Українських біженців в Німеччині все більше: ким і де працевлаштовуються

Кількість українців, котрі знайшли роботу в Німеччині,  в серпні 2024 року досягла 272 тис. осіб. Це на 26% більше в порівнянні з початком 2024 року, коли було працевлаштовано 215 тис. осіб. В жовтні 2023 року міністр праці ФРН Губертус Гайль представив програму Jobturbo (можна перекласти як "працевлаштування в турборежимі"). Тоді він заявив: "Мовний бар'єр знижується. Настав час іти працювати", повідомляло свого часу Deutsche Welle. 

Програма спрацювала. Якщо за весь 2023 рік 57,1 тис. українців влаштувалися на роботу в Німеччині, то лише за вісім місяців 2024 року — вже 56,7 тис. Дані за вересень-грудень 2024 року міністерство праці країни ще не обробило та опублікує пізніше. 

Українці найчастіше починають працювати в Німеччині у сфері послуг, зазначає Юлія Сабадаш, керівниця інформаційного каналу для українців у Німеччині European people media.

Проте німецький уряд працює над збільшенням частки працевлаштованих біженців з України. У грудні 2024 року канцлер Олаф Шольц заявив, що хоче заохотити працездатних українців у Німеччині знайти роботу або повернутися на батьківщину. Попередніх кроків німецького уряду зі стимулювання зайнятості українців, за його словами, виявилось недостатньо.

"Занадто багато з них (українців — ред.) перебувають тут вже так довго, що їм пора починати працювати", – підкреслив канцлер.

З іншого боку, президент України Володимир Зеленський заявив про плани створити  установу в Німеччині та Польщі, яка буде підтримувати українців у поверненні або працевлаштуванні.

Скільки всього українців в Німеччині

Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини у відповідь на запит Delo.ua зазначає, що всього в Німеччині проживає 84,7 млн осіб, з яких близько 1,3 млн — українці. Це більше, ніж на початку 2024 року, коли в країні перебувало 1,239 млн громадян України усіх вікових груп, що складало 8,9% від всього числа іноземців.

Через повномасштабне російське вторгнення, українська діаспора в Німеччині стала одною з найбільших, поступаючись лише турецькій (1,55 млн). Українців в країні вже більше, ніж сирійців (972 тис.), румунів (909 тис.), поляків (888 тис.), італійців (644 тис.), хорватів (434 тис.) та афганців (419 тис.). Примітно, що великі діаспори в Німеччині виникли саме завдяки біженцям від війн (Україна, Афганістан), громадянських війн (Сирія), а також шукачів притулку через політичні погляди (Туреччина, період після 2015 року).     

Згідно з даними Держстату Німеччини, найбільше громадян України прибуло в країну у 2022 році: 428,8 тис. у березні, 191,6 тис. у квітні, 97,5 тис. у травні та 50,6 тис. у серпні. За останні пів-року кількість українців-імігрантів стабільно тримається біля рівня в 10 тис. щомісячно: 11 тис. у квітні, 8,6 тис. у червні, 10,3 тис. у серпні, 11,6 тис. у вересні та 11,4 тис. у жовтні.    

Українці вдвічі частіше знаходили роботу у 2024 році 

Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини також надало виданню інформацію про чисельність працевлаштованих громадян України:

З цих даних випливає, що середньомісячна кількість працевлаштованих українців в Німеччині має тенденцію до росту. Якщо у 2023 році щомісячний приріст українців, які вперше вийшли на роботу, становив у середньому 4,76 тис., то в січні-серпні 2024 року цей показник зріс наполовину, до 7,13 тис. осіб.

Тренд на працевлаштування українців в Німеччині активізувався, зазначає міністр праці ФРН Губертус Гайль в доповіді для бюджетного комітету Бундестагу. Лише за вересень 2024 року 8,5 тисячі українців працевлаштувалися на первинному ринку праці країни, пройшли навчання або отримали статус самозайнятих. Це більш ніж удвічі перевищує показник вересня 2023 року.

