Інвестиції з людським обличчям: навіщо український бізнес інвестує у освіту

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

У сьогоднішньому випуску спецпроекту Smart Investments, що реалізується в партнерстві з інвестиційною компанією Smart Holding, ми поговоримо про інвестування в освіту і розповімо про причини, що спонукали компанії до таких інвестицій, і про те, які результати такі капіталовкладення приносять бізнесу.

Цифри кажуть

Згідно з останнім звітом Світового банку щодо змін індексу людського капіталу (HCI), дитина, яка народилася в Україні, могла б бути на 63% продуктивнішою, коли виросте, якби вона мала повну освіту і хороше здоров'я. Це нижче, ніж у середньому для регіону Європи та Центральної Азії, але вище, ніж у середньому для країн із рівнем доходу нижчим за середній. У період з 2010 до 2020 року значення HCI для України залишалося приблизно на тому ж рівні — 0,63. Тобто в цьому напрямі особливих змін наразі не відбувається.

Але якщо подивитися на витрати на освіту у нашій країні, то з кожним роком цифри зростають. Держава витрачає на освітню сферу більшу частину ВВП, ніж розвинені країни. Відповідно до проекту Державного бюджету на 2021 рік, загальні витрати на освіту становлять 6,6% від внутрішнього валового продукту. У грошах сума становить 139,5 млрд грн, що на 26,6 млрд грн більше, ніж у 2020 році.

Але насправді цих грошей все одно не вистачає, і насамперед через їхнє неефективне використання.

Щороку бізнес все більше нарікає на те, що в країні зростає кадровий голод. Зрозуміло, цьому сприяє і масовий відтік фахівців за кордон, і орієнтація молоді на більш прибуткові сфери, наприклад, IT.

Тому, не чекаючи кардинальних покращень у державній системі освіти, бізнес самостійно інвестує у власні кадри.

Згідно з Training Industry Research глобальний ринок корпоративного навчання зростає з кожним роком. Тільки 2018-го компанії витратили $366 млрд на навчання своїх співробітників. І, за прогнозами експертів, фінансування зросте ще як мінімум на 10% до 2022 року.

Про тренди на ринку людського капіталу

Трудова міграція — проблема, про яку всі говорять, але щоб справитися з нею, розмов мало. Потрібні гідні умови оплати та праці, а також якісна сучасна освіта та можливості будувати кар'єру у своїй країні, впевнені всі опитані Delo.ua експерти.

Як показує практика, молодь не хоче навчатися в українських вишах і, якщо може собі це дозволити, їде отримувати вищу освіту до інших країн. Соціологічні дослідження свідчать, що кожен п'ятий український випускник збирається вступати не до українського, а до іноземного вишу.

"Більшість школярів, які збираються навчатися в українських вишах, обирають гуманітарні науки. Лише третина випускників готова вступати на технічні спеціальності у вишах, а набрати необхідну кількість балів для вступу можуть лише 6-8% з них. Проте ми віримо: якщо хороша освіта стане доступною, а її якість вийде на новий рівень, це обов'язково привабить молодь, яка захоче вчитися інженерним професіям та будувати свою кар'єру в Україні", - запевняють у компанії " Метінвест ".

За словами Володимира Миропольського, HR лідера Corteva Agriscience в Україні та Польщі, сьогодні великі українські та міжнародні компанії активно працюють над впровадженням власних ініціатив щодо навчання, підготовки та подальшого розвитку фахівців. Однак цього недостатньо, щоб вирішити питання з нестачею кваліфікованих спеціалістів.

"Система освіти не розвивається у необхідній динаміці розвитку економіки. Компанії фокусуються на підтримці студентів, ідентифікації найкращих потенційних фахівців, співпрацюючи з кафедрами університетів, і навіть відкривають свої власні напрями підготовки фахівців у колабораціях із вищими навчальними закладами. Проте складнощі вже починаються із середньої школи, де якість навчання падає, особливо за напрямами STEM (science, technology, engineering and mathematics — Delo.ua )", - зазначив Миропольський.

