В Україні збільшується молочний дефіцит: влада допомагає виробникам "для вигляду", а імпорт продовжує зростати

Наприкінці січня 2022 року у Комітеті з питань економічного розвитку відбулася робоча нарада, на якій учасники молочного ринку, профільні асоціації та представники влади обговорили поточну ситуацію в молочній галузі — на думку перших, уже критичну.

Учасники ринку впевнені — щоб її відновити потрібна ціла стратегія та більше фінансування. Але влада вважає, що позитивний результат дає існуюча програма фінансування тваринницької галузі. Хто ближче до істини, розбиралося Delo.ua

Чому молочна продукція з України сягає дефіциту

Сьогодні у "молочці" працюють 178 молокопереробних підприємств. Але через подорожчання енергоресурсів частина з них незабаром може закритися. Також негативно позначається на ринку молочної продукції підвищення вартості кінцевого споживача, впровадження НАССР для поліпшення якості молока, дорогі інгредієнти для кормів та скорочення поголів'я худоби.

За даними Держстату, обсяг виробництва молока у домогосподарствах у 2021 році становив 6 млн тонн, при тому, що у 2019 році цей показник був у межах 7 млн тонн. Тобто, за два роки обсяг виробництва молока у домогосподарствах України знизився майже на 17%.

Як наслідок — збільшився дефіцит молока для переробки. Наприклад, якщо 2019 року на переробку надійшло 3,8 млн тонн молока, то 2020-го — 3,5 млн тонн. А 2021 року ще менше — 3,2 млн. тонн молока. Тобто, за два роки обсяг молока, що надходить на переробку, скоротився майже на 19%.

Але якщо врахувати, що у 2021 році в Україні сільгосппідприємства та домогосподарства сумарно виробили 8,7 млн. тонн молока, а на переробку надійшло лише 3,2 млн. тонн, оскільки ринок продовжує йти в тінь.

Чому росте тіньовий ринок молока і що потрібно, щоб повернути фермерів на легальний

За підрахунками Союзу молочних підприємств, у тіні сьогодні близько 20% сировини. В основному воно надходить на переробні підприємства, які займаються фальсифікатом або виробляють продукцію низької якості. Один із найпопулярніших молочних продуктів-фальсифікатів — вершкове масло. Лише за 2021 рік Держспоживслужба вилучила із магазинів 13 тонн його фальсифікату.

Тому профільні асоціації закликають державу втрутитися — надати фермерам фінансову підтримку, щоб ті мали змогу покращити свій продукт і тим самим повернути молоко з тіньового ринку на легальний.

Також варто врахувати, що з моменту набуття чинності Договором Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products (ACAA), який є частиною Угоди про Асоціацію України з ЄС, у нашій країні розпочалася гармонізація законодавства із законодавчою базою ЄС. Як наслідок, для виробників, імпортерів, розповсюджувачів оптової та роздрібної торгівлі запрацювали нові правила, що ґрунтуються на принципах НАССР. Працювати з них потрібно й українській молочній галузі.

Тому великі молочні підприємства поступово вдосконалюють якість молока та переробники закуповують його охочіше, ніж від населення. За останніми даними, від сільгоспвиробників на переробні підприємства сьогодні надходить уже понад 70% молока. А продукт приватних ферм, які не мають фінансової можливості покращувати свої виробництва і, тим самим, доводити їх до стандартів якості HACCP, користується попитом у переробників все менше.

Чому велика рогата худоба перекочувала з України і як це виправити

Крім цього, для "молочників" з великих підприємств та населення ускладнює ситуацію скорочення поголів'я великої рогатої худоби. При цьому саме в останніх скорочення найбільш істотне. Ця тенденція набирає обертів не лише в Україні, а й у світі, зокрема й через урбанізацію.

Тому минулого року українські фермери різко наростили імпорт великої рогатої худоби : за перший квартал 2021 року обсяг його імпорту у грошовому вираженні становив 17,9 млн. гривень, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Але незважаючи на імпорт, динаміка скорочення поголів'я, як і раніше, негативна. У приватного сектора на кінець 2021 поголів'я скоротилося на 25%, а до кінця 2022 цифра може зрости. У сільгосппідприємств ситуація краща: у 2021 році скорочення поголів'я досягло лише 8%. В цілому ж, загальна кількість корів в Україні наближається до 1,5 мільйона голів, що на 6,6% менше, ніж у січні 2021 року.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства вважають, що поголів'я скорочується через масове вивезення племінної худоби з України до Узбекистану та Казахстану. Цьому сприяє нульова митна ставка. А вивозять переважно тому, що ціни на племінних корів у цих країнах трохи вищі, ніж в Україні. Тому в уряді не відкидають, що виправити ситуацію може підвищення митної ставки.

