М'ясо в Україні восени подорожчає: розповідаємо на скільки та чому

Традиційно, вартість кормів для сільгосптварини зростає паралельно до зростання цін на зернові та олійні культури. Вони за останній рік збільшилися майже вдвічі, а корми, призначені для сільськогосподарських тварин, подорожчали в середньому на 68-84% залежно від інгредієнта.

Для виробників м'яса подорожчання корму означає збільшення собівартості виробництва, адже витрати на відгодівлю деяких видів тварин становлять до 70% собівартості. А значить, у перспективі зростання цін на м'ясо для кінцевого споживача.

Delo.ua з'ясували, що спровокувало різке зростання цін на корми, чи повернуться ціни назад, і головне - яке м'ясо подорожчає в Україні найбільше і наскільки .

Чому подорожчали корми

За останній рік (вересень 2021 року порівняно із вереснем 2020 року) ціни на основні компоненти кормів зросли щонайменше на третину. Наприклад, пшениця +32%, кукурудза +25%, ячмінь +27%, соєвий шрот +26%, шрот соняшника +26%. Основна причина зростання цін на ці культури – підвищений попит на світовому ринку на зернову та олійну групу.

Технолог зі свинарства AVA Group та експерт Асоціації тваринників України Ольга Махно зазначає, що на зростання вартості інгредієнтів для кормовиробництва у 2020-2021 роках впливало одразу кілька факторів – підвищення світових цін на компоненти, неврожай, пандемія коронавірусу, подорожчання логістичних перевезень тощо.

У свою чергу, в Асоціації свинарів України стверджують, що подорожчання сировини для кормів почалося у жовтні минулого року, причому після збирання нового врожаю ціни не лише не знизилися, а й надалі зростають.

Наприклад, сьогодні насіння соняшника та сої дорожчають через те, що збиральна кампанія затягується, а на ринку на них високий попит. А ось ціни на фуражну пшеницю та ячмінь навпаки просіли через те, що їх менше закуповували експортери.

Не змінилася в ціні лише кукурудза — виробники зараз більше зайняті збиранням урожаю і менше торгівлею, а трейдери мають достатньо зернових, щоб виконувати контракти на найближчі кілька місяців. Проте, за прогнозами, до середини осені вона навіть може подорожчати.

Свинина не подорожчає через сезон

За словами Ольги Махно, на початку 2020 року ціни на зернову та білкову групу – основні компоненти для виробництва комбікормів для свиней – зросли на 20-40%. Відповідно значно збільшилася собівартість виробництва. Але до подорожчання продукту це не призвело – закупівельні ціни на свинину до серпня місяця цього року були в межах 41-45 грн/кг – на тій самій позначці, що й рік тому.

За словами Махна, малому та середньому виробнику на ринку через це утриматися складно — деякі свинокомплекси змушені закриватися, а поголів'я вирізати. Тому найближчим часом загальне поголів'я свиней в Україні може скоротитися, а отже, і ціни на м'ясо можуть піти на 5-10%.

В асоціації свинарів України вважають інакше — подорожчання за їхніми прогнозами поки що можна не чекати. У відомстві пояснюють, що витрати на корм становлять до 75% собівартості виробництва свинини, тому його нинішнє подорожчання призвело до збільшення собівартості виробництва свинини в середньому на 25-30% - до 37-39 грн/кг без ПДВ у першій половині поточного року. Але зростання роздрібних цін це, проте, не призвело.

Так, за даними АСУ, у період із січня до серпня 2020 року середня вартість свинини становила 128,5 грн/кг, а в такий же період рік тому — 127,5 грн/кг. Тому якщо роздрібні ціни в цей період і підростали, то зовсім незначно і епізодично.

В Асоціації вважають, що найближчим часом ця тенденція збережеться, і якихось суттєвих подорожчань у цій товарній категорії не буде. "Восени традиційно виробничі процеси нормалізуються, тобто відновлюються темпи зростання свиней, а попит на свинину відновлюється до нормального і вже не досягає піків, як навесні та влітку", - підсумували в АСУ.

Курятина: +5% через амінокислоти

Експерт із птахівництва Асоціації тваринників України Ірина Бойко розповіла Delo.ua, що зараз в Україні витрачають ще старі запаси кормів для птиці. Плюс почався збір нового врожаю, тому ринок сировини для кормовиробництва насичений, а отже, передумов для значного зростання цін немає.

