Робота у Євросоюзі. На які вакансії можуть розраховувати вимушені переселенці з України

За даними ООН, з початку російського вторгнення в Україну з нашої країни вже виїхало за кордон понад 3 мільйони людей. Виїхали переважно до європейських країн — Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Молдови та Угорщини. Багато хто виїхав також до Німеччини, Іспанії, Великої Британії та Ірландії, але тих, хто на своєму шляху порятунку перетнув не один кордон, а 2, 3 або навіть 4, значно менше.

Більшість українців залишали охоплену війною країну поспіхом, беручи з собою лише паспорти, комплект змінного одягу та якісь харчі. Але заощадження, що дозволяють певний час існувати на чужині, були далеко не у всіх. Тому пошук роботи там, куди вдалося втекти від обстрілів та бомб, для українців стає особливо актуальним.

Delo.ua розповідає, куди слід звертатися за кордоном, щоб працевлаштуватися, з якими вакансіями та зарплатами доведеться мати справу та як конкурувати за робоче місце з місцевими жителями.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Без чого неможливий пошук роботи за кордоном

Податковий консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу та генеральний директор Є.С.Консалтинг Олександра Томашевська разом із донькою з України виїхала 25 лютого. Спочатку до Словаччини, потім до Німеччини, а потім до Іспанії, де перебуває і зараз. Сьогодні вона збирає та публікує для тих, хто тільки збирається виїжджати з України, всю необхідну інформацію: які документи потрібно мати українським переселенцям у тій чи іншій країні, куди звернутися по приїзду, корисні адреси та лайфхаки, що дозволяють не збожеволіти через паніку .

За її словами, працевлаштування — далеко не перший пункт, яким цікавляться українці, які залишили рідну країну, рятуючись від війни . Спочатку потрібно отримати статус temporary protection, адже лише він дає право працювати у тій чи іншій європейській країні.

Але через те, що людина банально ще не вирішила, в якій країні вона хоче зупинитися, процес отримання цього статусу відкладається. Люди можуть тижнями жити у знайомих, друзів, волонтерів, отримувати від них їжу, ніде попередньо не реєструючись. Саме тому вони будуть вважатися туристами без будь-яких прав, включаючи право влаштуватися на роботу або ж зайнятися будь-яким бізнесом", - пояснює Томашевська.

За її словами, після реєстрації переселенцю починають виплачувати допомогу. Наприклад, Німеччина та Бельгія після реєстрації як temporary protection щомісяця виплачують 300-400 євро.  Але навіть із моменту отримання temporary protection реальна робота із реальною зарплатою будуть не скоро.

Наприклад, спочатку все одно чекає історія з адаптацією: треба закінчити мовні курси, адже без знання мови тієї країни, куди ви прибули, навіть на самому базовому рівні, ви не зможете навіть подати резюме. .

З тим, що без знання мови країни, куди ви прибули, вам складно буде знайти роботу, погоджується та   HR-експерт, кар'єрний консультант Тетяна Пашкіна. Вона пояснює:   розраховувати на таку ж роботу, як була у вас в Україні, можна лише тим людям, які володіють англійською. Але для деяких європейських країн цього недостатньо. Тому якщо у вас з мовами не дуже, краще одразу орієнтуватися на вакансії простіше.

"Наприклад, Швейцарія. Там потрібна не тільки англійська, а й на вибір німецька, французька чи італійська. Якщо ви їх знаєте, можна влаштуватися на роботу, умовно, в міжнародне представництво якоїсь великої компанії. Але продавцем в австрійській глибинці без додаткового знання. мови працювати не вийде", - пояснює Пашкіна.

Проте навіть мовні курси не гарантують, що за тиждень після евакуації з України ви зможете знайти роботу. За словами Олександри Томашевської, серед її численних знайомих, котрі вже виїхали з України, тих, хто вже працевлаштувався, поки що немає.

"До реального працевлаштування ще дуже далеко. Здебільшого українські переселенці або намагаються зараз отримати якісь платежі від своїх українських роботодавців або українських клієнтів, або живуть на державну допомогу тієї країни, куди вони прибули. Або як ми живуть у своїх друзів, знайомих або знайомих знайомих", - пояснює Томашевська.

І додає, що людям, у кого такої можливості немає, звичайно, доводиться шукати якісь вакансії буквально з перших днів після переїзду. Для них створюються групи в телеграмах або Whatsapp, де публікують вакансії. Частина вакансій у них пропонують роботу IT-фахівцям. А тим, хто від цієї професії далекий, доводиться задовольнятися простою роботою.

