Київрада зробила крок до відновлення райрад у столиці: вибори хочуть провести вже восени

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київради Володимир Бондаренко, підготовча група напрацьовуватиме пропозиції до проектів рішень про утворення райрад, визначення їх чисельності та чисельності їх апарату, а також визначатиме обсяг повноважень цих рад.

"Ми усвідомлюємо, що завершення процесу децентралізації у столиці передбачає, у тому числі, утворення районних у місті Києві рад та їх виконавчих органів... Буде враховано думку депутатів, службовців, експертів та представників громади щодо створення ефективних органів місцевого самоврядування в районах, – зазначив він.

Надалі буде сформовано проекти рішень, які перед голосуванням ще мають пройти розгляд у профільних постійних комісіях міськради.

Секретар Київради при цьому додав, що "за попереднім таймінгом, восени 2022 року мають відбутися демократичні вибори до районних у Києві рад з дотриманням основних принципів Європейської хартії місцевого самоврядування".

Більш того, міськрада вирішила, що на перехідний період – до виборів, повноваження органів самоврядування в районах виконуватимуть структурні підрозділи Київміськадміністрації, та вирішила, власне, створити такі відповідні департаменти.

Зазначимо, що це рішення варто розглядати в контексті політичного протистояння столичної влади на чолі з Віталієм Кличком і Офісом президента, що намагається обмежити його політичний вплив, яке триває з різним напруженням вже більше двох років.

Зокрема, в Києві ще у травні 2021 року розпочалася і проходить із різною інтенсивністю досі кампанія з виявлення фактів корупції та несплати податків у різноманітних комунальних структурах. Влада столиці на чолі з Кличком називала її спрямованою на дискредитацію та ймовірне усунення його з посади голови Київміськадміністрації, яку той обіймає паралельно з посадою голови міської громади.

Спроба позбавити Кличка цієї посади, залишивши йому лише позицію мера, обраного на виборах, вже робилася у 2019 році Офісом президента, коли його очолював Андрій Богдан, який і сам припускав, що балотуватиметься у мери столиці.

У вересні 2019 року дійшло вже до погодження звільнення Кличка Кабінетом міністрів, який тоді очолював Олексій Гончарук, однак у результаті сторонам вдалося домовитись не доводити справу до звільнення, і мер продовжив поєднувати посаду з позицією голови КМДА.

На виборах восени 2020 року Кличка було переобрано мером уже у першому турі. Він набрав, згідно з офіційними результатами, 50,5% голосів виборців.

Зауважимо також, що відкликаний на початку жовтня 2021 року з посади голови Верховної Ради Дмитро Разумков відразу після відставки заявив, що наступним серед топ-чиновників, хто втратить посаду, може бути саме Кличко як голова КМДА.

Незабаром після цього Кличко виступив за відновлення у Києві райрад, причому така ініціатива, на його думку, не просто актуальна, а вже "перезріла". За словами градоначальника, вона покликана протидіяти спробам згорнути децентралізацію влади у столиці з боку центральної влади.

Проте поки що він залишається на посаді, хоча голів районних адміністрацій у Києві президент Володимир Зеленський нещодавно почав масово змінювати: так, розпорядженнями від 27 січня були призначені тимчасові керівники Дарницької, Дніпровської, Шевченківської, а також Подільської РДА. Колишній керівник останньої Віктор Смінов помер від Covid-19 ще у квітні, а решту троє було звільнено Зеленським саме 27 січня.

При цьому варто зазначити, що посаду голови Київської обласної адміністрації готується обійняти Олексій Кулеба, який раніше розглядався в ОП в якості можливої заміни Кличку: його призначення напередодні погодив Кабінет Міністрів.

Ще одним кандидатом називалася депутат Верховної Ради Олена Шуляк, яка нині очолила партію "Слуга народу", а також колишній радник прем'єр-міністра Олексія Гончарука Юрій Голик.

Зазначимо, що на сьогодні у Києві існує десять районів — сім на правому березі та три на лівому, їхні нинішні кордони та назви було встановлено у 2001 році. До цього у столиці було 14 районів.

Наразі влада на районному рівні у Києві представлена лише державними адміністраціями, ради ж припинили роботу після місцевих виборів, що відбулися 31 жовтня 2010 року. Відповідне рішення незадовго до цього, 9 вересня, ухвалила Київрада.

При цьому того ж дня набули чинності зміни до закону про столицю України — міста-героя Києва, згідно з якими після згадування у цьому законі районних рад у Києві було дописано фразу "у разі їх створення".

Районні ж ради на сьогодні залишилися лише у чотирьох містах України – Кривому Розі (сім), Кропивницькому (дві), Полтаві (три) та Херсоні (три). У більшості з них по 38 депутатів, у трьох – по 34, а у Фортечній райраді Кропивницького (колишня Кіровська райрада Кіровограда) – 42.

Станом на 2001 рік районний поділ діяв у 26 містах України. Окрім згаданих п'яти, це Вінниця, Дніпродзержинськ (нині Кам'янське), Дніпропетровськ (нині Дніпро), Житомир, Запоріжжя, Кременчук, Львів, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Суми, Харків, Черкаси, Чернівці, Чернігів та шість міст, які нині не підконтрольні Україні - Горлівка, Донецьк, Луганськ, Макіївка, Севастополь та Сімферополь.