Українці витрачають на шопінг більше за європейців - дослідження

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Про це свідчить дослідження компанії NAI Global, повідомляє LIGA.net.

Згідно даних компанії, у 2023 році обсяги роздрібного товарообігу зрівнялися із довоєнними показниками.

"Сьогодні генерація роздрібної торгівлі з 1 кв. м досягла рекорду. Лише для Київської області генерація становить близько $1000", – зауважують в NAI Global.

Купівельна спроможність українців є доволі високою

Як йдеться у дослідженні, попри війну купівельна спроможність українців є доволі високою, адже, з огляду на дефіцит кадрів,  роботодавці пропонують більші зарплати порівняно з довоєнним періодом.

У NAI Global прогнозують, що зі зростанням заробітних плат буде збільшуватися і купівельна спроможність населення. Як наслідок, будуть зростати витрати на покупки в роздрібних магазинах.

З іншого боку, підвищенню купівельної спроможності сприяє і зростання заробітної плати військовим, що дозволило цій категорії та їхнім сім'ям більше витрачати.

"Збільшення купівельної спроможності та попиту допомогло підтримати бізнес та відновити його функціонування за короткий проміжок часу", - підкреслюють в NAI Global.

Разом з тим цікавим виявися той факт, що українці більше витрачають грошей на ритейл та розваги у відсотковому співвідношенні, ніж громадяни інших європейських країн. І це незважаючи на різницю в середній заробітній платі.

"Основною причиною є додаткові витрати населення Європи на освіту та більш поширену практику взяття кредитів у банках. Це, до речі, є важливим показником у формуванні України як важливого ринку для іноземних ритейлерів", – пояснюють в NAI Global.

Розподіл бюджету споживачів у світі

Зауважимо, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник, українці витрачають на товари та послуги першої необхідності.

Україна - єдина країна, порівнюючи з іншими, в якої витрати на продукти харчування та обовʼязкові платежі перевищують 50% бюджету (66%), що у 2,5 раза більше за середній світовий показник. Серед таких категорій, як одяг та взуття, охорона здоровʼя, транспортні витрати та цифрові послуги, немає відчутної різниці між респондентами в Україні, інших вищезазначених країнах та середнім світовим показником.

Значно менше витрачається на товари та послуги, які не є необхідними для базового існування. Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії, як дозвілля (зокрема, ресторани/кафе), відпочинок і туризм, а також електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку. Україна відзначається низьким показником витрат на ці категорії, менше 5% місячного бюджету (2% та 2% відповідно), чим відрізняється від інших країн, де цей показник наближається до 1/3 бюджету (31% - у США, ПАР та середній у світі), а найменший рівень витрат - 1/4 бюджету (Канада).

Серед зазначених країн, що характеризуються схожим менталітетом та рівнем розвитку, виділяється Польща. В бюджеті поляків на покриття неминучих витрат йде менше половини - 47%, що на 37% менше, порівнюючи з бюджетом українців. Це дає змогу громадянам Польщі витрачати більш ніж третину бюджету на такі категорії, як одяг та взуття (10%), електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку (12%), дозвілля (зокрема, ресторани/кафе), відпочинок і туризм (15%), що, зі свого боку, втричі більше, ніж на це витрачають українці (12%).

При цьому майже немає різниці у витратах на такі категорії, як охорона здоровʼя (українці - 4%, поляки - 5%), транспорт (5% та 6% відповідно) та цифрові послуги (по 4%). На заощадження у людей в Польщі йде 7%, що на 75% більше, ніж у людей в Україні (4%).

Нагадаємо, серед українців побільшало тих, то віддає перевагу вітчизняним брендам і ставить їх у пріоритет перед закордонними. Якщо наприкінці 2022 року про купівлю української продукції заявляли 69% респондентів, то нині цей показник сягнув 74%.