В "Укрзалізниці" пояснили, чому збитки від вантажних перевезень перевищили 11 млрд грн

За його словами, ще у 2023 році вантажні перевезення приносили прибуток, і компанія загалом отримала понад 5 млрд грн чистого фінансового результату — переважно завдяки перехресному субсидіюванню збиткових пасажирських напрямків коштами вантажного сегмента. Однак ця модель, за визнанням Перцовського, була "історією дуже нездорового організму", яка не могла тривати довго.

Серед головних факторів, що призвели до збитковості вантажних перевезень, — два визначальні.

Евакуація з Покровську Донецької області. Компанія втратила значну вугільну вантажну базу через бойові дії та евакуацію з Донецької області, попри спроби утримувати обхідні шляхи якомога довше. За оцінкою УЗ, це коштувало компанії 7–7,3 млрд грн втрачених доходів від вантажних перевезень.

Зростання вартості електроенергії. Найбільший негативний фактор — мінус 15,4 млрд грн через зростання ціни на електроенергію, хоча обсяги споживання навіть скоротилися. Окремо Перцовський навів приклад першого кварталу, коли урядове рішення змусило компанію імпортувати електроенергію за вищою ціною, що за один день додало близько 15 млрд грн витрат.

Пасажирські перевезення далекого напрямку вдалося зробити прибутковими

За словами Перцовського, компанія намагається закрити фінансовий розрив власними силами та за рахунок державної підтримки. Власна програма оптимізації на 2026 рік розрахована на 10,2 млрд грн і за результатами п'яти місяців виконується на 104%. Серед конкретних ініціатив — рекордний продаж металобрухту (план — близько 9 млрд грн, з яких 1,2–2,2 млрд грн уже реалізовано), продаж непрофільних активів (зокрема передача відомчої медицини в Харкові та Одесі), а також ефективна комерційна оренда площ на вокзалах — за словами Перцовського, окремі локації площею близько 30 кв. м приносять близько мільйона доларів прибутку на рік.

Водночас оптимізація капітальних видатків має й зворотний бік: компанія скорочує програму ремонтів локомотивів і вагонів — понад 160 локомотивів цього року не отримали ремонту. Перцовський назвав це "міною сповільненої дії", яка згодом негативно вплине на технічний стан вагонів і вантажовідправників.

Окремо голова правління виділив пасажирські перевезення далекого сполучення як напрямок, де ситуація принципово змінилася: завдяки запровадженому державою механізму компенсації тарифів (PSO) цей сегмент вперше вийшов у плюс. За підрахунками компанії, державне замовлення дало додатково близько 16 млрд грн фінансування. Натомість приміське сполучення залишається хронічно збитковим і продовжує покриватися за рахунок перехресного субсидіювання — за словами Перцовського, остаточне вирішення цього питання можливе лише після запровадження окремого механізму державного замовлення для приміських перевезень, орієнтовно з 2028 року.

Загалом, за даними компанії, прогноз фінансового результату 2026 року негативний: збиток складе 21,9 млрд грн, а дефіцит ліквідності — 26,3 млрд грн.

"Укрзалізниця" пропонує підвищити вантажні тарифи на 30%

Раніше "Укрзалізниця" оприлюднила проєкт наказу щодо перегляду вантажних тарифів і ініціювала їх індексацію вперше за понад чотири роки. У компанії пояснюють рішення суттєвим зростанням витрат та промисловою інфляцією, яка з 2022 року більш ніж подвоїлася.

В "Укрзалізниці" зазначають, що протягом попередніх років утримували тарифи на стабільному рівні, зокрема за рахунок скорочення витрат і державного фінансування пасажирських перевезень. Водночас накопичені збитки у 2025 році становили 7,6 млрд грн, а за перші чотири місяці 2026 року - 9,3 млрд грн.

Згідно з проєктом рішення, перший етап індексації може набути чинності з 1 серпня 2026 року і передбачає підвищення тарифів на вантажні перевезення на 30%. Також планується уніфікація тарифів на перевезення порожніх вагонів. Другий етап індексації розглядатимуть окремо, орієнтовно з 1 січня 2027 року.

У компанії наголсили, що навіть після підвищення залізнична логістика залишатиметься дешевшою, ніж у 2022–2023 роках, а також суттєво нижчою, ніж у країнах ЄС. Водночас індексація частково компенсує зростання витрат і має наблизити фінансовий стан компанії до стабілізації.

Окремо в "Укрзалізниці" зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення залізнична інфраструктура зазнала понад 5,4 тис. атак, а загальні збитки перевищили 100 млрд грн. Попри це компанія продовжує забезпечувати перевезення пасажирів, вантажів та гуманітарних вантажів і відновлювати інфраструктуру після обстрілів.

Нагадаємо, восени 2025 та у грудні 2024 в компанії вже ініціювали підвищення тарифів на вантажні перевезення на 40%, але така ініціатива викликала різкий спротив бізнесу. Зокрема, проти виступила Українська зернова асоціація, Європейська Бізнес Асоціація та найбільші металургійні компанії ("ArcelorMittal Кривий Ріг", "Запоріжсталь" та шість гірничо-збагачувальних комбінатів).

Бізнес зауважував, що висока вартість логістики залишається одним із ключових стримуючих чинників для експорту. Так, за оцінками експертів, через російську військову агресію логістичні витрати суттєво зросли, у деяких галузях досягнувши 40% від собівартості продукції. У поєднанні зі складною ситуацією в енергетиці, браком персоналу та підвищенням логістичних витрат це значно збільшує фінансовий тягар на український бізнес і знижує конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світових ринках.

Торік "Укрзалізниця" потроїла збиток 

За підсумками 2025 року "Укрзалізниця" отримала 7,66 млрд грн чистого збитку. Собівартість послуг перевищила виторг, а борги злетіли до 118 млрд грн. Згідно з фінансовою звітністю, виторг УЗ впав на 13,5% — до 88,98 млрд грн (у 2024-му цей показник складав 102,87 млрд грн). При цьому собівартість реалізованої продукції не просто не знизилася пропорційно, а навпаки — перевищила доходи та сягнула 100,45 млрд грн.

Суттєвий удар по доходах "Укрзалізниці" завдала втрата частини вантажної бази, яка історично генерувала основний грошовий потік. За підсумками 2025 року загальні обсяги залізничних перевезень скоротилися на 7,8% — до 161,3 млн тонн. При цьому структура логістики зазнала кардинальних змін: перевезення будматеріалів зросли на 3% (до 31,2 млн тонн) та вперше випередили зернові вантажі, обсяги яких обвалилися відразу на 27,3%.

Таке різке падіння перевезень мало комплексний характер і напряму пов'язане з війною. Зниження транспортування вугілля зумовлене системними ударами РФ по об’єктах теплової генерації, що зупинило рух палива. Зернова ж логістика постраждала від своєрідного "ідеального шторму": зміщення термінів збору кукурудзи, вичерпання запасів після рекордного експорту у попередні періоди та логістичних колапсів наприкінці 2025 року через атаки на портову й залізничну інфраструктуру.