В Україні може з'явитися нова фондова біржа за участю держбанків і ОВДП

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+

17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR

Забронювати участь

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на матеріали Міжнародного валютного фонду (МВФ).

У документі, який було оприлюднено на сайті МВФ за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF зазначається, що капітал у розмірі близько 0,5 млн доларів буде частково надано державними банками (30%), а інша частина - із приватних джерел, включно з МФІ (міжнародні фінансові інститути).

Уточнюється, що на частку ПФТС припадає 68% обсягу торгів, а бажання створити нову біржу пояснюється метою захистити функціонування вторинного ринку державних облігацій та інших інструментів.

В оновленому меморандумі про економічну та фінансову політику за програмою EFF, підготовленому українською стороною, йдеться про те, що Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Нацбанк і Міністерство фінансів у консультації з МВФ та іншими МФІ запропонували пріоритетні заходи із поліпшення інфраструктури ринку капіталу. На першому етапі НКЦПФР затвердить постанову НБУ, що дозволяє Нацбанку розширити його наявний лінк із Clearstream до кінця липня 2024 року, щоб полегшити доступ іноземного капіталу до муніципальних облігацій та інших боргових інструментів, пов'язаних із відновленням України.

На другому етапі НКЦПФР, Національний депозитарій (НДУ) і НБУ за технічного сприяння МВФ матимуть на меті встановити прямий зв'язок між НДУ та іноземними центральними депозитаріями до кінця липня 2025 року, щоб розширити доступ іноземних інвесторів до ширшого спектра інструментів і ринків. До кінця серпня 2024 року НБУ, НКЦПФР і Мінфін запропонує подальші заходи, спрямовані на поліпшення інфраструктури ринку капіталу.

Нагадаємо, НКЦПФР навесні попередила учасників ринку, представників профільних асоціацій і менеджмент бірж про високий ризик втрати ліцензій двома з трьох бірж, що працюють на ринку, - ПФТС і "Української біржі" (УБ, Київ). Серед можливих причин - невиконання пруденційного нормативу ліквідності, а також структура акціонерного капіталу.

На початку червня Комісія ухвалила рішення про анулювання ліцензії УБ через наявність підсанкційних осіб у структурі акціонерного капіталу, яке УБ має намір оскаржувати.

Найбільшим акціонером ПФТС з початку 2022 року є BOCE Co. Limited. Згідно з даними системи розкриття НКЦПФР, на кінець 2023 року інші акціонери з пакетом понад 5% були відсутні, проте 2 квітня біржа повідомила про отримання 8,856607% акцій ТОВ "Емпоріум" підконтрольного SCM Financial Overseas Limited Ріната Ахметова.

Обсяг торгів на ПФТС 2023 року, за її даними, зріс у 3,6 раза - до 320,8 млрд грн, що становило 63% від загального обсягу торгів організаторів торгів цінними паперами в Україні, зокрема в грудні - 28,6 млрд грн, або 66% від загального обсягу торгів у країні.

На ринку, окрім УБ і ПФТС, ліцензію біржі має також ПрАТ "Фондова біржа "Перспектива" (Дніпро).

Учасникам ринку запропонували створити нову біржу

8 травня група інвестиційних компаній, КУА та банк звернулись до голови комісії Руслана Магомедова з листом (копія є в розпорядженні ЕП) в якому, враховуючи обставини, вони інформували про намір створити нову біржу. Також вони просили підтримати цю ініціативу.

Згодом Магомедов направив листа (копія є в розпорядженні ЕП) прем'єр-міністру Денису Шмигалю, в якому очільник комісії підтримав ініціативу і просив те саме зробити уряд. Державі він запропонував взяти участь в капіталі нової біржі на рівні 25-30%.

В результаті це питання винесли на засідання Ради фінансової стабільності. 6 червня її члени прийняли рішення, що держава не має брати участі в створенні нової біржі.

Фото: ua.depositphotos.com