Поки йде війна, зібрати більше податків, закрутивши гайки, не вийде — Гетманцев

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За останні 2,5 роки український бізнес зазнав чималих масштабних податкових нововведень, здатних стати для нього ударом: законопроект № 5153 про податкову амністію, фінансовий моніторинг, податковий законопроект № 5600 і, звичайно ж, фіскалізація — законопроекти №1053-1 та № 1073 про використання РРО у торгівлі, сфері громадського харчування та сфері послуг.

Їх автор — голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев . За версією порталу "Слово і Діло", він є найпродуктивнішим народним депутатом у Верховній Раді IX скликання, адже за час своєї роботи на цій посаді він ініціював понад 250 законопроектів і майже 70 з них стали законами.

З початком війни його підхід до оподаткування кардинально змінився: тепер бізнесу дають максимальні податкові послаблення, адже, незважаючи на безмежну мужність українців, котрі борються з окупантами, без працюючої економіки у війні перемогти буде непросто.

Як на українській економіці позначилася війна із РФ? Які податкові послаблення та стимули працюватимуть заради перемоги над російськими окупантами? Що з цього буде найефективнішим інструментом у війні? Про все це Данило Гетманцев розповів у бліц-інтерв'ю редактору розділу "Бізнес" видання Delo.ua Олені Ковтун.

Минулого тижня прем'єр-міністр Денис Шмигаль написав посаду, в якій наголосив, що у воєнний час дуже важливо, щоб працював бізнес, тому держава надала йому максимальні податкові стимули. Розкажіть про головні?

— Ми зробили дуже багато у цьому напрямку. По-перше, для фізичних осіб-підприємців 1-ї та 2-ї груп з оборотом до 10 млрд гривень ми запровадили добровільну сплату єдиного податку на суму 2% від обороту. Також ми звільнили українців від земельного та екологічного податку. У четвер ми проголосували за звільнення податку на нерухомість для тих компаній,   які працюють у тих регіонах, де на сьогодні ведуться бойові дії.  

Крім того, за програмою "5-7-9%" бізнес на час воєнного стану зможе кредитуватися під 0% на суму до 60 млн. гривень. Також ми скасували 600 ліцензій та регуляцій для бізнесу. Діятиме лише 20, які неможливо скасувати, наприклад, про поводження з радіоактивними відходами. І, звичайно, запустили програму евакуації підприємств із зони бойових дій.  

Насправді зараз податковий тиск на бізнес знизився до мінімуму. Та й взагалі, воно наразі вже досить умовне. Ціль цих змін — економіка, яка працює навіть тоді, коли в країні війна. Економіка сьогодні як ніколи має працювати на суспільство, працювати на себе та збільшувати зайнятість населення. Тому ми провели всі ці рішення.

А у чому логіка? Війна — задоволення не з дешевих, а отже надходжень до бюджету потрібне більше, а не менше. Отже, податки треба збільшувати, а не знижувати. Чому в Україні зараз відбувається навпаки?

— Якщо ви думаєте, що в рамках податкової системи, яка працювала у мирний час, ми змогли б зібрати більше податків просто закрутивши гайки, то ви помиляєтеся. Податки не збираються, виходячи із рівня адміністративного тиску. Податки збираються, з працездатності економіки.

Звичайно, податкові платежі у нас зменшуються. Але говорити про бюджетні провали ми не можемо, адже порівнювати можна лише порівняні параметри. Економіка мирного часу та економіка військового – дві різні економіки. І навіть при цьому план на березень податкова виконає та перевиконає. Я маю на увазі мирний план на березень. І навіть якщо ми з вами порівняємо, наприклад, квітень - повністю військовий місяць, ми все одно не матимемо провалу з оподаткування. Нам просто нема з чим порівнювати.  

Саме тому ми й ухвалили рішення, що економіка має працювати. Отже, бізнесу потрібно сплачувати податки, але ми вирішили, що це має бути мінімальний податок. Різницю ми компенсуватимемо за рахунок допомоги партнерів, яку ми зараз отримуємо.

Але з податковими послабленнями вже закінчили чи податковий комітет працює зараз над чимось ще?

— Наше з вами завдання максимально зберегти те, що є, а не примножити. Податкові зміни — лише один напрямок. Друге – збільшення державного замовлення. Третій важливий на сьогодні напрямок — евакуація підприємств. Четверте – робота з переселенцями із зони бойових дій, яких потрібно працевлаштувати. Усе це — комплекс взаємозалежних завдань, що змушує економіку працювати. У тому числі й у воєнний час. Тому так, податковий комітет продовжує роботу.

Програма евакуації підприємств. Кого вже вдалось перевезти? Бізнес активний у цьому напрямку?

— На сьогоднішній день ми отримали вже понад 1200 заявок від компаній, які хочуть перевезти свої потужності туди, де вони зможуть працювати, поки в країні триває війна. Більше того, 50 підприємств уже поновили роботу на новому місці. Всі інші якраз у стані переїзду.  

За цією програмою ми намагаємося реагувати максимально швидко — щойно з'являється заявка, ми одразу ж зв'язуємось із підприємством. Тому єдине, що може завадити переїзду — бойові дії, які унеможливлюють цей процес. Ми самі їздимо на ці підприємства, але, на жаль, навіть водії фур часто відмовляються їхати туди, де зараз точаться активні бої. І ми їх розуміємо. Ніхто не може дати наказ водієві їхати та вивозити.