Зараз багато українських спеціалістів вивчили мову та почали працювати в Німеччині за фахом або відповідно до свого досвіду, пояснює Юлія Сабадаш. На початку великої війни вони працевлаштовувались переважно у сфері послуг та на робітничі спеціальності, але зараз перспективними галузями є ІТ, інженерія, сфера послуг, страхування, догляду за літніми людьми, креативні професії (графічний дизайн, SMM), маркетинг тощо. 

Зберігається інтерес до роботи українців в міжнародних компаніях, де англійська є основною мовою спілкування. Також вони широко представлені у сферах, де цінується багатомовність і культурне різноманіття, особливо в міжнародних командах.

Мовний бар'єр поступово перестає бути проблемою  

В грудні 2024 року голова Федерального агентства зайнятості Андреа Налес пояснила, що ринок праці ФРН зараз не дуже сприятливий для українців, але загальні тенденції свідчать про рух у правильному напрямку. Перешкодами залишаються бюрократична тяганина навколо визнання професійної кваліфікації українців у Німеччині та недостатній рівень знання німецької мови. Однак, за словами Налес, вже реалізуються програми, приміром, для вивчення мови без відриву від виробництва, після початку роботи. 

За даними міністерства праці та соціальних питань країни, саме мігранти з України зараз є найбільш активними учасниками інтеграційних курсів, на яких покращують знання німецької мови до рівня B1 (здатність розуміти інформацію на знайомі теми, спілкуватися в більшості життєвих ситуацій). Дані за 2024 рік у відомства поки відсутні, але у 2023 році саме українці подали 46,2% від заявок на участь в мовних курсах, а у 2022 році — 59,1%. 

Втім, ці дані характеризують скоріше не бажання українців опанувати німецьку мову, а масштаб бойових дій в Україні та інтенсивність прибуття біженців. У 2020 та 2021 році українці взагалі не входили в десятку найактивніших слухачів інтеграційних курсів, хоча теж відносно активно мігрували в Німеччину. 

Недостатнє знання німецької стає перепоною для працевлаштування в багатьох сферах, підкреслює Юлія Сабадаш. Мовний бар’єр часто обмежує доступ до адміністративних посад або роботи, де потрібно спілкуватися з клієнтами чи партнерами. Проте роботу можна знайти і без достатнього мовного рівня, було б бажання. Міжнародні компанії, де англійська є основною мовою, можуть запропонувати роботу навіть без знання німецької. Крім того, для високооплачуваних посад ключовою залишається кваліфікація спеціаліста, і роботодавець зможе певний час миритися з його недостатнім знанням мови.

Наскільки активно українці йдуть на роботу в Німеччині  

Примітно, що відсоток працевлаштованих біженців з України від їх загальної кількості поки що менший, ніж у громадян Сирії, Афганістану та Туреччини.

З іншого боку, частина українських біженців досі живе на грошову підтримку німецького уряду і не шукає роботу, зазначає співрозмовниця видання. Кількість таких випадків скорочується, але вони не завжди пов’язані лише з небажанням українського біженця виходити на роботу і інтегруватись в німецьке суспільство. Дехто просто не працює через прогалини в системі підтримки людей в ФРН. 

“Якщо у родині з двома дорослими й двома дітьми хтось із дорослих починає працювати, соціальні виплати скорочуються пропорційно зарплаті. Для тих, хто отримує мінімальну зарплату на початку кар’єри, це може виглядати фінансово невигідно. Це питання потребує доопрацювання, аби мотивувати людей до працевлаштування, навіть із невеликим доходом”, — пояснює Юлія Сабадаш.

За її словами, працевлаштування в Німеччині не означає, що громадянин України більше не повернеться на батьківщину. Українці розглядають роботу як можливість здобути фінансову незалежність від центру зайнятості, отримати досвід і інтегруватися в суспільство. Це не обов’язково сигналізує про остаточний вибір залишитися в Німеччині. 

Водночас болючим залишається питання, чи є куди повертатися людині або родині в Україні. Іншим важливим фактором є інтеграція дітей в освітні процеси, яка часто впливає на рішення залишитися або повернутися до України, констатує експерт.