Але в Асоціації виробників молока із цим не згодні — завдяки експорту фермери, які не можуть отримати очікуваного рівня прибутку від продажу молока, мають можливість заробляти. А мито їх цієї можливості позбавить, оскільки цю нішу на зовнішньому ринку займуть інші експортери.

В Асоціації допускають введення мит хіба що на молодняк, оскільки телята, яких перестануть експортувати, можуть у майбутньому поповнити українські молочні ферми.

Експорт молочних продуктів знижується, а імпорт зростає

Скорочення поголів'я великої рогатої худоби та обсяги виробництва "молочки" призвело до скорочення експорту готової молочної продукції. Наприклад, 2020 року Україна експортувала її на 13,8% менше, ніж 2015-го. А вершкового масла та сирів - на 38,6% та 11,3% відповідно.

Минулого року ситуація не покращала - за 11 місяців 2021 року експортне постачання молока та молочних продуктів скоротилося порівняно з 2020 роком на 17,2%, а вершкового масла — на 7,8%. Найкраще в експортному плані почувалися виробники сирів, які експортували на 14% більше продукту, ніж у 2020-му році.

Закономірно, що зі зниженням експорту та зменшенням "молочних" потужностей українських виробників зростає імпорт молочної продукції. А закордонні виробники дедалі більше конкурують із вітчизняними на внутрішньому ринку. Так, у 2020 році імпорт молока та молочних продуктів порівняно з 2019 роком виріс на 119%. Тобто більш ніж удвічі. За вершковим маслом та іншими жирами ситуація ще гірша — імпорт збільшився на 194%. А сирів ми імпортували більше на 97,1%.

За 11 місяців 2021 року імпорт молока та молочних продуктів зріс порівняно з аналогічним періодом 2020 року на 32,9% , сирів на 16,7%, а імпорт олії та жирів скоротився на 8,6%.

Крім того, на ринку не виключають, що незабаром Україна наростить імпорт не лише готової молочної продукції, а й молочної сировини, оскільки вона має дефіцит, а на європейському ринку — надлишку.

Держава підтримує галузь, але цього недостатньо

Минулого року в уряді заявили, що на підтримку молочної галузі держава виділяє 4,4 млрд гривень. Кошти призначені для підтримки приватних фермерів та компенсації до 80% за племінне поголів'я. Але за фактом за минулий рік на "молочників" витратили лише 2,4 млрд. гривень, тобто близько 50%. Інші кошти пішли на підтримку хмелярства, інші види тваринництва, виноградарство та відшкодування купленої техніки. Крім того, логічно припустити, що далеко не всім фермерам вигідно виходити з тіні. А без цього на держпідтримку не можна претендувати.

Незважаючи на це, в Мінекономіки все ж таки бачать позитивні зміни після фінансування, тому в 2022 році уряд має намір розширити програму і виділити 8 млрд гривень на розвиток молочної галузі. Але у Спілці молочних підприємств вважають, що цього недостатньо. Для розвитку молочної галузі потрібна комплексна стратегія.

Наприклад, потрібно збільшити виробництво молока щонайменше на 4 млн тонн. Але щоб виробити 1 млн тонн молока, необхідно інвестувати близько $1 млрд. А отже, для збільшення обсягів на 4 млн тонн молока, вкласти потрібно не менше $4 млрд. І якщо цього не зробити, на полицях українських магазинів незабаром половина молочної продукції буде представлена імпортом .

Держпідтримка молочної галузі в такому обсязі для європейських країн не є рідкістю. Наприклад, Польща протягом 2003-2018 рр. виділила з бюджету 30 млрд євро на закупівлю обладнання та облаштування інфраструктури молочних підприємств. Німеччина за цей же період субсидувала молочну галузь у сумі 64 млрд євро. На тлі цих цифр українці 4,4 млрд гривень держпідтримки виглядають непереконливо.

Крім того, в Україні діє програма компенсації податкових відсоткових ставок для придбання сільгосптехніки, але молочна галузь з якихось причин у цій програмі повною мірою не бере участі. Також з 2017 року у ЗУ "Про державний бюджет" передбачено, що не менше 1% аграрного ВВП країни, а це 6-7 млрд гривень, має спрямовуватись на державні програми розвитку АПК, проте українські аграрії про такі суми тільки чули, але не бачили .

"Молочники" впевнені, щоб стимулювати галузь, владі необхідно переглянути програму держпідтримки, допомогти у залученні зарубіжних інвестицій, імпортувати обладнання для підприємств та детенізувати ринок.

Також важливо відновити програми цільових підтримок, включаючи компенсацію відсоткових ставок із кредитування, створити програму стимулювання купівельної спроможності, щоб закладалася компенсація на будь-яку набуту одиницю продукції. І допомогти виробникам молочної продукції із виходом на зовнішні ринки.