Картину затьмарює вартість незамінних амінокислот, які обов'язково додаються до кормів, адже організм птиці не може їх синтезувати самостійно. На сьогодні вони не лише подорожчали, а й досягли максимальної позначки з 2016 року. Амінокислоти дорожчають через збільшення собівартості їх виробництва, впливу пандемії та подорожчання контейнерних перевезень із Китаю.

За останні півтора місяці амінокислоти додали у вартості близько 20%, білкова сировина має високу ціну, а зернова демонструє середню тенденцію подорожчання.

Через це, за словами Ірини Бойко, у серпні-вересні корми для птиці подорожчали в середньому на 5%. Тому закупівельна ціна курчат-бройлерів збільшилася до 42 грн/кг, а охолодженої тушки на переробних заводах – до 60 грн/кг.

Якщо новий врожай сої та соняшника дасть здешевлення білкової групи, то вона компенсує загальне подорожчання іншої сировини, і ціни на корми найближчим часом не зміняться.

Виробники яловичини чекають на зниження цін на корм

На думку експерта з великої рогатої худоби Асоціації тваринників України Ольги Лози, причина подорожчання кормів для тварин – зміни ціни на зернові та протеїнові добавки у корми з вересня 2020-го до сьогодні, в середньому на 68-84% залежно від інгредієнта.

"Минулого року причиною подорожчання інгредієнтів (ячменю, пшениці, кукурудзи, соняшника, сої) стала низька врожайність. Але цього року ми розраховуємо на іншу картинку", - розповідає Лоза.

Станом на середину вересня поточного року в Україні обмолочено лише 344 тисячі га соняшнику або 5% площ, з яких зібрано 715 тисяч тонн із врожайністю 2,08 тонн/га. При цьому врожайність у центральних та західних регіонах значно вища, тому прогноз у 17,5 млн тонн виглядає реально та значно перевищує торішній результат.

Однак навіть у разі, якщо сировини для кормів буде достатньо, розраховувати на значне зниження їхньої вартості не варто.

"Зниження вартості кормів ми прогнозуємо не більше, ніж на 20-25%. Слабке світове виробництво олійних культур збільшують закупівельні ціни на сою, ріпак і соняшник, а це означає, що виробники значно не знижуватимуть ціну", - зазначила Ольга Лоза.

Що вплинуло на вартість м'яса, крім сільгоспкормів

Цього року на виробників свинини відчутно вплинули зміни системи оподаткування. Так, з 1 серпня ставка ПДВ при операціях з постачання свиней зросла з 14% до 20%. Відповідно, ринкова ціна живця з урахуванням ПДВ відчула ці зміни.

"За рахунок цього склалася неоднозначна ситуація: для свинарів-платників ПДВ та з ланцюга реалізації свинини з ПДВ (переробка та рітейл) нічого не змінилося. У серпні спостерігалося подорожчання до 3% за рахунок сезонного попиту. А от домогосподарства, незареєстровані виробники (частка нелегального) ринку свинини оцінюється майже в 30%) і підприємства, які ПДВ не платять, отримали можливість підвищити ціну реалізації з ринкової ПДВ. Це призвело до зростання ціни на прилавку, насамперед на базарах та невеликих м'ясних магазинчиків", - коментують в АСУ.

При цьому станом на початок 2021 року в порівнянні з попереднім роком в Україні спостерігалося скорочення поголів'я практично всіх видів худоби: ВРХ — 7%, вівці — 5%, коні — 10%, птиці — 9%. Виняток становить лише поголів'я свиней, яке збільшилося на 3%.

Так, за даними УКАБ, за перше півріччя 2021 року промислові підприємства виробили на 13% менше яловичини порівняно з аналогічним періодом минулого року, що призвело до зростання цін на цей продукт на 28%.

Delo.ua вже писали про скорочення поголів'я великої рогатої худоби до кінця 2021 року, через що молочна продукція в Україні може подорожчати в середньому на 2%, оскільки існуючих програм держпідтримки фермерів та імпорту корів вже не достатньо.

При цьому в першому кварталі 2021 року Україна істотно наростила імпорт великої рогатої худоби, коли вдалося імпортувати на 17,9 млн гривень, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року. В Асоціації виробників молока зазначили, що імпорт цих тварин допоможе покращити генетику корів, особливо коли у фермерських господарствах скорочується поголів'я.

Наталія Лошакова, спеціально для Delo.ua