Автогаз в Україні продовжує дешевшати. Що допомогло ринку пристосувався до війни

Автогаз в Україні продовжує дешевшати. Що допомогло ринку пристосувався до війни

17 червня кілька регіональних мереж АЗС суттєво знизили ціни на автогаз. З того часу автогаз в Україні продовжує дешевшати. Навіть у травні, коли в країні відчувався дефіцит на бензин та дизель, суттєвого дефіциту на автогаз не спостерігалося. Головною причиною цього називають відсутність державного регулювання на цей вид палива, проте на наповнення ринку вплинули інші чинники.

Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронювати участь

Автогаз на українських АЗС почав дешевшати з 17 червня, коли низка регіональних мереж знизила ціну на це паливо. Після цього за ними пішли інші мережі . В даний час автогаз - єдиний вид пального, за яким немає черг. У той час, коли найбільші мережі АЗС встановлювали ліміти на відпустку бензину та дизпалива в одні руки, або зовсім продавали пальне лише через додаток, автогаз був доступний без обмежень, хоча він суттєво зріс у ціні .

Головною причиною такої різниці експерти називають відсутність державного регулювання на автогаз. Під час жорсткого дефіциту на АЗС, бензином та дизпаливом активно торгували у бізнес-сегменті, де обмежень цін не було. Постачальники палива навіть влаштовували аукціони серед підприємств та продавали паливо тим, хто більше заплатить. Ще в травні можна було заправитися на невеликих немережевих АЗС, які продавали паливо за цінами набагато вищими, ніж рекомендовані урядом. Водночас, відсутність держрегулювання дозволило торгувати автогазом без втрати рентабельності і таким чином ринок наповнювався ресурсом у воєнний час. А відсутність суттєвого попиту на автогаз із боку бізнес-сегменту дозволило спрямовувати майже весь ресурс на АЗС.

До війни бензин і дизпаливо в основному імпортувалися або морем, або з Росії та Білорусі, або транзитом через ці країни. А деяку частку автогазу завозили із країн ЄС через західні кордони. Таким чином, після війни в той час, коли імпортери бензину та дизпалива шукали нові канали постачання та опрацьовували нові логістичні маршрути, постачальники автогазу просто масштабували свої канали постачання і це дозволило їм за відносно короткий проміжок часу наповнити країну ресурсом.

На ринку автогазу не було державного регулювання

Власник трейдингової компанії Sintonec LPG Михайло Шубан каже, що до війни в Україні споживання бензину та автогазу було приблизно на одному рівні - 1 млн. тонн на рік, а споживання дизпалива становило приблизно 2,7 млн. тонн на рік.

Після початку повномасштабного вторгнення на ринку автогазу хоч і спостерігалася певна турбулентність, але такого дефіциту як із бензином та дизпаливом не було. Здебільшого це було з тим, що у автогаз був держрегулювання.

“Багато хто боявся купувати бензин і дизпаливо для подальшого продажу, оскільки не вписувалися в той кордон ціни, який встановив уряд. Тому спочатку не торгували. Але після скасування держрегулювання висока маржа залучила велику кількість трейдерів і ринок почав наповнятися”, – каже Шубан.

За його словами, логістика постачання автогазу суттєво ускладнилася, проте завдяки допомозі уряду у вирішенні спірних питань при перетині кордону ринок вдалося наповнити.

Крім того, до війни багато бензину на ринок постачав Кременчуцький НПЗ, решта поставок йшла з Білорусі та Росії або морем. А постачання автогазу в Україну було більш диверсифіковано і частина ресурсу постачалася через західний кордон.

У свою чергу аналітик консалтингової групи “А-95” Артем Куюн каже, що частка автогазу, який надходив в Україну через західний кордон останні два роки перед початком війни, була досить суттєвою особливо для західних регіонів. Автогаз постачали з ЄС навіть залізничним транспортом.

Маршрути, технічні особливості, контракти трейдерів - все це було вже відомо. І після початку війни контракти на постачання просто масштабувалися. Не треба було набивати шишки та шукати ресурс у ЄС, трейдери вже знали, де можна купити автогаз”, — каже Куюн.

За словами аналітика, до війни з Росії та Білорусі в Україну постачали близько 90% автогазу, решта 10% йшла або морем, або через польський кордон. Через західний кордон в Україну до вторгнення надходило близько 5% автогазу, тоді як бензин і дизпаливо майже в повному обсязі йшли морськими шляхами, або транзитом через країни-агресори.

Також Куюн відзначає, що більша частина автотранспорту, який завозив автогаз в Україну відповідала європейським нормам, на відміну від автотранспорту для перевезення бензину та дизпалива, який ще мав адаптуватися до вимог ЄС.

Ринок звик працювати "з коліс"

За словами Куюна, ще одним важливим фактором адаптації ринку до нових умов стало те, що скраплений газ не можна складувати. Споживач не може наповнити автогазом каністру на чорний день, щоб потім заправити машину та поїхати. Саме тому ринок і збалансувався.

Сьогодні ми бачимо, що ціни почали падати. Вже є певний запас АЗС. Трейдери бачать, що зможуть наповнювати запас у тих умовах, у яких вони сьогодні працюють, а саме з коліс. Багато автотранспорту їде, багато ресурсу в дорозі, оскільки на базах складувати ніхто його не хоче”, — каже Куюн.

За його словами, автогаз більш чутливий до ритмічності постачання. На АЗС автогазу реалізується близько 30% загального обсягу реалізації. При цьому ємності автогазу на заправці зазвичай складають 5-10 кубічних метрів, а резервуари під світлі нафтопродукти - 50 кубічних метрів.

Весь ресурс їде на заправки

Аналітик профільного видання “НафтоРинок” Олександр Сіренко каже, що головною відмінністю автогазу є те, що всі поставки автогазу йдуть на АЗС, а його промислове споживання мінімальне.

“Автогаз привозять до країни і одразу відвозять на АЗС, дизпаливо завжди цікавіше було постачати не на заправки, а кінцевому споживачеві. На ринку бензину та дизельного палива продавець зараз диктує ціну покупцю, а на ринку автогазу цього немає, оскільки бізнес скраплений газ не споживає і пропан-бутан іде одразу на заправки”, — каже Сіренко.

Також за словами експерта динаміка автотранспорту, який поїхав за кордон за зрідженим газом з початку війни вище, ніж на транспорт, що поставляє світлі нафтопродукти. Приріст транспорту, що імпортує пропан-бутан за весну, склав 100%.

Сіренко зазначає, що з початку війни споживання автогазу в Україні знизилося на 30%. Споживання автогазу продовжить знижуватися, оскільки зараз збільшилися постачання бензину, з яким автогаз конкурує як вид палива.

“Ціна на автогаз пішла вниз, оскільки на ринку побільшало бензину та зрідженого газу. Наразі автогаз на кордоні можна знайти за ціною 21-22 грн/л, на АЗС його продають із майже 100% націнкою. Я думаю, що баланс ринку вже близький і ресурс і надалі падатиме. Середня ціна автогазу в країні становитиме 35 грн/л”, — каже експерт.