Емоційне рішення та груба помилка чиновників: чому Кабмін скасовує пільги на імпорт

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Проте економісти переконані, що пільги на імпорт з самого спочатку були грубою помилкою українських чиновників. Кореспондент Delo.ua Ілля Требор розібрався, скільки Україна втратила через неї та що сьогодні пропонує Міністерство фінансів.

У середині березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив — економічна та податкова система, що існувала у мирний час, не може бути відповіддю на виклики воєнного часу. Тому уряд запускає нову економічну модель, за якою бізнес отримає "максимальну свободу".

На період воєнного стану, наприклад, ФОП дозволили не платити ЄСВ, якщо вони не отримують дохід. Відклали до завершення воєнного стану й стягнення санкції за порушення закону про РРО. До кінця року на територіях, де тривають бойові дії, людей звільнили від сплати за землю.

Були в пакеті нової економічної моделі та пільги з імпорту. Ставку ПДВ щодо нафтопродуктів знизили з 20% до 7%, а окремі категорії товарів звільнили від мит та дозволили ввозити на територію України без надання відповідних документів митним службам. Так, за новим законом, митні платежі не потрібно було платити за транспортні засоби.

Не всі очікування уряду справдилися. Незабаром Марченко поскаржився, що надходження від української митниці під час війни скоротилися на 80%. За підсумками березня Мінфін чекав від митниці 7 млрд грн, хоча у планах було 39 млрд грн. Марченко назвав це "об'єктивною дійсністю", оскільки київська, одеська, східні та північні митниці на той момент не працювали.

Пізніше в Мінфіні звітували про проблеми квітня, зазначивши — доходи загального фонду держбюджету України становили 76,2 млрд грн. Це майже на 30% менше у порівнянні з березнем. А у квітні 2021 року надходження становили взагалі 94,1 млрд грн. Дефіцит бюджету за перші чотири місяці поточного року становив 146,6 млрд грн.

Нарешті, наприкінці травня уряд вирішив відмовитися від частини нової економічної моделі та, наприклад, скасувати пільги на імпорт.

У законопроекті також зазначається, що зниження оподаткування імпорту створило для нього "конкурентні переваги в порівнянні з продукцією, що виробляється всередині країни". Внаслідок цього українські виробники отримали додаткові перешкоди для відновлення власного виробництва. У Міністерстві фінансів додали — в умовах воєнного стану Україна має консолідувати всі доходи для боротьби з агресором, а тому пільги на імпорт товарів мають бути "переоцінені та переглянуті".

Кабмін пропонує повернути податки у таких ситуаціях:

• для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи (за даними митної статистики, у середньому щомісячні втрати доходів бюджету становлять близько 3 млрд грн ПДВ та ввізного мита);
• для підприємств, які не сплачують ввізне мито (у середньому щомісячні втрати доходів бюджету становлять близько 0,5 млрд грн ввізного мита);
• для транспортних засобів, що ввозяться громадянами (завезено понад 119 тисяч автомобілів).

"Водночас, реалізація положень закону дозволить зокрема збільшити надходження до державного бюджету України митних платежів щонайменше на 3,5 млрд гривень щомісяця з урахуванням нинішніх темпів імпорту", - резюмують автори ініціативи.

Економісти рішення скасувати пільги загалом називають гарною ідеєю, а ось сам розворот "нової економічної моделі" сварять. Директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін наполягає: безсистемна податкова політика погана для українського бізнесу. Він розуміє, що з одного боку уряду необхідно наповнювати бюджет. Але з іншого — у кризовий період політика має бути більш системною та зібраною. Згоден із ним і економіст Олексій Кущ.

Експерт звертає увагу — саме ПДВ на імпорт в Україні є бюджетотворчим. Фактично ці гроші мають дві функції: перша — захист внутрішнього ринку та внутрішнього товаровиробника, друга — наповнення бюджету. Кущ порівнює нинішню ситуацію та проблеми під час коронавірусної кризи, коли частина також підприємств зупинилася. Економіст нагадує, що в Україні тоді була відносно спокійна ситуація із надходженнями до бюджету саме через оподаткування імпорту.

"Фактично оподаткування імпорту це оподаткування споживання імпортних товарів, а не економіки. Відповідно, зняття ПДВ було найгрубішою помилкою наших чиновників. Це призвело до колосального дефіциту бюджету. Те, що зараз повертають — абсолютно правильне рішення. Хоча й запізніле. Бюджет, за моїми оцінками, за чотири місяці втратить більше 100 млрд грн. Десь по 20-25 млрд грн щомісяця ми втрачаємо саме за рахунок цього рішення", - резюмує Кущ.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін вважає запровадження пільг "емоційним рішенням українського керівництва". За його словами, це була відповідь на знищення російськими загарбниками великої кількості автомобілів українців.

Незважаючи на проблеми з бюджетом, сьогодні частина урядових послаблень залишається чинною. Наприклад, скасування пільг на імпорт не стосується нафтопродуктів, які, як і раніше, завозитимуть під нульовим акцизом та 7% ПДВ. Залишається й пільгове оподаткування бізнесу. Проте, як довго уряд зможе зберігати такі правила гри — незрозуміло. Міністерство фінансів панічно шукає варіанти наповнення бюджету, а податковий локомотив нинішньої влади нардеп Данило Гетманцев уже кілька тижнів відкрито говорить про бажання поновити перевірки для бізнесу.