво та архітектура — –7 365 грн;
• Наука, освіта та переклад — –6 500 грн;
• Юристи, адвокати, нотаріуси — –6 250 грн;
• Сільське господарство та агробізнес — –6 000 грн;
• Культура та шоу-бізнес — –5 000 грн;
• Некомерційні та громадські організації — –4 183 грн;
• Бухгалтерія, податки, фінанси — –3 000 грн;
• Закупівлі та постачання — –2 500 грн;
• Виробництво, інженери, технологи — –2 000 грн.

У решті сфер (медицині, продажах та роботі для студентів без досвіду) розрив уже майже непомітний і коливається в межах 500–1 500 грн у бік кандидатів.

Загалом, там, де відчувається гострий дефіцит кадрів, роботодавці змушені суттєво переплачувати понад очікування кандидатів. А от у топ-менеджменті, будівництві, науці та юриспруденції, навпаки, амбіції здобувачів випереджають реальні можливості ринку.

Різниця в зарплатах між очікуваннями і пропозицією за посадами

Якщо на рівні галузей найбільший розрив фіксували в обороні та держсекторі, то на рівні конкретних професій картина ще виразніша. Абсолютним лідером тут знову стає військовослужбовець: кандидати очікують 30 000 грн, тоді як роботодавці пропонують 71 500 грн — різниця сягає 41 500 грн. Впритул до нього наблизився мережевий інженер: 40 000 грн проти 71 500 грн, тобто +31 500 грн.

Суттєвий розрив на користь роботодавців демонструють ще кілька технічних та нішевих професій:

• Електронник — 30 000 грн проти 60 000 грн (+30 000 грн);
• Рієлтор — 30 000 грн проти 60 000 грн (+30 000 грн);
• Спеціаліст з продажу та оренди нерухомості — 35 000 грн проти 60 000 грн (+25 000 грн);
• Перекладач — 25 000 грн проти 45 000 грн (+20 000 грн);
• Оператор чату — 20 000 грн проти 37 000 грн (+17 000 грн).

Помітно недооціненими власними очікуваннями виглядають і водії категорії С та автомеханіки:

• Категорія С — 35 000 грн проти 50 000 грн (+15 000 грн);
• Автомеханік — 40 000 грн проти 55 000 грн (+15 000 грн);
• Перукар — 20 000 грн проти 35 000 грн (+15 000 грн);
• Геодезист — 35 000 грн проти 50 000 грн (+15 000 грн);
• Режисер монтажу — 25 000 грн проти 40 000 грн (+15 000 грн).

У сфері маркетингу та digital теж є простір для приємних сюрпризів кандидатам:

• Direct-менеджер — 20 000 грн проти 34 750 грн (+14 750 грн);
• SMM-менеджер — 20 000 грн проти 34 000 грн (+14 000 грн);
• Фотограф — 25 000 грн проти 35 000 грн (+10 000 грн);
• Промоутер — 20 000 грн проти 30 000 грн (+10 000 грн).

Транспортна та кур'єрська сфера — ще один сегмент, де роботодавці послідовно готові платити більше, ніж просять кандидати:

• Водій легкового авто — 26 280 грн проти 40 000 грн (+13 720 грн);
• Водій-кур'єр — 27 000 грн проти 40 024 грн (+13 024 грн);
• Категорія CE — 50 000 грн проти 62 500 грн (+12 500 грн);
• Водій таксі — 30 000 грн проти 41 000 грн (+11 000 грн);
• Водій — 30 000 грн проти 40 500 грн (+10 500 грн);
• Автокур'єр — 30 000 грн проти 40 000 грн (+10 000 грн);
• Дальнобійник — 50 000 грн проти 60 000 грн (+10 000 грн).

Не пасе задніх і сфера послуг та HoReCa:

• Майстер манікюру/педикюру — 20 000 грн проти 32 500 грн (+12 500 грн);
• Сушист — 25 000 грн проти 36 500 грн (+11 500 грн);
• Піцайоло — 25 000 грн проти 35 750 грн (+10 750 грн).

Замикають топ-30 автослюсар, менеджер з продажу автомобілів та радіомонтажник, у яких різниця становить рівно по 10 000 грн, а також інженер ГІС (+12 500 грн).

Найбільший розрив між очікуваннями та пропозиціями стабільно фіксують у професіях, пов'язаних з обороною, технічними спеціальностями та транспортом. Там роботодавці відчувають найгостріший дефіцит кадрів і змушені суттєво піднімати ставки, аби перекрити зарплатні очікування самих здобувачів.

Як змінювалися зарплати за останні місяці

Карта середніх зарплат по обласних центрах ще раз підтверджує звичну ієрархію: Київ (37 500 грн) впевнено лідирує, за ним ідуть Дніпро (33 000 грн), Львів (29 450 грн) та Одеса (29 000 грн). Найскромніші показники — у Кропивницькому (20 000 грн), Сумах та Чернігові (по 22 000 грн).

Втім, останні чотири тижні виявилися показовими не так з погляду зарплат, як з погляду кількості самих вакансій. Доречі, тут тенденція доволі тривожна. Найпомітніше скорочення пропозицій зафіксовано одразу в кількох великих містах:

• Київ — 31 504 вакансії (–15%, або –5 766 за місяць);
• Житомир — 1 509 вакансій (–14%, або –241);
• Вінниця — 2 114 вакансій (–13%, або –316);
• Полтава — 1 343 вакансії (–13%, або –195);
• Харків — 4 558 вакансій (–12%, або –647);
• Хмельницький — 1 427 вакансій (–12%, або –196).

Найбільш різке падіння спостерігається саме у столиці. Якщо в червні–липні кількість вакансій трималася на рівні 56 тис., то до серпня показник просів до 53,2 тис. Схожу динаміку, хоч і менш виражену, демонструють й інші міста зі списку. Це може вказувати на сезонне уповільнення найму наприкінці літа або на обережнішу кадрову політику роботодавців.

Читайте також:

• Середня зарплата у Києві у вересні 2026;
• Середня зарплата у Львові у вересні 2026;
• Середня зарплата в Одесі у вересні 2026.