Тетяна Пашкіна також наголошує, що чекати на роботу одразу після прибуття до якоїсь європейської країни дещо наївно. Проте в центрах для біженців можна отримати консультацію про те, як працевлаштуватися офіційно і які документи для цього потрібні. Наприклад, навіть такі бюрократизовані країни, як Австрія, Німеччина та Швейцарія, запровадили спрощену процедуру при працевлаштуванні українців .

Які вакансії є в Європі та скільки за них готові платити біженцям із України

За словами Пашкіної, вакансії для українців, які виїхали в соцмережах, активно публікують місцеві агенції з працевлаштування, наприклад, чеські або польські. А українські HR, які тимчасово залишилися без роботи, їм у цьому допомагають.

"Якщо ви представник креативних професій, можна дивитися вакансії на Happy Monday, але і "OLX Робота в Польщі" ніхто не скасовував", - розповідає Тетяна Пашкіна.

За її словами, українці після виїзду з України насамперед замислюються аж ніяк не про працевлаштування. Дехто вважає, що вимушена втеча скоро закінчиться, а отже, можна перечекати за допомогою своїх накопичень і після повернення в Україну повернутися до колишньої роботи.

За словами засновника компанії Performance Managment Сергія Сарояна, після переїзду в нову країну потрібно звертатися за роботою до агентств з працевлаштування. Вони координують людей про актуальні документи, які потрібні для вступу на роботу, а також актуальні вакансії. Наприклад, представники IT-індустрії оперативно перейнялися створенням інтернет-платформи з працевлаштування українців, які вимушено покинули Україну через війну. Тому знайти роботу зараз можна через найбільшу в Європі технологічну спільноту для мігрантів 2hearts та UA Talents.

"Єдине, про що можна домовлятися з роботодавцем, – більш часта оплата праці, ніж раз на місяць. За рахунок цього пункту вартість робочої сили буде дешевшою, проте об'єктивно багато людей виїхали з країни, не маючи значних грошових накопичень, тому можуть домовлятися про те, щоб оплата провадилася щотижня або кожні два тижні", - пояснює Сергій Сароян.

Директор Департаменту рекрутації агенції з працевлаштування Gremi Personal Ганна Джоболда розповіла Delo.ua, що у країни, які щойно приїхали до Польщі, мають шанс влаштуватися на роботу у сфері готельного та громадського харчування (HoReCa), опікунами за літніми людьми або інвалідами, медсестрами, касирами чи продавщицями . Особливо за умови, що вони досить швидко вивчать польську мову на комунікативному рівні.

"Більшість клієнтів Gremi Personal – керівники польських фабрик та заводів. Вони висловили готовність максимально адаптувати наявні вакансії для українських жінок, які рятуються від війни. Найбільше пропозицій стосуються виробничих та складських позицій у фармацевтичній, харчовій та логістичній галузях. Але не всі посади легко адаптувати. Насамперед це стосується важкої промисловості, де важливою є фізична сила", — пояснює Джоболта.

При цьому, за її словами, ще до війни з Росією відсутність досвіду та незнання польської мови не були бар'єрами для працевлаштування в Польщі, якщо йдеться про низькокваліфіковану працю. Але зараз на роботу на підприємствах харчової промисловості, електроніки чи логістичної галузі українці можуть влаштуватися, навіть не маючи спеціальних професійних навичок і без знання польського.

Але, освоївши мову, мігранти можуть розраховувати на посади, що відповідають їхній реальній освіті та кваліфікації . Частина українських професіоналів зі знанням англійської мови можуть розраховувати на роботу в офісах міжнародних компаній у Польщі. Інші – або влаштуватися на низькокваліфіковану роботу, або почати вивчати польську мову на численних безкоштовних курсах для біженців та розраховувати на роботу за фахом у майбутньому.

Щодо розміру польських зарплат для переселенців з України, то вони, за словами Ганни Джоболти, нічим не відрізняються від того, що отримують поляки. ніякої дискримінації зарплат для своїх громадян та приїжджих іноземців у тій же Польщі немає .

"З січня мінімальна погодинна ставка зросла до 14,97 злотого на руки. У місяць за мінімальної оплати праці можна заробити 2500 злотих (17 тис. грн.). низькокваліфікованих працівників. А кваліфіковані працівники можуть розраховувати на зарплату від 4 тис. злотих (27,5 тис. грн) та вище", - розповіла Ганна Джоболта.

За її словами, у українців зараз варто придивитися до невеликих та менш відомих міст. Там більше ресурсів для допомоги біженцям, а також більше можливостей пошуку роботи. Великі польські виробничі підприємства розташовані в межах малих міст. І саме вони зараз пропонують більше вакансій для українських жінок без досвіду та знання польської мови та готові підлаштовувати виробничі процеси з урахуванням того, що жінки приїхали до Польщі з дітьми.