Відображають наративи РФ: у Києві визначили ще 53 пам’ятних об’єкти, які планують знести

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Зазначається, що 53 пам’ятники і знаки внесли до переліку пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії та СРСР, що підлягають усуненню з публічного простору міста. 

Як зауважила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко, у зв’язку з діями країни-агресора РФ, в українському суспільстві справедливо загострилось сприйняття монументів та об’єктів топоніміки, що стосуються російської історії та культури.

Тому місто має прибирати з публічного простору об’єкти, що нагадують про СРСР, РФ.

Чиновниця нагадала, що наразі вже чимало зроблено: переосмислено Арку Дружби народів, яка тепер має назву Арка Свободи українського народу, демонтовано багато пам’ятників, зокрема Щорсу, Пушкіну.

Але, як наголосила Старостенко, робота у цьому напрямі має продовжуватися.

Перелік об’єктів 

Зокрема, як повідомляють в КМДА, 30 об’єктів підлягають вилученню з публічного простору, серед них:

• пам’ятник «Радянський танк» на просп. Берестейському, 52/2; 
• чотири башти від радянських танків, що встановлені на честь радянських танкістів, та перебувають на території київських шкіл;
• барельєф, який залишився після демонтажу пам’ятника Володимиру Леніну біля станції метро «Театральна»; 
• три пам’ятники російському та радянському науковцю Івану Павлову за адресами: вул. Госпітальна, 24-А, вул. Шовковична, 39/1, вул. Кирилівська, 103.

Які пам’ятники переосмислять

«Ключовий момент очищення публічного простору від маркерів імперських претензій повинен супроводжуватись глибоким переосмисленням цієї частини української історії та культурної спадщини, тому в перелік включено 23 об’єкти, які підлягають збереженню з вилученням окремих елементів композиції, корекції тексту або окремих його частин", - уточнила Старостенко.

Вона додала, що серед них є пам’ятник радянським льотчикам на вул. Лісова, 56 – пропонується викласти текст українською мовою, замінити пам’ятний напис із радянського на сучасний, з присвятою українським льотчикам, які полягли в роки Другої світової війни.

Також вирішено на пам’ятнику викладачам і студентам КДХІ, які загинули під час Великої Вітчизняної війни (Вознесенський узвіз, 20) згадку про «Велику Вітчизняну війну» замінити на «Другу світову війну», цифри «1941-1945» – на «1939-1945», формулювання «німецько-фашистські загарбники» змінити на «нацистські загарбники».

Окрім цього, буде змінено деталі на пам’ятниках загиблим співробітникам трамвайного депо (вул. Дегтярівська, 4) та учасникам оборони Києва в Голосіївському парку.

Декомунізація в столиці

В Україні триває активний процес декомунізації. В українських містах перейменовують вулиці та зносять радянські пам'ятники.

Нещодавно у Києві перейменували ще 29 об’єктів. 

Нову назву отримали станції метро "Дружби народів" та "Площа Льва Толстого". Також тепер у столиці немає скверу Трудової Слави, парку Пушкіна та скверу Чкалова.