Програма реалізується за бюджетні кошти, але якоїсь фіксованої та наперед визначеної суми на це у нас не передбачено. Вартість евакуації визначається за підсумками переїзду та залежить від витрат "Укрпошти", "Укрзалізниці" та інших перевізників, виходячи з їх розцінок. Ми дуже плідно працюємо у цьому напрямі, адже його важливість для майбутнього мирного часу переоцінити складно.

Остання реформа мирного часу, з якою у бізнесу асоціюється ваше ім'я, — запровадження обов'язкових касових апаратів. Через війну її довелося відкласти? Чи бізнес, який сьогодні не використовує РРО та ПРРО, штрафують?

— Насправді я переконаний, що ця реформа вже відбулася. І відбулася ще до війни. На даний момент це дуже важливо, адже саме РРО дає державі можливість виконати дуже важливу у час функцію — контролювати ціноутворення. Крім РРО іншого інструменту для цього просто не існує. Як ми можемо довести перевищення регульованих ціни соціально значущі групи товарів? Ніяк. Слава Богу, я дуже радий, що ми встигли завершити і вона на сьогоднішній день успішно працює.  

Так, на період воєнних дій ми звільнили ФОП від штрафів. Власне, ми обіцяли це зробити ще до війни, і ми це зробили. Але в будь-якому випадку, сам по собі цей інструмент дає можливість не допускати мародерства в тому чи іншому вигляді.

Щодо мародерства. Позаминулого тижня підвищення цін на низку товарів під час воєнного стану ви назвали саме так і закликали уряд вжити заходів щодо підприємців, які ним займаються та націоналізувати їхній бізнес. Вас почули?

— Військовий час означає військові закони. Звичайно, ми маємо таку можливість, але я своїм постом просто запропонував замислитись над своєю поведінкою тим, хто завищує ціни. Адже вони займаються не бізнесом, а мародерством. Задуматись про можливі фатальні наслідки для свого бізнесу. Я більш ніж впевнений, що мене почули – піст чудово зрезонував.  

Ще одна топова новина останніх днів — збільшення податкової ставки для міжнародних компаній, які не втекли з Росії після того, як вона розв'язала війну в Україні. Це варіант репарації?

- Це не репарації. Тут швидше не фіскальний інтерес, а більший ефект справедливості. Ти не можеш одночасно фінансувати війну країні – агресору, та заробляти на країні, яка є жертвою цього агресора. Тож тут питання справедливості.  

Суть податку полягає в тому, що до звичайної ставки оподаткування для всіх прямих податків ми застосовуємо коефіцієнт 1,5. Прямі податки в Україні – це податок на прибуток, податки на майно. Ставка податку на прибуток – 18%. І ми пропонуємо для міжнародних компаній, які не пішли з РФ після того, як ця країна розв'язала війну в Україні, платити, грубо кажучи, не 18% податку на прибуток, а 27%. Чи підтримає цей законопроект? Я вважаю, що так.

До речі, я давно не бачила у Верховній Раді такої одностайності щодо підтримки тих чи інших законопроектів. Варто згадати тільки законопроект №5600 і кількість правок до нього.  

— Не бачили, бо його ще ніколи не було. З одного боку, ми ще ніколи не бачили такого єднання залі, але з іншого — ми маємо певні непорозуміння при підготовці порядку порядку денного для тих чи інших законопроектів. Під час їх обговорення на рівні погоджувальної ради. Хотілося б більшого єднання, державницької позиції, а чи не політиканства.

Давайте поговоримо про економічні санкції, які на сьогодні запровадили щодо РФ. Поки що вони більше зводяться до покарання, а не до способу закінчити війну в Україні. Чи санкцій, спрямованих саме на це, ще не ухвалили?

- У своїй сукупності санкції мають вичерпати економічний потенціал країни - агресора, який вона витрачає на війну. Війна — справа дорога, війна потребує насамперед фінансів. Тому відсутність коштів, відсутність військових бюджетів чи складність із нею є наслідком санкцій.  

Водночас, санкцій проти агресора ухвалили багато і вони за своїм обсягом є досить масштабними. Але, будемо чесними, найдієвіших поки що не ввели. Основні санкції, які потрібно запровадити і на які ми чекаємо — це енергетичне ембарго з боку Євросоюзу. Дуже розчаровує, що ми на них чекаємо. На жаль, наші колеги з ЄС, не розуміють, що ціна грошей – найдешевша ціна за свою свободу. Якщо вони не пожертвують грошима, не пожертвують якимись зручностями, пов'язаними з нафтою та газом, завтра їм доведеться жертвувати життям. Тому політика Євросоюзу в цьому контексті мені видається недалекоглядною.

Плюс, той самий SWIFT так і не відключили навіть наполовину. Тому можна сказати, що санкції з одного боку є, але з іншого найефективніших так і не застосували. А без них закінчити війну виходить так собі. На сьогодні ми працюємо над тим, щоб їх таки прийняли. Нашим партнерам із ЄС потрібно порівняти цифру на стелі АЗС поряд з будинком не з учорашньою цифрою, а з кадрами з Маріуполя. Жахливо порівнювати? Нічого жахливого, адже те й інше — насправді реальність. Щоб з їхнім містом не сталося того ж, потрібно якнайшвидше прийняти рішення. Чим швидше вони це зроблять, тим краще. І не лише Україні, а всьому світу. Їм самим насамперед.