На думку Валерії Заболотної, ректора Academy DTEK, для того, щоб подолати існуючу кваліфікаційну яму, необхідно зробити ринок праці людиноцентричним, надати співробітнику максимальні можливості для навчання та працевлаштування та розробити нові підходи до підготовки кадрів з огляду на персоналізацію навчання на базі знань та навичок. При цьому важливо, щоби співробітник сам взяв на себе відповідальність за реалізацію власного потенціалу.

"Це особливо актуально у розрізі того, що поняття професії трансформується і, можливо, зникне у найближчі 10 років. Замість нього з'явиться портфель компетенцій експерта, який постійно наповнюватиметься професійними знаннями і також складатиметься з таких навичок, як критичне мислення, командна робота, креативність, цифрова грамотність, комунікація, лідерство", - зазначила Заболотна.

У свою чергу Ігор Басай, директор з персоналу та організаційного розвитку ТОВ "Смарт-Холдинг ", вважає, що час, коли тільки роботодавець дбав про розвиток співробітників, давно минув. Якщо ви як співробітник покладаєтеся тільки на вибір роботодавця, він розвиватиме вас виходячи зі своїх потреб. І ті якості чи навички, які ви розвинули на поточній позиції, не завжди будуть актуальними при наступних переміщеннях — в іншій компанії може бути зовсім інший запит. Це може суттєво уповільнити як професійне зростання, так і кар'єру.

"Перекладання питань розвитку виключно на співробітників теж відійшло в минуле. Якщо ви як роботодавець вважаєте, що співробітник повинен самостійно дбати про свій розвиток, то будьте готові до того, що незабаром він розвиватиметься у вашого конкурента , - вважає Басай. - Тому сьогодні два глобальні вектори зійшлися десь посередині.І роботодавець повинен докласти надзусилля для розвитку персоналу, і співробітник, щоб зберігати свою конкурентоспроможність на ринку, повинен робити інвестиції в себе, крім того, що інвестує в нього компанія. Не вимагати  у компанії, роблячи її заручником ультиматуму "не будете мене розвивати - піду ", це не підхід. Потрібно і самому починати шукати шляхи для свого універсального розвитку, активно в це інвестувати. Роботодавець, хай навіть і не нинішній, це зрештою теж оцінить".

У що інвестує бізнес?

У 2010 році DTEK запустила освітній проект для розвитку власних талантів Academy DTEK. Як каже ректор академії Валерія Заболотна, до цього кадри вирощували всередині компанії та закривали 80% управлінських вакансій внутрішніми співробітниками. Але за 10 років Академія трансформувалася з корпоративного університету у відкриту освітню платформу та з 2014 року надає освіту не лише співробітникам групи компаній DTEK, а й представникам іншого бізнесу та держави.

З моменту заснування Academy DTEK навчання пройшли понад 276 тисяч осіб (як співробітників DTEK, так і представників інших бізнесів, громадськості та органів влади).

"Завдяки впровадженим проектам на базі дипломних робіт випускників програми „Енергія лідера“ компанії вдалося заощадити понад $750 тисяч", - уточнили в Academy DTEK.

Одним із останніх прикладів великої інвестиції в українську освіту є ініціатива компанії "Метінвест", акціонерами якої є SCM та Smart Holding, щодо відкриття університету "Метінвест Політехніка".

"Мета створення ВНЗ - забезпечити кваліфікованими кадрами підприємства "Метінвесту" та української промисловості в цілому, а також зацікавити молодь технічними професіями", - повідомили в компанії. У будівництво університетського комплексу в Маріуполі, яке стартувало цього літа, "Метінвест" інвестує 30 млн. євро.

За 15 років роботи у сферу освіти "Метінвест" інвестував 180 млн. грн.

"За підтримки „Метінвесту“ в країні запроваджено 45 професійних та 50 освітніх стандартів. Також разом із регіональними вузами Маріуполя, Запоріжжя та Кривого Рогу ми реалізуємо програму дуальної освіти, яка передбачає комбінований формат навчання студентів у вузі та на підприємстві, що дозволяє підвищити якість підготовки випускників", - зазначили у "Метінвесті".

Українські підприємства компанії щорічно працевлаштовують близько 1,3 тисяч випускників навчальних закладів. Понад 4 тисячі студентів щороку проходять практику на підприємствах холдингу.

