Українці витрачають на шопінг більше за європейців - дослідження

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це свідчить дослідження компанії NAI Global, повідомляє LIGA.net.

Згідно даних компанії, у 2023 році обсяги роздрібного товарообігу зрівнялися із довоєнними показниками.

"Сьогодні генерація роздрібної торгівлі з 1 кв. м досягла рекорду. Лише для Київської області генерація становить близько $1000", – зауважують в NAI Global.

Купівельна спроможність українців є доволі високою

Як йдеться у дослідженні, попри війну купівельна спроможність українців є доволі високою, адже, з огляду на дефіцит кадрів,  роботодавці пропонують більші зарплати порівняно з довоєнним періодом.

У NAI Global прогнозують, що зі зростанням заробітних плат буде збільшуватися і купівельна спроможність населення. Як наслідок, будуть зростати витрати на покупки в роздрібних магазинах.

З іншого боку, підвищенню купівельної спроможності сприяє і зростання заробітної плати військовим, що дозволило цій категорії та їхнім сім'ям більше витрачати.

"Збільшення купівельної спроможності та попиту допомогло підтримати бізнес та відновити його функціонування за короткий проміжок часу", - підкреслюють в NAI Global.

Разом з тим цікавим виявися той факт, що українці більше витрачають грошей на ритейл та розваги у відсотковому співвідношенні, ніж громадяни інших європейських країн. І це незважаючи на різницю в середній заробітній платі.

"Основною причиною є додаткові витрати населення Європи на освіту та більш поширену практику взяття кредитів у банках. Це, до речі, є важливим показником у формуванні України як важливого ринку для іноземних ритейлерів", – пояснюють в NAI Global.

Розподіл бюджету споживачів у світі

Зауважимо, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник, українці витрачають на товари та послуги першої необхідності.

Україна - єдина країна, порівнюючи з іншими, в якої витрати на продукти харчування та обовʼязкові платежі перевищують 50% бюджету (66%), що у 2,5 раза більше за середній світовий показник. Серед таких категорій, як одяг та взуття, охорона здоровʼя, транспортні витрати та цифрові послуги, немає відчутної різниці між респондентами в Україні, інших вищезазначених країнах та середнім світовим показником.

Значно менше витрачається на товари та послуги, які не є необхідними для базового існування. Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії, як дозвілля (зокрема, ресторани/кафе), відпочинок і туризм, а також електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку. Україна відзначається низьким показником витрат на ці категорії, менше 5% місячного бюджету (2% та 2% відповідно), чим відрізняється від інших країн, де цей показник наближається до 1/3 бюджету (31% - у США, ПАР та середній у світі), а найменший рівень витрат - 1/4 бюджету (Канада).

Серед зазначених країн, що характеризуються схожим менталітетом та рівнем розвитку, виділяється Польща. В бюджеті поляків на покриття неминучих витрат йде менше половини - 47%, що на 37% менше, порівнюючи з бюджетом українців. Це дає змогу громадянам Польщі витрачати більш ніж третину бюджету на такі категорії, як одяг та взуття (10%), електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку (12%), дозвілля (зокрема, ресторани/кафе), відпочинок і туризм (15%), що, зі свого боку, втричі більше, ніж на це витрачають українці (12%).

При цьому майже немає різниці у витратах на такі категорії, як охорона здоровʼя (українці - 4%, поляки - 5%), транспорт (5% та 6% відповідно) та цифрові послуги (по 4%). На заощадження у людей в Польщі йде 7%, що на 75% більше, ніж у людей в Україні (4%).

Нагадаємо, серед українців побільшало тих, то віддає перевагу вітчизняним брендам і ставить їх у пріоритет перед закордонними. Якщо наприкінці 2022 року про купівлю української продукції заявляли 69% респондентів, то нині цей показник сягнув 74%.