- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Мінкульт та УІНП виступили проти самовільного знесення "імперських" російських та радянських пам'яток
Міністерство культури та інформаційної політики України і Український інститут національної пам'яті наголошують, що демонтаж пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією та культурою Росії та СРСР, має відбуватися лише в правовому полі та після відповідних висновків науковців. При цьому, як зазначається у заяві від імені двох органів, самі вони такий процес підтримують.
"Переконані, що розпочата у 2014 році декомунізація повинна продовжуватися. Очищення публічного простору від маркерів імперських претензій на українські землі повинно супроводжуватися глибшим переосмисленням цієї частини української історичної та культурної спадщини, виробленням на рівні суспільства відповідних наративів", — сказано у ній.
Водночас МКІП та УІНП зазначають, що хоча й "поважають волю місцевих громад", але питання усунення з публічного простору тих чи інших об'єктів культурної спадщини, зокрема демонтажу монументів та зміни назв об'єктів топоніміки, пов'язаних з російською історією та культурою, повинні вирішуватися відповідно до чинного законодавства про місцеве самоврядування та у сфері охорони культурної спадщини.
І в першу чергу, як наголошують профільні відомства, це стосується об'єктів, які на сьогодні мають статус об'єкта культурної спадщини та обліковані належним чином.
"Відтак, рішення щодо демонтажу, перенесення чи збереження у музейному фонді об'єктів та назви об'єктів топоніміки, пов'язаних із російською історією та культурою, повинні враховувати висновки науковців та незалежних експертів щодо історичної, мистецької цінності таких об'єктів, їхньої унікальності та доцільності використання як "маркера" російських імперських претензій", — зазначається у повідомленні.
З цією метою Мінкульт та Інститут нацпам'яті розробили рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо того, як поводитися з вище вказаними об'єктами.
"Україна – європейська держава, яка має продовжувати залишатись прикладом толерантності. Повага до законів, норм та правил, можливості до проведення громадської, наукової дискусії та обговорення, а також повага та цивілізоване ставлення до будь-яких культурних надбань якраз і відрізняє нас від російських варварів", — зазначають у міністерстві.
Там також закликали не використовувати ці чутливі теми у політичних цілях під час воєнного стану "для того, щоб нагадати про існування окремих політичних сил".
"Цивілізоване ставлення до пам'яток всіх історичних епох, набуття ними нового культурного контексту, створення музеїв монументальної пропаганди та спеціальних меморіальних кладовищ є саме тим шляхом, яким, на думку МКІП, має йти Україна", — підкреслили у відомстві.
Нагадаємо, що напередодні у Києві було демонтовано бронзові скульптури двох робітників під Аркою дружби народів у Хрещатому парку, що символізували "возз'єднання" російського та українського народів. Під час цього процесу на місці був присутній і мер столиці Віталій Кличко.
Нагадаємо також, що 5 квітня 50 депутатів внесли до Верховної Ради законопроєкт, що передбачає заборону присвоєння географічним об'єктам в Україні назв, що звеличують, увічнюють, пропагують або символізують державу-окупант або її пам'ятки, пам'ятні, історичні та культурні місця, міста, дати та події.
При цьому в пояснювальній записці до документа його автори дають зрозуміти, що мають на увазі і застосування цієї норми до російських назв населених пунктів та вулиць, які не були перекладені українською мовою, а використовуються офіційно у транслітерованій формі. Серед таких прикладів згадуються, зокрема, міста Сєвєродонецьк, Южне, Южноукраїнськ та Первомайськ.
Зазначимо, що недавнє опитування соціологічної групи "Рейтинг" показало, що 76% українців підтримують ідею дерусифікації топонімів в Україні та лише 13% виступають проти такого кроку.