У свою чергу "АрселорМіттал Кривий Ріг" навесні 2021 року анонсував старт освітнього проекту "Нова Фабрика", згідно з яким протягом трьох найближчих років планує інвестувати 70 млн. грн. в навчання, стипендії, стажування за кордоном студентів, які готові розпочати свою кар'єру в компанії. Майбутніх металургів готуватимуть за новою спеціалізованою бакалаврською програмою спільно з Криворізьким національним університетом та Державним університетом економіки та технологій. Для учасників освітнього проекту створять спеціальні групи, де навчатимуться майбутні співробітники нової фабрики окомкування, яку будує "АрселорМіттал Кривий Ріг". Для них Державний університет економіки та технологій розробив спеціальну освітню програму: студенти здобудуть лише найнеобхідніші знання, заглибляться у майбутню професію вже з перших занять, а їхніми наставниками будуть викладачі вузу, українські та іноземні спеціалісти-практики. Усім студентам гарантується не лише безкоштовне навчання, а й працевлаштування на підприємстві після завершення.

Не відстає від важкої промисловості та сільське господарство. Більшість представників агросектору також інвестує у становлення нових спеціалістів. Великі агрохолдинги запускають програми стажувань для студентів різних аграрних спеціальностей. Наприклад, агрохолдинг Kernel співпрацює з 11 вишами України в рамках своєї програми "Kernel шанс", надаючи студентам можливість безкоштовних стажувань у компанії, виробничої практики на підприємствах холдингу, онлайн-зустріч для всіх бажаючих дізнатися більше про роботу в аграрній сфері.

Крім того, нещодавно Kernel за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, компанії Deloitte та освітньої платформи Prometheus запустив безкоштовний навчальний проект Open Agro University. Програма базується на компетентнісному підході, удосконаленні професійних (hard skills) та digital-навичок, а також включає курс SMM, english speaking club, коуч-сесії з саморозвитку. До навчання запрошують студентів 4-5 курсів профільних спеціальностей: інженер-технолог (зерно, масло), інженер-механік (агро, заводи), інженер КВП, агроном, енергетик. Або випускників першого-другого року цих напрямів освіти.

У компанії Corteva існує наукова освітньо-грантова програма для школярів та школярок Scientibattle. Її мета — сприяти популяризації агробіологічних наук серед школярів та школярок та розвитку їхнього потенціалу в сільському господарстві. Ще один проект компанії в рамках цілей сталого розвитку Corteva - TalentA. Це освітньо-грантова програма для розвитку та підтримки талановитих сільських жінок-фермерів та покращення продовольчої безпеки їхніх громад. Вона передбачає навчання під керівництвом професійних менторів та експертів, знайомство з історіями успіху найкращих у своїй галузі та обмін досвідом з іншими учасниками проекту по всій Україні. Програма реалізується в Україні вже два роки, майже 100 українських фермерок отримали навчання, яке включало лекції з soft skills, бізнесу, сучасних агрономічних технологій, маркетингу, доступу до фінансування, юридичної грамотності та сталого розвитку.

"Готується до реалізації навчальний проект з підтримки аграрної освіти в Україні, в рамках якого Corteva започаткувала магістерську та бакалаврську освітню програму з агробізнесу в Уманському національному університеті садівництва", - поділився планами Володимир Миропольський.

Також на заводі компанії "Стасі Насіння" в Полтавській області стажуються студенти аграрних вузів, а Corteva Agriscience стала ключовим стратегічним партнером проекту "Агрокебети", заснованого за ініціативою Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", який передбачає інноваційну програму навчання за кращими світовими практиками. базі факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів та природокористування України.

І такі приклади можна знайти практично у кожній компанії у будь-якій сфері діяльності. Хтось допомагає запуском масштабних освітніх програм, власних вишів, хтось - обладнанням класів.

Державі ж зі свого боку можна порекомендувати одне — посилювати інтерес бізнесу до модернізації освіти на різних рівнях, оскільки це вигідно для всіх учасників процесу. Адже інвестиції в людський капітал — інвестиції в майбутнє як економіки країни, так і бізнесу.

Анастасія Пламєнна, спеціально для Delo.ua